В Україні розпочато перехід від інспектування шкіл до системи забезпечення якості шкільної освіти. Створена у 2017 році Державна служба якості освіти та її територіальні підрозділи будуть здійснювати зовнішнє оцінювання якості закладів освіти – інституційний аудит. Поки триває розблення процедур, стандартів та рекомендацій із забезпечення якості шкільної освіти, ми будемо знайомити вас із різними підходами до оцінювання якості шкіл у Європі та світі. Перша публікація – про досвід Бельгії
Бельгія – невелика країна з населенням в 11 мільйонів, багатомовна і різноманітна. У залежності від того, в якій саме частині країни ви перебуваєте, до вас звертатимуться фламандською, французькою чи німецькою. Враховуючи таке багатоманіття громад, підходи до шкільних систем у цій країні теж різняться. Чим саме – читайте далі.
Кожен учитель, до якого навідалися освітні експерти, отримує від неї зворотний зв’язок. Фото: автор – oxygen64, Depositphotos
Оцінювання якості освіти у франкомовній Бельгії раніше стосувалося виключно вчителів, а не шкіл. Проте, 11 років тому, із ухваленням Декрету про Інспектування, це змінилося. Тепер зважають не лише на професійні якості вчителів, але й на рівень освітнього процесу в закладі освіти. Йдеться про те, чи відповідають шкільні програми затвердженим урядом, а шкільні матеріали та приладдя – навчальним потребам учнів.
Освітніми експертами, які проводять аудит, можуть стати колишні вчителі з досвідом роботи понад 10 років. Вони мають пройти спеціальний тест та випробувальний термін на цій посаді тривалістю 2 роки.
Як відбувається саме інспектування якості освіти у школі? Комісія відвідує заняття, вивчає внутрішню документацію, опитує учнів, спостерігає, як викладачі готуються до занять. Оскільки оцінюється навчальний процес загалом, то йдеться не про окремо взятих учителів, а про колектив. Однак, кожен учитель, до якого навідалися освітні експерти, отримує від неї зворотний зв’язок. Скільки тривати візиту до школи – вирішують самі аудитори.
Якщо інспектор знаходить невідповідності, які вимагають негайного виправлення, то він дає певний час на усунення цих проблем і призначає дату наступної перевірки. Якщо ж і вдруге він фіксує те саме, тоді підключається освітня служба радників та експертів.
Робота цієї служби якраз і полягає в тому, щоб підтримувати і тренувати шкільний менеджмент, аби досягти бажаних цілей і підняти рівень освітніх послуг.
Якщо говорити про внутрішнє оцінювання якості освіти, у французькій громаді Бельгії немає жодного конкретного механізму. Це справа шкільної ради, яка має моніторити шкільний план та оцінювати, наскільки добре він виконується. У такій раді беруть участь учителі, батьки, представники учнівського самоврядування та інші зацікавлені особи.
У кожної школи є так зване “табло успішності”, яке включає в себе інформацію про стаж педагогів та прогрес учнів. Маючи ці дані, можна порівняти свою якість із середніми результатами шкіл франкомовної Бельгії. Це виключно внутрішня інформація – для широкої громадськості “табло успішності” лишається недоступним.
Зважаючи на оцінку якості, школа має самостійно сформувати цілі для покращення результатів. Фото: автор – Vadymvdrobot, Depositphotos
Це найменша громада Бельгії – тут трохи більше 71 тисячі жителів, однак чи не найстрогіший підхід до аудиту серед усіх громад. Німці особливу увагу приділяють загальним стандартам якості та відповідальності окремо взятих шкіл за свої результати. Аудиторів тут всього троє, і кожен з них, як і у франкомовній Бельгії, повинен мати не менше 10 років педагогічного стажу, а також пройти інтенсивний тренінг Міністерства освіти та підвищення кваліфікації землі Північний Рейн-Вестфалія (земля Федеративної Республіки Німеччина).
Саме оцінювання якості освіти відбувається за шістьма напрямами: освітні результати, навчання та викладання, шкільна культура, лідерство та шкільний менеджмент, вчительський професіоналізм, цілі й стратегії розвитку якості. У кожній категорії школа може отримати оцінку від 1 до 4, де 1 – школа є зразком для наслідування, а 4 – вимагає негайного поліпшення надання освітніх послуг. Далі ці шість категорій оцінки ділять на 28 аспектів. Наприклад: умови роботи, співпраця вчителів, лідерство шкільної адміністрації чи позакласне співробітництво. Ті водночас відповідають 149 стандартам якості, більше третини яких зосереджені на спостереженні у класі.
Аудит у німецькомовній спільноті Бельгії відбувається кожні 5 років. Перед приїздом до школи комісія попередньо детально вивчає її документацію. Під час самого візиту обов’язково має відвідати як мінімум половину всіх занять (окрім етики та філософії). Обов’язковим елементом перевірки за шістьма категоріями є також індивідуальні та групові інтерв’ю як із шкільним менеджментом та педагогічною радою, так і з учнями й батьками. Такий чіткий і скрупульозний підхід допомагає сформувати дуже детальні рекомендації з підвищення якості освіти в окремо взятій школі.
Приблизно за місяць після свого візиту комісія надсилає школі чернетку звіту. Ба більше, організовує так звану “фідбек-конференцію”, щоб почути зауваження чи доповнення до свого звіту з боку школи. Проте, вона не обов’язково включить ці коментарі у свій звіт.
Зважаючи на оцінку якості, школа має самостійно сформувати цілі для покращення результатів. Протягом 4-х місяців директор школи повинен проінформувати аудиторів про те, які висновки зробила школа і яких заходів планує вжити. Комісія натомість усіляко сприяє і моніторить цей процес, відвідуючи школу кожні 2 роки.
Коли йдеться про внутрішню оцінку якості освіти, то тут, як і у франкомовній частині Бельгії, у шкіл є повна свобода дій. Вони самі визначають цілі й шляхи їх досягнення. Але, за потреби, можуть звернутися за допомогою, наприклад, до експертів з ради розвитку шкіл. Це безкоштовна послуга. Якщо ж школа хоче звернутися до незалежних експертів, то повинна сама на це знайти кошти.
Усі рекомендації “Інспекторату” стають чинними лише після ухвалення фламандським урядом. Фото: автор – monkeybusiness, Depositphotos
У найбільшій громаді Бельгії, фламандській, так званий Інспекторат має роль радника. Усі його рекомендації стають чинними лише після ухвалення фламандським урядом. Щоб стати членом Інспекторату, потрібно мати 8 років досвіду в освітній сфері. Крім того, пройти оцінювання, місячний тренінг та річне випробування. Тут вимоги до майбутніх аудиторів чи не найстрогіші у всій Бельгії.
Сама система оцінки шкіл у фламандській громаді складається із багатьох напрямів, які мають дати повну картину шкільних процесів та прогнозованого майбутнього здобувачів освіти. На відміну від сусідніх громад, фламандська звертає особливу увагу на контекст кожної школи, а саме на соціоекономічні показники сімей, історію та місцезнаходження школи.
Головними індикаторами тут визначають учнівську успішність, задоволеність освітнім процесом, шкільну кар’єру (прогрес під час навчання) та результати опісля (яку вищу освіту здобувають, яку позицію займають на ринку праці). Серед особливих категорій в оцінюванні є ще “розвиток візії школи”, “коучинг та наставництво” та “благополуччя усіх учасників освітнього процесу”.
Зовнішня оцінка якості освіти відбувається кожні 10 років. Аудит триває три тижні. Протягом першого тижня комісія здійснює ознайомчий візит до школи і вивчає внутрішню документацію. Також у цей час учнів просять заповнити короткі анкети, де вони мають можливість самостійно оцінити, наскільки їм комфортно навчатися в цій школі. Протягом другого тижня комісія відвідує уроки та інші заняття. Протягом третього – готує звіт з побаченого й почутого. На відміну від франко- та німецькомовної спільнот Бельгії, у цій частині країни всі звіти є доступними широкому загалу.
Що об’єднує всі три громади Бельгії – це вільний підхід до внутрішнього забезпечення якості освіти. Саме через відсутність чітко прописаних вимог, кожна школа сама вирішує, яким чином це робити.
Відповідно, оцінити загальний рівень чи порівняти школи видається непростою задачею. Втім, велика перевага фламандської спільноти в тому, що тут діє так звана “служба шкільних радників”, яка допомагає школам розробляти власні механізми оцінки якості. Ця служба у співпраці із фламандською владою створила інструмент для самооцінки, який можуть використовувати школи для моніторингу свого прогресу.
Крім того, фламандський уряд організовує та фінансує тренінги для вчителів та шкільного менеджменту із різних дисциплін. Наприклад, із комп’ютерної грамотності. Також для шкіл створили окремий інструмент – три види тестів, які мають сприяти їм в забезпеченні якості освіти.
Публікація підготовлена Юлією Гудошник в рамках проекту “Розвиток системи забезпечення якості шкільної освіти” (за підтримки EDGE)