Життя людини XXI століття насичене інформацією. Кожного дня ми сприймаємо, аналізуємо і передаємо величезні обсяги даних. Але є люди, які мають не тільки орієнтуватися в інформаційному потоці, а й обробляти відомості у великих обсягах, передавати їх та ще й навчити цьому інших. Хто вони? Це педагоги.
Мабуть, ніхто не заперечуватиме, що професія вчителя потребує особливого уміння працювати з інформацією. Вчителі читають довідкову і художню літературу, стежать за новинами, багато спілкуються з різними людьми. Готуючись до одного тільки заняття, вони можуть опрацювати величезні масиви даних.
Якими принципами послуговуватися, шукаючи матеріал для уроку, переглядаючи літературу або добираючи завдання для учнівських робіт?
У першу чергу, необхідно чітко сформулювати запитання, на які ми хочемо знайти відповіді. Від цього залежить, що шукатимемо, і в якому обсязі. Наприклад, формулювання «Критичне мислення школярів» не є конкретним – ми не зможемо зрозуміти, йдеться про методи формування, засоби, технології, принципи чи особливості критичного мислення школярів. Проте формулювання «Педагогічні умови формування критичного мислення учнів початкової школи» суттєво звужує коло пошуку.
Читаючи будь-який текст, одночасно опрацьовуйте і систематизуйте інформацію. Позначайте матеріал, який містить визначення, або той, що можна застосувати як ілюстративний чи допоміжний, а також той, що зараз неактуальний, проте може бути використаний надалі. Розробіть власну систему символів і позначок, за допомогою яких буде зручно орієнтуватися в накопичених масивах даних. Необхідні відомості виділяйте кольором або шрифтом, зберігайте спеціальними блоками чи в окремих файлах.
Обов’язково розробіть зручну систему фіксації і зберігання матеріалів. Дуже часто, шукаючи інформацію, ми зустрічаємо іншу, цікаву, якої наразі не потребуємо, але зберігаємо на «потім». Вона накопичується, захаращує комп’ютер, а потім забувається, і про неї нагадує тільки переповнений жорсткий диск. Треба визначити, що зберігати в друкованому вигляді (наприклад, конспекти уроків), а що – в електронному (презентації, відео- та аудіоматеріали до занять).
Сучасні хмарні технології дозволяють накопичувати великі обсяги даних і не перевантажувати комп’ютер. Створіть собі сховище, де у відповідних теках у постійному доступі знаходитиметься інформація, що стосується предметів, які ви викладаєте, або класів, де відбувається навчання, або розділів програми, яка вивчається. І обов’язково тут буде папка «Різне» або «Інше», куди ми складатимемо все, що плануємо використати потім. Тільки не забувайте час від часу видаляти з неї файли, бо можливості інтернету не безмежні.
Обов’язково визначте:
Якою є точка зору автора? Наскільки вона збігається з вашою? Які факти на підтвердження власної точки зору наводить автор? Як і де можна застосувати наведену автором інформацію? Наприкінці неодмінно треба з’ясувати, якою мірою отримані відомості відповідають сформульованому запитанню, чого ще не вистачає.Отримавши будь-які відомості, неодмінно спитайте себе:
Чому я вважаю, що отримані дані правдиві й достовірні? Що переконало мене у цьому? Яким чином вони стосуються тієї проблеми, яку я досліджую? Якого обсягу даних достатньо? Чи відповідає отримана інформація початковій меті пошуку? Наскільки вона необхідна мені? Чи не пропускаю я чогось необхідного, беручи натомість зайве?Звісно, пропоновані поради не зможуть повною мірою вирішити всі проблеми педагогів, пов’язані з обробкою і зберіганням інформації. Але вони точно полегшать вам життя і, можливо, навіть допоможуть виокремити певний час для улюблених справ і відпочинку.