Osvitanova.com.ua

 Наша програма «Здоров’я. Вибір кожного», яка піднімає питання ВІЛ та онкозахворювань, триває третій рік у школах України. Ці теми є таким собі штампом та табу в суспільстві, але у дітей лишається багато питань. Історії, які трапляються з ними у шкільному житті, про які батьки навіть не здогадуються, тому доказ. Ми зібрали низку реальних історій, які розповіли самі діти. Імена усіх героїв змінено, але суть та емоції у розповіді передані по-справжньому. У попередніх постах я розповіла, як Максим дізнався про ВІЛ та як Маша усвідомила про ВІЛ те, що давно вже теоретично знала.

Сьогодні трішки інша історія. 25 листопада стартує щорічна міжнародна кампанія «16 днів протидії гендерному насильству», яка триватиме до 10 грудня. В Україні також це питання піднімається.

За даними ВООЗ майже третина всіх жінок піддавалися фізичному та/або сексуальному насильству з боку своїх партнерів. Майже 40% усіх вбивств жінок у всьому світі вчинені їх партнерами.

Глобальні та регіональні оцінки насильства щодо жінок і пов’язаних з ними наслідків для здоров’я показують, що це є значною проблемою для громадського здоров’я. Насильство щодо жінок є порушенням прав людини. Психологи говорять, що вчасно сказане «Ні» може попередити насилля.

 

Сьогодні я розповім історію старшокласниці Оксани, записану з її слів та емоцій.

Оксанка була непопулярною в своєму 8-Е і розраду знаходила в книжках. Вона прочитала «Пурпурові вітрила», надихнулась серіалом й прочитала «Роксолану». Романтика стосунків її захоплювала.

За порадою мами добралася до бестселера «Звіяні вітром». Планувала смакувати історію півтора тижні, та вже на третій день перегорнула останню сторінку. Книжка буквально перевернула її світогляд. Відтепер у кожній ситуації вибору вона запитувала себе: «А як би вчинила Скарлет – безстрашна жінка, яка змогла захистити свою землю і спадок?»

Скарлет приваблювала Оксану романтичністю, завдяки якій вона була завжди у колі чоловіків, до яких прагнула. Тож коли Оксана зіштовхнулася з Микитою біля їдальні та почала спілкуватися, її серце затріпотіло: «А раптом, це він?!».

Микита був уважним, часто приходив до класу Оксани на перервах, а коли запросив на побачення, у дівчини виросли крила щастя.

У суботу, в день побачення, Оксана прокинулася дуже рано, зробила тривалу пробіжку, переробила хатні справи, почитала, посиділа в соціальних мережах, але до побачення залишалася іще купа часу. Здавалося, що калатання її схвильованого серця чули сусіди за стіною. «Як з цим впоратися? – запитувала себе Оксана. – Цікаво, як би вчинила Скарлет?» Це трохи допомагало опанувати хвилювання.

Побачення пройшло чудово. Вони довго гуляли парком. Оксанка багато посміхалася і від задоволення ховала обличчя у величезний букет рожевих хризантем. А повернувшись додому, ще довго відчувала тепло руки Микити на своїй руці та слід від його поцілунку на щоці. А в голові паморочилося від слів: «У нас все лише починається. Будь моєю єдиною».

Два тижні вони зустрічалися. З останнього побачення Оксана повернулася збентеженою, прокручуючи в голові слова Микити про запрошення до нього додому та «особливий» вечір.

Вона вірила, що Микита – це той самий чоловік, це її Ретт Батлер. «Думаю, Скарлет наважилася б».

Декілька днів потому двоє однокласниць прямо на уроці влаштували словесну перепалку, як виявилося, через записку від Микити. Кожна вирішила, що це її він запросив сьогодні на побачення. Одна запевняла, що вони вже дві середи з ним зустрічаються, а інша, що він у понеділок сказав їй: «Невдовзі побачимося».

Оксана запідозрила Микиту в нещирості і декілька днів провела в роздумах над запрошенням додому і врешті-решт не наважилася.

Але Микита не здавався. Він пояснив, що інші дівчата часто вигадують незрозумілі історії про нього, так завжди трапляється, але в думках у нього лише Оксана. І через півтора тижні запропонував знов запланувати «особливий» вечір.

Наполегливість Микити насторожила Оксану. У вівторок на третьому уроці до учнів 8-Е класу з лекцією «Здоров'я вибір кожного» завітала лектор Марина. Розповідала про ВІЛ-інфекцію, чистоту відносин, діти розібрали ситуаційні кейси.

Після уроків Оксана сказала Микиті, що поки не готова до «особливого» вечора і сподівається, що він її чекатиме. Хлопець перестав відповідати на телефон і ігнорував Оксану в школі.

Дівчина зрозуміла, що прийняла правильне рішення і вчинила як Скарлет.

 

А скільки дівчат не сказали вчасно «Стоп», «Ні» та зіткнулися з насиллям, інфікуванням на ВІЛ, приниженням гідності?

Розповідайте своїм донькам, подругам, жінкам про силу слова «Ні» та про 16 днів протидії гендерному насильству. Це може врятувати чиєсь життя!

Стаття підготовлена Вікторією Щур спільно з Катериною Федорій, віце-президентом ГО «Здорове людство».

 

Поширити у соц. мережах: