Поки дитина робить перші кроки, вчиться читати чи писати, пора задуматись як виховати її так, щоб в майбутньому вона була затребуваною і взагалі почувалась максимально комфортно. Можливо, питання звучить не зовсім твердо. Розум, комунікабельність та відкритість цінувались впродовж багатьох епох. Проте за даними Всесвітнього економічного форуму , 65% спеціальностей, на які поки вчаться студенти, у майбутньому вже не матимуть попиту.

Тоні Вагнер присвятив життя вивченню освітнього центру, проінтерв’ював лідерів індустрії та виявив 7 необхідних скілів майбутнього, яким варто навчити дитину. “Освіта Нова” пропонує адаптований переклад статті Singularity Hub .

1. Критичне мислення та раціональне вирішення проблем

Психологія впливу розвинулась до пікової точки, коли людям важко відрізнити бажане від дійсного – досвід є вищою інстанцією, яка нерідко ігнорує факти, через що ментальні ярлики в умілих руках маркетологів стають чудовим ресурсом заробітку.

Перш, ніж перейти до вирішення проблеми, дитина має вміти адекватно та критично оцінити її, врахувавши усі фактори виникнення та тригери, які можуть призвести до загострення ситуації.

У першу чергу високо затребуваний скіл – вміння відкидати міфи, обходити стереотипи та пригнічувати емоції на шляху до прийняття рішення, що є основою критичного мислення.

На меті позбавитись від інстинктивного, автоматичного, стереотипного та афектного мислення на користь цілеспрямованих рішень, підкріплених критикою та аналітикою.

Майбутнє потребує руйнування релігії «статусу кво», впровадження інноваційного способу мислення, що не підпадає під алгоритми та тим більше не піддається ангажуванню.

2. Робота в цифрових мережах

Технології долають географічні кордони, даючи можливість співпрацювати з багатонаціональними корпораціями, які мають працівників в різних офісах по всьому світу.

Робота у віддаленому режимі вже в найближчі 5 років займе 40% від усіх працівників, що має на увазі володіння цифровими технологіями у повному обсязі та різних варіаціях.

Отже працівник майбутнього має бути готовим до комунікації з абсолютно різними за походженням, світоглядом та різними поглядами людьми, щоб досягати при цьому бажаного компромісу.

3. Спритність та вміння адаптуватись

Сьогодення – епоха VUCA (Volatile, uncertain, complex and ambiguous) – нестійкість, невизначеність складність та неоднозначність. З цього випливає, що повільні та кволі, очевидно, підуть з балу першими. Швидка адаптація та репозиція стратегії, яка не впливає на кінцевий результат –  умова того, що в майбутньому дитина завжди буде триматись на плаву, а то й більше.

У школі нас вчили розв’язувати задачі лише одним способом. Чому б не навчити своїх дітей кількох методів отримати бажане? Річард Пол та Діліон Біч у своїй книжці «Критичне мислення: як підготувати дітей до світу, який швидко змінюється» відмічають, як виховання впливає на вміння працювати й вирішувати проблеми. Традиційна схема орієнтується на рутинну та фіксовану роботу. Забудьте! Тепер за нас це робить техніка.

Тримай ніс за вітром, як-то кажуть.

4. Ініціативність та підприємництво

Стереотипно ініціатива притаманна лише лідерам та босам. Для великої кількості дітей, тим більше їхніх батьків, проявляти ініціативу страшно, ба навіть соромно. Ще один момент, коли «розрив шаблону» життєво необхідний – велика кількість новаторів затопче безініціативні маси, залишивши лише мокрий слід.

Вагнер у своїх дослідженнях відмічає, що лідери навіть найкращих компаній знаходяться в постійному пошуку персоналу, який буде шукати нові можливості, проявлятиме ініціативу та генеруватиме нові ідеї для геніальних стратегій.

5. Ефективне усне та письмове спілкування

Викладачі ВНЗ часто скаржаться на те, що їхні студенти «не говорять». Роботодавці страждають через аналогічну проблему – працівники не вміють донести інформацію словесно чи-то в письмовій формі, ч-то в усній.

Термін «правильне спілкування» стосується не лише грамотного донесення думки, а й вміння говорити так, щоб вас почули й зрозуміли. Здатність чітко надати аргументи, коротко зафіксувати основне – частина селф-брендінгу, що вже стає невіддільним аспектом, на який звертають увагу роботодавці.

Річард Бренсон каже: «Спілкування – найважливіше вміння, яким володіє будь-який лідер». Тільки вміючи спілкуватись ефективно, не займаючи зайвого часу, працівник майбутнього зможе відкривати перед собою нові горизонти можливостей.

6. Оцінка й аналіз інформації

Зважаючи на те, що доступ до інформації розширився, є все вища ймовірність, що деяка частина інфо-ресурсів може дезінформувати соціум. Цілеспрямовано чи ні – зараз питання не в цьому. Цей скіл є частиною критичного мислення.

Здатність розбивати інформацію на основні пункти, аналізувати кожен з них, володінти індукцією чи дедукцією веде за собою отримання максимальних результатів з мінімального ресурсу.

7. Цікавість та вміння уявляти

Цікавість – потужний рушій інновацій. Це дитяче відчуття здивування та бажання дізнатись більше живе в головах сивих лауреатів Нобелівської премії. А вміння детально уявити дозволяє з максимальною швидкістю втілити процес в реальність. Саме тому Альберт Ейнштейн казав: «Уява важливіша за знання».

Природно, що за цим всім стоїть зміна традиційної системи освіти на нову. Умови виживання в майбутньому вже не дозволяють плисти за течією та бути рабом системи «пряника та батога». Допомагаючи своїм дітям готувати домашнє завдання, пам’ятайте, що готуєте їх не на завтра, а на все життя.