Минулого разу я писала про лайфхаки роботи над помилками для вчителів-інноваторів. Продовжую цикл статей "Вчителю- інноватору" темою ресурсного заняття, оскільки вона все більше починає турбувати освітянські спільноти. Приємно, що ми вже менше кажемо про те, як зробити «гарний урок» і наповнювати його методичними рекомендаціями та вправами з підручника.
Чим менше ми будемо думати над тим, що і як вкласти в голови дітей, тим більше ми будемо розмірковувати над тим, як створити надихаючий простір, життєтворче середовище, що буде сприяти сотворінню всіх, де б це не було.
Спробувала зібрати важливі речі, які стосуються цієї теми.
1. Почнемо з того, що спробуємо зрозуміти, що це для нас – ресурсне заняття. Це точно щось таке, після чого не вигораєш! Це якщо про нас, вчителів. Ми ж через себе розуміємо цей світ, так? Правда ще і в тому, що для дітей це слово точно ще не знайоме. Що ж тоді? Ключове: внутрішнє відчуття радості, натхнення, бажання робити, створювати, діяти.
Зараз згадала дуже дієвий метод. Це коли питають:
– Порадьте, що ви робите з професійним вигоранням?
– Да я туди просто не потрапляю.
Як же здобути цей стан, задача з невідомими і у кожного свій шлях. І тут надзвичайно важливо вчитись спостерігати за своїм станом, прислухатись до себе, розуміти, що дає вам ресурс, відновлення, енергію. Нами керує те, що ми не усвідомлюємо. Усвідомлюйте свій стан і здобуття вами ресурсу і тоді ви станете корисними не тільки собі, а і дітям. Ви зрозумієте чи відчуєте, кому природа в кайф, а кому спортивний майданчик, а кому затишок і спокій. Якщо вам потрібна перемога будь-що, то і поразка вас буде вганяти в стан краху. А нам треба ресурсне заняття, з різним станом емоцій, але ресурсне. І кожне.
2. Не несіть на заняття всю валізу ваших проблем і задач ані в руках, ані в тілі, а особливо в мозку. Вчитель задає енергетику уроку. Він як той передавач енергетичного заряду. Чим краще вам вдасться стряхнути все зайве, коли переступаєте поріг, тим краще буде для всіх. Да і собі мислевіруси приглушите чи знищите бонусом. Ви ж знаєте, ваші задачі –це ваші задачі. Часто ми власну напругу домашніх чи робочих проблем наче ланцюжком передаємо по світах інших людей. І невідомо чим і де вона може обернутись.
Є чудова проста практика «відкрите серце», з яким варто заходити до класу, колективу, дому, рідних і, власне, керівника. Для цього варто зупинитись на 1-2 хвилинки перед дверима та уявити, як ваше серце розкривається, наповнюється добром і любов’ю і несе світло. Чудово, в цьому стані можна рухатись далі.
3. Тут згадаємо про питання. Що ви запитуєте у класу? У учнів на початку уроку? Як правило це, «хто виконав домашнє завдання?», «Чому ти не виконав домашнє завдання?», «Хто в цьому винен?», «Як довго це буде продовжуватись?» і т. п. Ми навіть не усвідомлюємо, що такі питання вганяють на с в нересурсний стан! І що ми робимо з класом? Чи досягаємо ми певних задач заняття цими питаннями?! Зато злити енергію класу нам чудово вдається.
З чого б ви починали урок, щоб тримати енергію класу і наповнювати ресурсом, з того і починайте. Що б вам хотілось? Для чого ви робите те, що робите і хочете, щоб учні щось робили? Що цікаво вашим учням? Віднайдіть це. Мистецтво задавати ресурсні питання – потужний коучинговий інструмент, який здобувається навчанням. У нас в EdCoach School це проходять на курсах «Основи коучингу в освіті. Базовий. Онлайн» та «Коучингова компетентність в освіті. ІІ ступінь».
4. Думали з питаннями ми вже розібрались?!
Ні, ми тільки починаємо!
Що ми кажемо в класі? «Ви маєте це зробити? Ти повинен це виконати? Я повинна .... і це вже як наслідок вини чи поштовх до неї. І це не про ресурс, бо отримуємо або тягар, або спротив, від внутрішнього до наявного, очевидного. Якщо вдасться змінити «Я повинен» на «Я обираю», ми вийдемо на інший рівень мислення і відношень. Якщо вдасться вживити це дітям, вони стануть відповідальними за свій вибір і своє життя. Вдячна за глибокі фундаментальні основи своїм вчителям і філософії коучингу та практиці порозуміння через методи фасилітації, що змінюють життя.
5. Кожне заняття – це глибока робота із собою. Це те, над чим ми практично не замислюємось. Тут вкрай важливо вчитись спостерігати і за собою, і за учнями. Ще більше потрібно розуміти, що ви це робите не з метою критики, зауважень, як по відношенню до себе, так і до інших. «Мене дратувало, що учень підскакував постійно. Цікаво, чому це мене дратувало? Можливо мені щось ще у дитинстві не дозволяли? А можливо це мені відображається те, над чим варто попрацювати. Що я при цьому відчуваю?»… Да, це часто у нас в освіті непізнане мистецтво роботи із собою.
6. «Я би тобі порадила не казати..., не робити... робити так, як я сказала...» Якого результату ми чекаємо, коли сиплемо всі ці поради і не віримо, що у дітей є всі ресурси знайти свої відповіді?! Спротиву, віслючого виконання, сліпого виконання чи затягнути у свій світ, в якому я «типу знаю, як треба» і тебе навчу? Ви впевнені, що цього хочете? І знаєте як? Якщо почнемо слідкувати за своєю мовою і відловлювати в собі ці бацили, зробимо півділа на шляху до успіху.
7. Наші ресурси там, де відповіді на питання «А що вам хочеться?», «А хто/що може вам допомогти?», А якби не було перешкод, то що?», «А що заважає зараз...?». Шукаймо ресурси у площинах відносин та взаємодії, роботи та реалізації, психофізичного стану та емоційного розвитку, розвитку мислення та інтелекту, відпочинку та відновлення. Слідкувати за їх балансом дуже корисно. У нас у кожного свої світи, з яких ми дивимось і пізнаємо оточуючий. Ми з вами займаємось освітою, сенс слова якого здобув для мене нового значення, коли я прибрала першу і останню букви: оСВІТа – це про світ в нас і навколо нас. Про «в нас» ми геть втратили, але все починається звідти.
Все це не просто! Але варто того, спробуйте. Бо вибудовується інша філософія життя і ваші зусилля будуть варті того. І це про ваше власне життя та коучингову компетентність в освіті, яка стане пристрастю вашого професійного життя, реалізації та натхнення. Як в мене Клуб щасливих вчителів та EdCoach School. А, можливо, ви винайдете щось своє, хтозна.
Ділюсь своїми роздумами із свого світу і рада бути корисною. Та запрошую на здобуття тих основ 27 жовтня на Happy Day: Щасливий Бути Вчителем! , 28 жовтня на EdBasicFest – тіло, емоції, арт, energy-Я, 2 листопада - на EdLiderFest – ефективність через натхнення. А що я вкладаю в зміст фрази #ВсіВажливі розповім наступного разу у рубриці #ВчителюІнноватору.
Звучіть серцем!