Розшукуються вчителі. Ця проблема непокоїть не лише українську школу. У навчальних закладах Німеччини вже котрий рік поспіль не вистачає кваліфікованих педагогічних кадрів, особливо у великих містах. Журналістка “Нової української школи” дізнавалася, яким чином вирішують це питання і наскільки успішно.
Кожна земля в Німеччині знаходить, залучає та навчає вчителів по-своєму. Федеративний устрій країни покладає відповідальність за той чи інший соціальний виклик на кожну окрему землю. У Баварії, наприклад, відкрили нові 700 місць в університетах для майбутніх учителів початкових класів. Місцева влада Саксонії пропонує щомісячну надбавку в 1000 євро для тих учителів, які поїдуть працювати до сільської місцевості.
Та найгірша ситуація в Берліні. Влітку цього року місцева влада вимушена була визнати: школи потребують 1 250 вчителів. Це означало, що в багатьох випадках треба коригувати навчальні програми й розклади. Батьки занепокоєні, адже є ризик, що в дітей виникнуть суттєві прогалини у знаннях з багатьох предметів.
Вчительський шлях у Німеччині – не з легких. Навчання в університеті зазвичай триває 7-8 років. Університети відбирають випускників гімназій (лише після неї можна продовжити навчання в університеті) з високими балами. До того ж, отримати диплом викладача лише з одного предмету неможливо. Вчителі викладають по два предмети. Наприклад, історія / німецька мова чи географія / біологія. Щоправда, є предмети, які не поєднуються, – математика і фізкультура.
Загалом на початок цього року в усій Німеччині школи потребували 40 000 вчителів. Недостатнє фінансування освітньої галузі, збільшення рівня народжуваності, наплив біженців – такі причини називають експерти VBE Teachers Union, коли говорять про нестачу педагогів у школах Німеччини. За даними Фонду Бертелсман (Bertelsmann’s Foundation), до 2025 року в Німеччині лише в початковій школі не вистачатиме 105 000 педагогів.
Найскладніша ситуація з нестачею вчителів – у початковій школі та спеціалізованих освітніх закладах, де навчаються діти з особливими освітніми потребами. Зарплати там значно нижчі, ніж у викладачів гімназій. Не охоче працевлаштовуються педагоги й до шкіл у тих районах, де мешкають здебільшого мігранти, або у віддалених селах.
У ситуації, що склалася, голова Федерації Вчителів Німеччини Гайнц-Петер Майдінгер звинувачує Міністерство освіти. Мовляв, політикам і чиновникам від галузі потрібно було вчасно реагувати на рішення багатьох університетів країни скорочувати курси і програми для педагогів. Свого часу там був недобір.
Тож, місцевій владі, на думкуГайнц-Петер Майдінгер, варто бути більш далекоглядною. Адже про збільшення кількості учнів у школах було відомо кілька років тому. За урядовими підрахунками, до 2030 року у Німеччині школи відвідуватимуть 11,2 мільйони школярів. За даними Statistics Portal, у 2017/2018 навчальному році в німецьких школах навчалося понад 6,8 мільйони школярів.
Департамент освіти Берліна пропонує кілька шляхів вирішення питання гострої нестачі вчителів.
Започатковано проект “Навчання замість порожніх парт”. Студентів, які навчаються на магістратурі, закликають не гаяти часу на останніх семестрах, а укладати контракти зі школами вже під час навчання хоча б на півроку.
Але більше сподівань поповнити вчительські лави влада Берліна покладає на програму “Quereinsteiger” (“Зміни кар’єри”). Фахівців з вищою освітою перенавчають на вчителів.
Ця програма стартувала 2014 року. Півтора-два роки теорії та практики – і колишній програміст, інженер чи випускник літературного вишу може викладати інформатику, фізику, літературу або мову. Тривалість навчання відрізняється залежно від предмету і школи, в якій буде працювати новачок. Навчальні програми загальної школи (Hauptschule) і гімназії (Gymnasium) суттєво відрізняються за складністю.
Відвідування всіх тренінгів і семінарів у межах програми для новачків обов’язкове. У спеціальному обліковому документі відзначають усі пройдені етапи навчання – теорія, практика, іспити. Є можливість перескласти проміжний іспит, якщо новачок не склав його з першого разу. Якщо не склав удруге – відраховують. Графік відвідування гнучкий і дозволяє пройти курс у заплановані півтора-два роки. Насиченіша програма влітку і взимку – під час шкільних канікул.
Серед основ програми перенавчання – викладання принципів педагогіки й дидактики, основи конфліктології, розвиток організаторських здібностей, ознайомлення з особливостями берлінської шкільної системи і бюрократичним механізмом галузі освіти загалом. Перші два тижні навчання інтенсивні за контентом. Після них частина новачків відсіюється, оскільки розуміють, що вчительський хліб – не для них.
Спочатку школа укладає договір з вчителем-початківцем на півроку. 12 уроків новачок має провести спільно з досвідченим учителем. Кожен початківець у берлінських школах з цього навчального року отримав постійного тьютора. Тьюторами можуть бути викладачі на пенсії, тренери з курсів підвищення кваліфікації чи педагоги тієї школи, де починає працювати перекваліфікований фахівець.
Супровід триває 8 тижнів. Упродовж цього часу відбувається ознайомлення з організаційно-адміністративними питаннями, особливостями викладання предмету, навчальної програми та методик.
Критики програми Quereinsteiger, а саме Федерація Вчителів Німеччини, твердить: якщо її розглядати як тимчасове вирішення проблеми нестачі вчителів у короткостроковій перспективі, то вона може бути успішною. Але це не панацея, і потрібні глибші зміни. Адже якщо школи масово братимуть на роботу фахівців без педагогічної освіти, рівень знань учнів може різко впасти.
Крім того, мало знати добре предмет, треба ще вміти його викладати. Людям іншої професії не вистачає вчительського досвіду, який викладачі здобувають роками. Ще в університеті тебе вчать, як діти різного віку думають, як навчаються і змінюються. У людини є час під час практики зрозуміти – чи вона зможе і хоче працювати у школі. А в тих, хто приходить з дипломом спеціаліста – інженера, програміста, літературознавця, історика тощо – немає елементарного розуміння, як відбувається навчальний процес. Та й у викладачів, які є тьюторами новачків, лишається менше часу на викладання свого предмету.
Тому Федерація Вчителів Німеччини закликає можновладців підійти до вирішення проблеми комплексно – зважати на зміни й виклики сучасності й оперативно на них реагувати. Зокрема, виділяти більше бюджетних коштів на збільшення кількості місць в університетах, де навчають на педагогів, і на саму оплату вчительської праці. Адже говорити про подолання бідності, вирішення конфліктів, зниження градусу нетерпимості в суспільстві без огляду на освіту неможливо.
