Шон Кові — письменник, промовець, інноватор, видатний бізнесмен, автор популярних книжок по самовдосконаленню. Вивчаючи психологію підлітків, він виділив основні загальні риси перехідного віку: багато дітей мають проблеми у стосунках з ближніми, більшість дітей хотіли б змінитися на краще. Книжка «7 звичок високоефективних підлітків» стала у пригоді багатьом читачам, які, виробивши у собі корисні звички, змінили своє життя на 180 градусів.
Книжка Шона Кові — не просто повчальний текст, а дружній, графічний та з гумором написаний посібник для сучасних підлітків, що містить багато історій реальних людей, інфографіку, цікаві шрифти, аркуші для власних нотаток читача, питання для поглибленого вивчення та вправи, які дозволять наблизитися до мети маленькими кроками.
Що для тебе найважливіше — те й буде твоєю парадигмою, твоїми окулярами або, як я люблю казати, центром твого життя. Ось деякі з таких притаманних підліткам «центрів життя»: друзі, речі, хлопець або дівчина, школа, батьки, спорт та хобі, герої, вороги, власне «я», робота. Звісно, кожен із цих центрів має свої позитиви, але всі вони так чи інакше неповні, а тому, можуть попсувати тобі життя, якщо воно буде зосереджене винятково на котромусь з них. На щастя, є один центр, на який завжди можна впевнено покластися. (…) Це — коли в центр ставимо принципи. Їх не можна купити чи продати. Житимеш згідно з ними — будеш на висоті. Порушуватимеш їх — будеш невдахою. Отак просто.
Люди з реактивною позицією приймають рішення імпульсивно. Вони наче бляшанка з колою. Коли життя їх трохи струсне, в них наростає тиск і врешті-решт вони вибухають. А от люди з проактивною позицією приймають рішення на основі цінностей. Вони думають, перш ніж діяти. Вони усвідомлюють, що не можуть впливати на все, що стається з ними, але вони вміють контролювати свої дії у відповідь. Можеш їх трясти, скільки хочеш, а потім знімеш корок і — нічого. Вони зберігають спокій і самовладання.
Ми вільні у виборі шляху, але не вільні у виборі наслідків. Траплялося коли-небудь кататися з водяної гірки? Можна вибирати, з котрої гірки з’їжджати, та коли вже поїхав, просто так не зупинишся. Доводиться переживати наслідки — до самого кінця.
Частенько ми ставимо цілі під настрій, а потім виявляємо, що неспроможні триматися задуманого. Чому так стається? Бо не порахували витрат. (…) Кращий спосіб — зробити свої цілі осяжнішими.
Письмова постановка цілі вдесятеро потужніша, ніж усна.
Якщо цілковито присвятити себе виконанню завдання, спроможність виконати його зросте. Або, словами великого майстра джедаїв Йоди: «Роби. Або не роби. Але не пробуй.»
Певні моменти в житті несуть у собі енергію та силу. Ключ у тому, щоб скористатися ними в постановці цілей. (…) Ось список моментів, які можуть надати тобі енергії: початок шкільного року; досвід, здатний змінити життя; кінець стосунків; нова робота; нові стосунки; народження; смерть; річниця; тріумф; невдача; винахід; переїзд в інше місто; нова пора року; випуск; одруження; розлучення; нове житло; нова зачіска; новий день.
Іди у зв’язці з друзями, братами чи сестрами, хлопцем чи дівчиною, батьками, наставниками — з ким тільки можеш. Що більше линв від тебе тягнеться, тим більші шанси на успіх.
Дехто може сказати: «Я не хочу прив’язувати своє життя до календаря. Мені подобається свобода.» Якщо це твої слова, то май на увазі: календар придумано не для того, щоб тримати тебе на прив’язі, а навпаки — щоб відпустити на свободу. (…) Не йдеться про те, щоб календар над тобою панував — навпаки, щоб служив тобі як корисний інструмент.
Життя не обмежується змаганнями, перегонами, потраплянням у перші п’ять відсотків рейтингу. Все це притаманно бізнесу, спорту, школі — інституціям, що ми їх самі створили. У стосунках воно геть не так; а стосунки — це матерія, з якої зроблено життя. Подумай лишень, як безглуздо звучало б питання: «Хто виграє у ваших стосунках, ти чи твій друг?»
Ця звичка ключова у спілкуванні. Бо людина в своєму серці найдужче прагне, щоб її зрозуміли. (…) П'ять стилів фальшивого слухання: витання в космосі; вдаване слухання; вибіркове слухання; дослівне слухання; самозосереджене слухання. (…) Слухаючи лише з власної позиції, ми зазвичай відповідаємо одним із трьох способів, які спонукають нашого співрозмовника відразу замикатися. Ми виносимо судження, ми пхаємося з порадами, ми ліземо в душу.
Синергії досягають, коли двоє чи більше людей працюють разом, щоб досягнути кращого результату, ніж їм вийшло б поодинці. (…) Це — синергія: шанувати відмінності, працювати в команді, бути відкритим для іншої думки, шукати нових і кращих шляхів.
Звичка 7 полягає в тому, щоб твоє «я» було завжди вигострене: тоді легше давати раду з життям. Вона означає регулярне самовідновлення і зміцнення чотирьох ключових вимірів твого існування: фізичного, розумового, емоційного, духовного. (…) Не так важлива зовнішність, як твоє фізичне самопочуття. Найліпше про це сказала Опра Вінфрі: «Сприймай це по-іншому. Річ не у вазі — річ у тому, аби щоденно дбати про себе.»
На шляху тренування та посилення розуму перед нами постають різні бар’єри, які треба долати. Ось три, на які особливо варто звернути увагу.
Час перед екраном. Встанови собі правила щодо часу перед екраном, не пускай його на самоплив.
Синдром ботана. Буває, підліток не хоче вчитися занадто добре, щоб не прозивали ботаном. (…) Якщо розум та власна думка й відлякують когось, то це свідчить лише, що та людина залякана, а отже, не варта твоєї уваги. Своїми розумовими здібностями, тим, що у тебе клепка на місці, треба пишатися.
Тиск очікувань. Деколи страшно показувати в школі хороші результати, бо це породжує високі очікування. (…) Тут варто пам’ятати одне: стрес від успіху далеко не такий болісний, як жаль за тим, що не було докладено всіх зусиль.
Фото: кадр із фільму «Діти шпигунів»
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram