"Вивчити – здати – забути" – коло, у якому живуть тисячі українських школярів та ніяк не можуть із нього вийти.
Оскільки навчання завершується складанням зовнішнього незалежного оцінювання, відбувається підміна понять – хороші оцінки та високий бал з чотирьох предметів зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) стають для більшості батьків та дітей головною метою навчання.
Вони фактично "працюють" на ЗНО всі 12 років у школі. Що в цьому поганого?
Успішне складання іспитів не гарантує успіху ні у житті, ні у виші.
Дослідження успішності студентів свідчать про те, що не завжди є взаємозв’язок між балами за тестування і оцінками під час навчання в університеті. Наприклад, студенти мистецьких спеціальностей, що склали ЗНО на високий бал, під час першої сесії часто показують низькі результати. ЗНО може показати наявність знань, але в основному лише перевіряє здатність дитини складати тести.
Для успішного складання ЗНО потрібно тренувати швидкість, щоб опрацьовувати запитання, та уважність, щоб правильно переносити відповіді до бланку. Решта успіху залежить від володіння певним набором фактів та фарту у день екзамену.
Кількість часу та зусиль, які протягом 12 років вкладають діти та батьки, щоб просто підготуватися до тесту, є невиправдано високою.
Краще витратити цей час на підготовку до майбутнього і на розвиток корисних навичок, що знадобляться у житті. Подумайте, в чому ваша дитина може стати номером один?
ЗНО важливе, але набагато важливішим є розвиток сильних сторін дитини та розкриття її талантів.
У нашій школі учні самі обирають предмети і темп їх вивчення. Завдяки цьому вони з цікавістю заглиблюються у науку та встигають вивчити більше. Учні працюють над своєю креативністю, критичним мисленням, емоційним інтелектом, опановують тайм-менеджмент і вчаться працювати у команді.
Якщо двоє учнів посварилися, тьютор – наставник, який супроводжує дітей під час навчання – допомагає їм розібратися у ситуації: всі разом обговорюють конфлікт, намагаються зрозуміти його причину та почуття одне одного.
Це вчить дітей відчувати потреби людей і виходити із складних ситуацій без застосування сили.
Для розвитку навичок командної роботи діти розробляють спільні проекти, наприклад, з очистки Дніпра чи ремонту класу: складають план, самостійно шукають ресурси та визначають відповідальних.
І дорослим, і дітям варто зрозуміти: ЗНО – всього лише тест.
Оцінка не є гарантом знання чи незнання конкретного предмету. Тому не варто надмірно засмучуватися чи радіти отриманим балам. Більше 18 років я досліджую найкращі навчальні заклади світу і спілкуюсь з реформаторами освіти.
Ми не раз торкалися теми екзаменів і сходилися на думці, щотестування лише розвиває є у дітей патологічний страх помилки, численні комплекси і невпевненість у собі.
Воно не враховує індивідуальні особливості дітей: їх природні задатки та швидкість розвитку.
Невдовзі тести залишаться у минулому, а освіта будуватиметься навколо особливостей дитини. Для кожного учня розроблятиметься індивідуальна програма, а замість того, щоб конкурувати з іншими учнями, вони порівнюватимуть себе сьогоднішніх з собою вчорашніми.
Вже зараз топові виші шукають нові формати зарахування студентів.
Наприклад, на сайті Стендфорду є окрема сторінка для хоумскулерів та анскулерів з описом того, як вступити до вишу без атестату. Замість цього дітям пропонують розповісти про свої досягнення та плани на майбутнє.
Нам всім слід зрозуміти, що життя наших дітей не зупиняється після складання ЗНО. Розмовляйте з дітьми про їхнє майбутнє.
Урешті-решт, навіщо марнувати дванадцять років на те, що можна зробити за три місяці? Щоб підготуватися до ЗНО існують швидкі та ефективні методики запам'ятовування інформації. Наприклад, наші учителі використовують методи ейдетики, коли діти запам'ятовують матеріал через образи предметів та явищ.
Використайте час у школі для розвитку та розкриття талантів дитини. Дванадцять років життя варті чогось більшого!
Наталія Тарченко, експерт з альтернативної освіти, співзасновниця DEC educationі DEC life school, спеціально для УП.Життя