Музей етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України — єдиний музей етнографії в Україні, що підпорядковується Інституту народознавства Національної Академії Наук України.
Під назвою Державний музей етнографії та художнього промислу АН УРСР створений 1951 року на базі Музею етнографії Львівської філії АН УРСР і Львівського державного музею художньої промисловості, поповнених 1940 року збірками націоналізованих колишніх громадських і приватних музеїв (Національного музею, музею ім. Любомирських, музею ім. Дідушицьких, жіночої гімназії сестер Василіянок, етнографічної збірки О. Прусевича).
Експозиція поділяється на два відділи: етнографічний (понад 44 000 експонатів) і мистецького промислу (понад 28 000 експонатів).
Довгий час Музей Етнографії та художнього промислу у Львові був єдиним музеєм на теренах України, де зберігали коптські тканини — вироби перших християн Північного Єгипту, що зберегли основи мови стародавніх єгиптян.
Унікальною на теренах України стала і значна збірка меблів, період виготовлення якої охопив шістсот років (з 15 до 20 століття).
При створені колекцій приділяли увагу зборам матеріалів суто українських — кераміки місцевих центрів, ткацтво, вишивка, сницарство тощо. Для зборів нових експонатів використовують як звичні експедиції по селах, так і події мистецького життя краю, наприклад, культурні і фолклорні заходи на Співочому полі в