БУЛЛИНГ - агрессия, травля, преследование, издевательства.
За 2017 год в Украине зафиксировано 109000 обращений про буллинг (данные Министерства образования и науки Украины (МОН).
По данным ЮНИСЕФ 67% детей в Украине сталкиваются с буллингом в той или иной форме.
Эти цифры - это статистика с большим уровнем погрешности, статистика не отображающая реальное положение дел.
Предметом изучения по Одесской области стало количество официальных сообщений в органы полиции и службы по делам детей о фактах насилия среди детей.
Согласно сводным данным за 2017 год из школ и учреждений здравоохранения официально оформлено и передано лишь 2.1% от всех фактов буллинга. И не мудрено, процедура оформления и передачи такой информации излишне бюрократизирована и местами перечит другим нормам закона.
Тем не менее мне бы хотелось остановиться на анализе действующего законодательства и показав механизм действий для родителей в случае, если Ваш ребёнок стал жертвой буллинга.
Рассматриваем два распространённых вида буллинга в школьной среде: физический и психологический.
Поочерёдно рассмотрим действия всех субъектов, которые участвуют в процессе фиксации, расследования, наказания виновных и реабилитации жертвы и агрессора (да-да, и агрессора в том числе).
Згідно чинних норм буллінг, за результатом якого учню нанесено тілесні ушкодження (будь-якою особою) прирівнюється до нещасного випадку, згідно Наказу МОН 616 від 31.08.2001.
Факти нанесення тілесних ушкоджень за результатом буллінгу підлягають розслідуванню представниками школи у разі скоєння його під час навчально-виховного процесу.
До навчально-виховного процесу можна віднести: проведення навчальних занять (лекцiй, урокiв, практичних, лабораторних занять, iнших занять та в перервах мiж ними) вiдповiдно до навчальних, виробничих i наукових планів та розкладу занять, заняття з трудового i професiйного навчання, проведення професiйних, науково-дослiдних i дослiдно-конструкторських робiт, виробничої та навчальної практики, якi проводяться вiдповiдно до навчальних планiв у навчальних закладах або на дiльницях (територiях), що їм належать, роботи у шкiльних лiсництвах, на навчально-дослiдних дiлянках навчального закладу, роботи у трудових студентських загонах, учнівських об’єднаннях (таборах працi i вiдпочинку), проведення спортивних змагань, тренувань, оздоровчих заходiв, екскурсiй, походiв, експедицiй, органiзованих навчальним закладом у встановленому порядку.
Окрім того підлягають розслідуванню випадки буллінгу, який стався під час прямування на заняття з одного корпусу навчального закладу до іншого пішки чи на транспорті, якщо це визначено навчальними, виробничими і науковими планами та розкладом занять;
під час проведення позакласних, позашкiльних та iнших заходiв у вихiднi, святковi та канiкулярнi днi, якщо цi заходи здiйснюються пiд безпосереднiм керiвництвом працiвника навчального закладу (викладача, вчителя, вихователя, класного керiвника, майстра виробничого навчання тощо) або іншої особи, яка призначена наказом керiвника навчального закладу за його згодою.
Про кожний нещасний випадок (буллінг), що трапився під час навчально-виховного процесу потерпілий (батьки, особи, що їх замінюють або законні представники) свідки нещасного випадку повині повідомити безпосереднього керiвника (учителя, вихователя, викладача, іншу особу, яка була присутня під час проведення заходів навчально-виховного процесу в навчальному закладі чи за його межами).
☑️Керівник навчального закладу зобов'язаний:
термiново органiзувати надання першої медичної допомоги потерпiлому, у разі необхідності - його доставку до лікувально-профілактичного закладу; зберегти обстановку на мiсцi в тому станi, в якому вона була на момент подiї повідомити про те, що сталося, керівника навчального закладу та особу, на яку покладено відповідальність за охорону праці, безпеку життєдіяльності в навчальному закладі.Якщо факт жорстокого поводження стався пiд час походiв, екскурсiй або iнших заходiв поза територiєю району (мiста), де розташовано навчальний заклад, особа, відповідальна за проведення заходу, негайно повiдомляє також орган управлiння освiтою за мiсцем подiї.
Керiвник навчального закладу, одержавши повідомлення про буллінг результатом якого стали тілесні ушкодження, зобов'язаний НЕГАЙНО:
Хто входить до складу комісії з розслідування нещасних випадків:
- заступник керiвника навчального закладу, на якого покладено відповідальність за охорону праці, безпеку життєдіяльності навчального закладу (голова комісії) і який пройшов навчання і перевірку знань з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності відповідно до Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці в закладах, установах, організаціях, підприємствах, підпорядкованих Міністерству освіти і науки України, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 18 квітня 2006 року № 304, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 липня 2006 року за № 806/12680;
- керівник служби охорони праці навчального закладу або особа, на яку наказом керівника покладено ці обов’язки;
- член комітету профспілкової організації або уповноважений трудового колективу навчального закладу з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності.
* Якщо чисельність працівників навчального закладу менша ніж 20 осіб (дошкільний навчальний заклад, позашкільний навчальний заклад тощо), комісію з розслідування нещасного випадку утворює орган управління освітою, засновник (власник), якому підпорядкований навчальний заклад.
До складу комісії з розслідувань пов’язаних із буллінгом НЕ включається працівник навчального закладу, який безпосередньо відповідає за стан охорони праці, безпеки життєдіяльності у структурному підрозділі навчального закладу (лабораторія, кабінет, майстерня тощо), де стався нещасний випадок.
☑️ Потерпілий, його батьки, особи, які представляють інтереси потерпілого, мають право брати участь у роботі комісії, надавати свої пояснення та пропозиції, додавати до матеріалів розслідування документи, що пояснюють причини та обставини нещасного випадку, викладати в письмовій чи усній формі свою особисту думку щодо нещасного випадку та отримувати від комісії інформацію про хід проведення розслідування.
Потерпілий, його батьки або особи, які представляють інтереси потерпілого, можуть звернутися до керівника навчального закладу з письмовою заявою про нерозголошення інформації про наслідки нещасного випадку, якщо така інформація може завдати моральної шкоди потерпілому.
☑️ Комiсiя з розслiдування нещасного випадку зобов'язана протягом трьох робочих днів з дати її утворення провести розслiдування нещасного випадку. У разі необхідності проведення експертиз, лабораторних досліджень, випробувань, надання інших документів для встановлення обставин та причин нещасного випадку строк розслідування може бути продовжено за погодженням з органом управління освітою вищого рівня, але не більше ніж на місяць. Рішення про таке продовження приймає комісія з розслідування нещасного випадку, наказ про продовження строку розслідування видає керівник навчального закладу, який затвердив склад комісії.
Під час проведення розслідування нещасного випадку комісія повинна:
- з'ясувати обставини i причини нещасного випадку
- отримати пояснення у потерпiлого;
- виявити i опитати свiдкiв та осiб, якi допустили порушення нормативно-правових актів з охорони праці та безпеки життєдіяльності;
- розробити заходи щодо усунення причин нещасного випадку, визначити вiдповiдальних за це осiб;
- скласти акт про нещасний випадок за формою Н-Н (далі - акт Н-Н) у п’яти примiрниках, який затверджується керiвником навчального закладу. *До акта Н-Н додаються пояснення свiдкiв, потерпiлого та iншi документи щодо обставин нещасного випадку, наявності шкiдливих i небезпечних факторiв та медичний висновок про стан здоров’я потерпілого в результаті нещасного випадку.
Акт Н-Н підписують голова та всі члени комісії з розслідування нещасного випадку. У разі незгоди зі змістом зазначеного акта член комісії письмово викладає свою думку, яка додається до акта і є його невід’ємною частиною, про що робиться запис в акті Н-Н.
ВАЖЛИВО: Керiвник навчального закладу вiдповiдає за правильне i своєчасне розслiдування та облiк нещасних випадкiв, складання акта Н-Н, розроблення i виконання заходiв щодо усунення причин нещасного випадку.
10. Керiвник навчального закладу протягом одного робочого дня пiсля одержання матеріалів, підготовлених комісією з розслідування за підсумками її роботи, повинен розглянути і затвердити акт Н-Н.
Примірники затвердженого акта Н-Н протягом трьох робочих днів надсилаються керівником навчального закладу:
потерпілому, батькам або особі, яка представляє інтереси потерпілого,
керівнику структурного пiдроздiлу навчального закладу, де стався нещасний випадок, начальнику служби охорони праці навчального закладу або особі, на яку покладено ці обов'язки (відповідальному);
органу управління освітою за місцезнаходженням навчального закладу, засновнику (власнику) навчального закладу та архiву навчального закладу.
*У випадках вiдмови керівника навчального закладу від утворення комісії з розслідування нещасного випадку і складання акта Н-Н, а також у разі незгоди потерпiлого, його батькiв або особи, яка представляє iнтереси потерпілого, зі змiстом або висновками акта Н-Н питання щодо розслідування нещасного випадку розглядають орган управління освiтою вищого рівня, засновник (власник) навчального закладу у строк не бiльше десяти робочих днiв з дня подання до них письмової заяви потерпiлого, його батькiв або особи, яка представляє iнтереси потерпілого.
Один примірник акта Н-Н разом з матеріалами розслідування зберiгається в архiвi навчального закладу, органу управлiння освiтою протягом 60 рокiв.
Нещасний випадок, про який потерпілий не повідомив керівника навчального закладу протягом робочого (навчального) дня, коли трапився нещасний випадок, або наслідки якого проявилися не відразу і засвідчені лікувально-профілактичним закладом, розслідується протягом календарного місяця з дня одержання письмової заяви потерпілого (його батьків або особи, яка представляє інтереси потерпілого). У цьому разі питання про складання акта Н-Н вирішується комісією з розслідування навчального закладу, яка утворюється наказом керівника навчального закладу, після всебічної перевірки заяви про нещасний випадок з урахуванням усіх обставин, медичного висновку про характер травми, можливої причини її походження, свідчень учасників та інших доказів. Одержання медичного висновку покладається на керівника навчального закладу.
Нещасні випадки, що сталися на підприємстві з учасниками навчально-виховного процесу навчальних закладів, які проходять виробниче навчання, практику або виконують роботу під керівництвом учителя, викладача, майстра виробничого навчання навчального закладу на дільниці, виділеній підприємством для цієї мети, розслідуються органом управління освітою за місцезнаходженням навчального закладу або керівником навчального закладу спільно з представником підприємства, оформляються актом про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом, за формою Н-1, наведеною в додатку 4 до Порядку розслідування нещасних випадків на виробництві, беруться на облік органом управління освітою, навчальним закладом та підприємством.
Після закінчення лікування учня, що зазнав буллінгу, відповідно до довідки лікувально-профілактичної закладу керівник навчального закладу складає та надсилає в десятиденний строк до органу управління освітою та всім зацікавленим особам, акти Н-Н та повідомлення про наслідки нещасного випадку.
Усi нещаснi випадки, оформленi актами Н-Н, беруться на облік і реєструються навчальним закладом, органом управлiння освітою у журналi реєстрації нещасних випадків, що сталися з учасниками навчально-виховного процесу.
Нещасні випадки, що трапилися з учасниками навчально-виховного процесу і не спричинили втрату здоров’я, наслідком яких є мікротравми, засвідчуються і реєструються медичним працівником навчального закладу в окремому журналі реєстрації мікротравм, що сталися з учасниками навчально-виховного процесу, згідно з додатком.
Такі нещасні випадки не беруться на облік навчальним закладом.
Так само як і вчителі представникі закладів охорони здоров`я повинні реагувати на факти буллінгу.
Керівникі закладів охорони здоров’я, відповідно Наказу 612/679 від 06.07.2016 повинні забезпечити:
1) повноту обліку фактів звернення та доставлення до закладів охорони здоров’я осіб у зв’язку із заподіянням їм тілесних ушкоджень кримінального характеру (у т.ч. про буллінг відносно неповнолітньої особи).
2) невідкладне інформувати поліцію про всі факти звернення та доставлення до закладів охорони здоров’я осіб у зв’язку із заподіянням їм тілесних ушкоджень кримінального характеру, а також визначити працівників, відповідальних за цю роботу.
Відомості про факти звернення та доставлення до закладів охорони здоров’я осіб у зв’язку із заподіянням їм тілесних ушкоджень кримінального характеру записуються в журналі обліку фактів звернення та доставлення до закладу охорони здоров’я осіб у зв’язку із заподіянням їм тілесних ушкоджень кримінального характеру та інформування про такі випадки органів та підрозділів поліції.
Окрім того уповноважені особи закладу охорони здоров`я повинні з’ясовувати в межах компетенції причини походження тілесних ушкоджень у дітей та зазначену інформацію в повному обсязі надавати уповноваженій особі територіального підрозділу поліції.
Насамперед слід розуміти, що з правової точки зору поняття буллінг досі законодавцем не визначено, тому слід виходити із існуючих норм встановлених адміністративним та кримінальним законодавством.
Застосування сили в дитячому середовищі може бути пов`язано із вчиненням відповідних кримінальних правопорушень. Найчастіше заподіяння тілесних ушкодженнь дитині можна кваліфікувати як легкі тілесні ушкодження - ст. 125 Кримінального кодексу України) так і з середньоі тяжкості ст. 122 ККУ). Проте як страшні наслідки буллінг може призводити і до тяжких тілесніх ушкодженнь (ст. 121 ККУ)
Також не рідко буллінг має ознаки катування (ст. 127 ККУ), побоїв та мордування (ст. 126 ККУ).
*Судово-медичне визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень проводиться експертами згідно Наказу МОЗ #6 від 17.01.1995.
Адміністративним законодавством також передбачено відповідальність за дії пов`язані з буллінгом.
Так наприклад ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) передбачає відповідальність дітей, починаючи з 16 років.
У разі якщо дитина не досягла віку адміністративної відповідальності, батьки або особи, що їх замінюють підлягають відповідальності за ст. 184 КУпАП. Якщо дитина скоїла кримінальний злочин, але не досягла віку відповідальності, то мають бути притягнуті до відповідальності згідно із ч. 4 ст. 184 КУпАП.
☑️ При отриманні інформації про буллінг:
Відповідно Наказу МВС України 1377 від 07.11.2016 прийняття заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події незалежно від місця і часу їх учинення, повноти отриманих даних, особи заявника здійснюється цілодобово і невідкладно тим органом поліції, до якого надійшла заява чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію, або слідчим, або іншою посадовою особою органу поліції, якою самостійно виявлено з будь-якого джерела обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Облік таких заяв та повідомлень проводиться уповноваженими працівниками чергових частин органів поліції, працівниками інших структурних підрозділів цих органів, яких призначено підмінними черговими в установленому порядку, оператором телефонної лінії «102» або іншою посадовою особою.
При особистому зверненні заявника до органу поліції із заявою чи повідомленням про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію уповноважений працівник чергової частини або інша службова особа в кімнаті для приймання громадян ЦІЛОДОБОВО оформляють протоколи усних заяв і відразу реєструють заяви в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події (журнал ЄО).
Уповноважений працівник чергової частини органу поліції, отримавши заяву (повідомлення) про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію, відразу реєструє її (його) в журналі ЄО та направляє на місце події слідчо-оперативну групу чи групу реагування.
Інформацію, яка надійшла до чергової частини органу поліції, про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію на території обслуговування іншого органу поліції уповноважений працівник чергової частини відразу реєструє в журналі ЄО та невідкладно інформує про це той орган, на території оперативного обслуговування якого мала місце така подія.
Матеріали про вчинення правопорушення, що містить ознаки кримінального, заборонено передавати до іншого органу поліції без реєстрації в журналі ЄО та внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Посадова особа органу поліції при виявленні чи отриманні інформації про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію негайно повідомляє про це чергову частину органу поліції.
6. Заяви або повідомлення фізичних або юридичних осіб про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію можуть бути усними або письмовими. Усні заяви про вчинення кримінального правопорушення заносяться до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується.
Особа, яка подає заяву чи повідомляє про кримінальне правопорушення, під підпис попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, передбачену статтею 383 Кримінального кодексу України, крім випадків надходження заяви або повідомлення поштою чи зв’язком іншого виду.
Заяви і повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення та інші події реєструються цілодобово в чергових частинах органів поліції уповноваженими працівниками відразу після їх надходження, вносяться до журналу ЄО та інтегрованої інформаційно-пошукової системи з усіма відомостями з журналу ЄО.
Про наявність письмових заяв про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, що надійшли до чергової частини органу поліції, та повідомлень, що надійшли усно, у яких наявні відомості, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, після реєстрації в журналі ЄО уповноважений працівник чергової частини доповідає начальникові слідчого підрозділу для внесення слідчими відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформує начальника органу поліції.
Про заяви і повідомлення, які надійшли до чергової частини органу поліції і в яких відсутні відомості, які вказують на вчинення кримінального правопорушення, після їх реєстрації в журналі ЄО доповідається уповноваженим працівником чергової частини начальникові органу поліції або особі, яка виконує його обов’язки, для розгляду та прийняття рішення згідно із Законом України «Про звернення громадян» або Кодексом України про адміністративні правопорушення.
У разі встановлення начальником органу поліції в заяві (повідомленні) відомостей, які вказують на вчинення кримінального правопорушення, він за своєю резолюцією (не пізніше однієї доби з часу реєстрації заяви в журналі ЄО) повертає її (його) до чергової частини для негайної передачі начальнику слідчого підрозділу.
У разі якщо письмова заява, повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення надійшли до управління, відділу, відділення поліції при особистому зверненні заявника, водночас з його реєстрацією в журналі ЄО в черговій частині управління, відділу, відділення поліції уповноважений працівник чергової частини оформляє талон-повідомлення і видає його заявнику.
Заяви і повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, що надійшли до органу поліції поштою, телеграфом, факсимільним зв’язком або зв’язком іншого виду, реєструються в підрозділах документального забезпечення цих органів, про них доповідається начальникові органу поліції або особі, яка виконує його обов’язки. Останні, у свою чергу, накладають письмові резолюції щодо подальшого розгляду заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події з ознаками кримінальних правопорушень.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України 1068 від 30.08.2007 служба у справах дітей:
1. Організовує розроблення і здійснення на відповідній території заходів, спрямованих на поліпшення становища дітей, їх фізичного, інтелектуального і духовного розвитку, запобігання бездоглядності та безпритульності, вчиненню дітьми правопорушень;
2. Надає місцевим органам виконавчої влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності, громадським організаціям, громадянам у межах своїх повноважень практичну, методичну та консультаційну допомогу у вирішенні питань щодо соціального захисту дітей і запобігання вчиненню дітьми правопорушень.
3. Подає пропозиції до проектів державних та регіональних програм, планів і прогнозів у частині соціального захисту, забезпечення прав, свобод і законних інтересів дітей.
4. Забезпечує у межах своїх повноважень здійснення контролю за додержанням законодавства щодо соціального захисту дітей і запобігання вчиненню дітьми правопорушень.
5. Організовує і проводить разом з іншими структурними підрозділами держадміністрації, уповноваженими підрозділами органів Національної поліції заходи щодо соціального захисту дітей, виявлення причин, що зумовлюють дитячу бездоглядність та безпритульність, запобігання вчиненню дітьми правопорушень.
До основних обов`язків соціальних працівників віднесено роботу із дітьми, що опинились у складних життєвих обставинах, проте у разі коли дитина зазнала буллінгу, за письмовим зверненням до роботи їз дитиною можна залучити штатних психологів.
Окрім того важливо долучати фахівців-психологів до роботи з дітьми-агресорами.
Наказ 564/836/945/577 від 19.08.2014 передбачає реагування суб’єктів у разі виявлення жорстокого поводження із дітьми, у тому числі у відношенні один до одного.
Звернення про факти жорстокого поводження з дітьми або загрозу їх вчинення можуть подаватися до будь-якого суб’єкта, визначеного у пункті 2 розділу I цього Порядку, в усній або письмовій формі за місцем проживання (перебування) дитини самою дитиною, батьками, одним із батьків дитини або особою/особами, які їх замінюють, будь-якими фізичними та юридичними особами.
Повідомлення про дитину, яка постраждала від жорстокого поводження або стосовно якої існує загроза його вчинення оформлюється суб’єктами, яким стало відомо про зазначені факти при виконанні своїх функціональних обов’язків, письмово та надсилається до служби у справах дітей і органу внутрішніх справ за місцем проживання (перебування) дитини.
Усі звернення та повідомлення з приводу жорстокого поводження з дітьми або загрози щодо його вчинення реєструються суб’єктами, до яких надійшла інформація, у журналі обліку звернень та повідомлень про жорстоке поводження з дітьми або загрозу його вчинення (додаток 2) та протягом однієї доби направляються до служби у справах дітей і органу внутрішніх справ за місцем проживання (перебування) дитини.
1. Координатором заходів щодо захисту дітей від жорстокого поводження з ними або загрози його вчинення є служба у справах дітей.
Якщо у зверненні (повідомленні) вбачається ознака кримінального правопорушення чи загроза щодо його вчинення, інформація терміново після її отримання передається органу внутрішніх справ для вжиття відповідних заходів.
У разі необхідності суб’єкти організовують надання невідкладної медичної (викликають швидку допомогу), психологічної та інших видів допомоги дитині, яка постраждала від жорстокого поводження.
Усі суб’єкти в межах компетенції долучаються до вжиття невідкладних заходів з ліквідації наслідків жорстокого поводження з дитиною або загрози його вчинення.
У разі загрози вчинення жорстокого поводження з дитиною суб’єкти забезпечують ужиття необхідних заходів щодо її усунення.
2. Служби у справах дітей:
здійснюють приймання звернень та повідомлень про випадки жорстокого поводження щодо дитини;
ведуть облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах у зв’язку з жорстоким поводженням з ними або загрозою щодо його вчинення;
координують діяльність суб’єктів при вирішенні питань соціального захисту дітей, які постраждали від жорстокого поводження;
забезпечують надання необхідної допомоги дитині, яка постраждала від жорстокого поводження, у взаємодії з іншими суб’єктами та з урахуванням найкращих інтересів дитини;
направляють дитину до закладів охорони здоров’я для обстеження стану її здоров’я, надання дитині необхідної медичної допомоги, у тому числі лікування в стаціонарі, та документування фактів жорстокого поводження з нею;
у разі необхідності представляють (у тому числі в судах) інтереси дітей, які постраждали від жорстокого поводження або стосовно яких існує загроза його вчинення.
3. Органи внутрішніх справ:
здійснюють прийняття інформації про факти жорстокого поводження з дітьми або загрозу щодо їх вчинення цілодобово. Заяви та повідомлення зобов’язані приймати всі працівники органів внутрішніх справ;
у разі неможливості подання письмової заяви працівник органу внутрішніх справ повинен скласти протокол усної заяви або рапорт про факт жорстокого поводження з дитиною (загрозу його вчинення), у якому зазначаються: прізвище, ім’я, по батькові постраждалої дитини, інформація про
особу, яка жорстоко поводилася з дитиною чи реально мала такий намір, час і місце випадку, інші необхідні обставини;
при отриманні інформації про факт жорстокого поводження з дитиною (загрозу його вчинення) працівник органу внутрішніх справ уживає заходів щодо її внесення до журналу Єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події;
усі заяви, повідомлення, протоколи усної заяви, рапорти про факти жорстокого поводження з дітьми (загрозу його вчинення) розглядає керівництво органу внутрішніх справ та надає письмові резолюції працівникам уповноваженого підрозділу органу внутрішніх справ щодо необхідних заходів для подальшого прийняття рішення згідно із законодавством;
після отримання заяви, повідомлення, складання протоколу усної заяви або рапорту про факт жорстокого поводження з дитиною (загрозу його вчинення) працівник органу внутрішніх справ за наявності ознак кримінального правопорушення доповідає про це начальникові слідчого підрозділу для внесення слідчими відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформує начальника органу внутрішніх справ;
за результатами розгляду звернення, повідомлення про факт жорстокого поводження з дитиною (загрозу щодо його вчинення) працівники уповноваженого підрозділу органу внутрішніх справ зобов’язані поінформувати батьків дитини або осіб, які їх замінюють (якщо не вони є винуватцями жорстокого поводження з дитиною або загрози його вчинення), службу у справах дітей та у разі потреби органи прокуратури та суд.
4. Заклади освіти:
здійснюють приймання звернень та повідомлень про випадки жорстокого поводження щодо дитини;
терміново (протягом однієї доби) передають повідомлення у письмовій формі до служби у справах дітей, органів внутрішніх справ про випадок жорстокого поводження з дитиною чи загрозу його вчинення;
у межах компетенції вживають заходів щодо виявлення і припинення фактів жорстокого поводження з дітьми або загрози його вчинення в закладах освіти;
організовують роботу психологічної служби системи освіти з дітьми, які постраждали від жорстокого поводження;
проводять роз’яснювальну роботу з батьками та іншими учасниками навчально-виховного процесу із запобігання, протидії негативним наслідкам жорстокого поводження з дітьми.
5. Заклади охорони здоров’я:
здійснюють приймання звернень та повідомлень про випадки жорстокого поводження щодо дитини;
терміново (протягом однієї доби) передають повідомлення у письмовій формі до служби у справах дітей, органів внутрішніх справ за місцезнаходженням закладу охорони здоров’я про випадок жорстокого поводження з дитиною чи загрозу його вчинення;
цілодобово здійснюють прийняття дітей, які постраждали від жорстокого поводження, надають їм необхідну медичну, психологічну (за наявності в закладі охорони здоров’я психолога) допомогу та документують факти жорстокого поводження з дітьми;
при обстеженні дитини медичні працівники звертають увагу на ушкодження, що могли виникнути внаслідок жорстокого поводження з нею, повідомляють про це лікаря, який надає дитині первинну медичну допомогу, забезпечують подання інформації до служби у справах дітей та органу внутрішніх справ;
проводять лікування дітей, які постраждали від жорстокого поводження, та надають психологічну допомогу (за наявності в закладі охорони здоров’я психолога).
6. Центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді:
здійснюють приймання звернень та повідомлень про випадки жорстокого поводження щодо дитини;
терміново (протягом однієї доби) передають повідомлення у письмовій формі до служби у справах дітей, органів внутрішніх справ про випадок жорстокого поводження з дитиною чи реальну загрозу його вчинення;
здійснюють екстрене втручання, надають необхідні соціальні послуги дітям, які постраждали від жорстокого поводження або стосовно яких існує загроза його вчинення, та забезпечують соціальний супровід сімей, у яких проживають такі діти;
направляють у разі потреби сім’ї (або одного з членів сім’ї) з дитиною, яка постраждала від жорстокого поводження або стосовно якої існує загроза його вчинення, до центру соціально-психологічної допомоги.