В XXI столітті життя стрімке: з’являються нові явища, змінюються стосунки між людьми, старі правила і форми поведінки поступово трансформуються. Звичайно, виникають й нові слова і терміни, які називають новостворені поняття. Проблема тільки в тому, що вони не відразу стають масовими і багатьом людям спочатку важко зрозуміти, що криється за незнайомим словом.
Ми в Тутка намагаємося крокувати в ногу із часом. Сьогодні ми склали добірку важливих, але поки не дуже розповсюджених соціальних термінів. Краще вивчити їх сьогодні, щоб не боятися виглядати несучасним або простакуватим у спілкуванні завтра.
В корені цього терміна англійське слово age – «вік». Він привертає увагу до досить важливої і поширеної проблеми – упередженого ставлення до людей старшого віку. Сучасний світ підлаштовується під молодь: починаючи від працедавців, які люблять брати на роботу тих, кому 30, а не 60, і закінчуючи стосунками для знайомств, де зрілій людині дуже важко познайомитися з кимось.
Негативні стереотипи про літніх людей, ігнорування їх потреб і упереджене ставлення – все це ейджизм.
«Цисґендер» – слово, складене з латинського cis – «однобічний» і англійського gender – «стать», «гендер». Так називають людей, чия біологічна стать збігається з гендером, тобто характеристиками, які він надає. Наприклад, якщо ви народилися жінкою, вам з дитинства комфортно в своєму тілі та в загальному ви відповідаєте уявленням суспільства про те, як повинна виглядати і поводитися жінка – отже, ви цисґендер.
Цей термін утворився від англійського слова able – «той, що може, здатний, придатний». Він означає дискримінацію за фізичними можливостями: коли людям з обмеженнями надаються негативні риси характеру, інтелектуальних здібностей і т. д.
У багатьох країнах вже борються проти цієї проблеми: роблять соціальні простори більш зручними для інвалідів, створюють робочі місця, де можуть працювати люди з особливостями розвитку чи хронічними захворюваннями, в масовій культурі в головних ролях з’являються герої з фізичними або психічними обмеженнями.
Проте ця проблема досі актуальна, і добре, що сьогодні у неї є назва.
Прямий переклад цього терміна – «звинувачення жертви», від англійського victim – «жертва» і blame – «провина». У сучасному суспільстві швидко вкорінюється думка про те, що вина повинна лежати насамперед на ініціаторові конфлікту. Немає значення, чи вкрали у людини гаманець чи напали на неї в темному переході – в такій ситуації вона жертва. Якщо ж хтось починає міркувати про те, що гаманець стирчав із кишені або людина вирішила скоротити шлях через темну вулицю і цим спровокувала злочинця – це віктімблеймінг.
Навколо цього терміна безліч суперечок і нерозуміння. Деякі люди навіть думають, що це пропаганда недоглянутості та зайвої ваги, і тому негативно ставляться до нього. Насправді бодіпозитив – це лише заклик приймати своє тіло таким, яким воно є, і не засуджувати тіла інших людей. Термін походить від англійських слів body – «тіло» і positive – тобто, позитивне ставлення до нього.
Бодіпозитив нагадує, що крім струнких, молодих, високих і світлошкірих моделей на світі безліч людей з іншим розрізом очей, вагою і навіть з відсутніми частинами тіла. І всі вони мають право відчувати себе комфортно в своєму тілі, не намагаючись підігнати його під нав’язані стандарти краси.
Пряме значення цього слова – «соромити за тіло», від англійського body – «тіло» і shame – «сором». На жаль, з цим явищем зустрічалися майже всі. Дівчинка, яка на голову вища за всіх однокласників або капловухий хлопчик – часто таких особливостей тіла досить для глузувань, а іноді й цькування. Високий, худий, товстий, лисий, з довгим носом, волоссям та ін.: якщо людину судять за особливостями її тіла і зовнішності, це називається бодішеймінгом.
Об’єктивація – це матеріалізація, перетворення в об’єкт. Термін походить від латинського слова objectivus – «предметний». Його доречно вживати у випадках,коли ми не враховуємо, що інша людина або навіть тварина мають почуття, емоції і фізичні відчуття. Об’єктивація – не таке вже й рідкісне явище в нашій культурі. Компанії, які в своїй рекламі порівнюють жінок з товарами; працедавці, які сприймають співробітників як речі, які в свою чергу повинні приносити прибуток – все це прояви об’єктивації.
Робити висновки про людину, ґрунтуючись тільки на її зовнішності, – сьогодні це називається лукізм, від англійського слова look – «зовнішній вигляд». Незважаючи на новий термін, явище існує дуже давно: в казках всі відьми старі, горбаті та із гачкуватим носом, а всі – принцеси стрункі й красиві. У житті все трохи складніше і неприваблива бабуся може виявитися «по-людськи» кращою, ніж яскрава красуня. Однак багато людей звикли автоматично наділяти позитивними рисами більш привабливих людей, і з цим, безсумнівно, треба боротися.
У широкому сенсі це англійське слово перекладається як «утиск». Під харасментом ми розуміємо тільки домагання на роботі, однак ця думка помилкова. Цей термін описує будь-яку поведінку, що порушує недоторканність приватного життя і створює незручність: якщо один колега розпускає чутки про іншого або показує особисті фото іншого колеги без дозволу, якщо керівник любить пожартувати про дурість жіночої статі при своїх підлеглих-жінках – все це також підпадає під категорію харасменту.
Термін (від англійського toxic, тобто «шкідливий», «токсичний») описує ставлення людей, які висмоктують енергію, вимагають емоційного обслуговування і звинувачують інших у своїх проблемах і невдачах. Зараз він увійшов в моду так, що ярлик «токсичність» вішають буквально на все. Однак він доречний тільки для позначення досить близького і регулярного спілкування. Наприклад, касира, який грубо відповів вам в супермаркеті, не можна назвати токсичним щодо вас, адже ви з ним, ймовірно, більше не зустрінетеся. Однак, якщо він регулярно ображає своїх знайомих або колег, які змушені з ним працювати, то така поведінка буде вважатися токсичною.
Це англійське слово перекладається як «надуживання». А під цим терміном зазвичай мають на увазі не насилля в широкому сенсі, але всередині близьких стосунків. Знецінення, психологічний тиск, загроза фізичного впливу – все це потрапляє під поняття «аб’юз».
Як і у випадку з токсичністю, цей термін сьогодні використовується дуже широко і не завжди правильно. Його коректно вживати, коли справа стосується близьких і часто нерівних стосунків, де в однієї зі сторін більше влади: наприклад, батьки і неповнолітні діти або жінка в декреті та чоловік, у якого в руках сконцентровані всі гроші. Будь-які конфлікти або образи від випадкових людей аб’юзом називати неправильно.
Термін «фетшеймінг» з’явився шляхом складання англійських слів fat – «жир» і shame – «сором». Фетфобія в прямому перекладі – «страх жиру». Це рівнозначні терміни, які позначають одне і те ж – дискримінацію людей із зайвою вагою. Це може проявлятися як на побутовому рівні (висміювання і образи), так і на загальнокультурному (демонстрація в кіно і ЗМІ тільки струнких людей).
Фетфобія, на жаль, досі широко поширена в суспільстві та приносить безліч проблем: люди, яких вона зачіпляє, схильні до депресій, порушень харчової поведінки і використання небезпечних дієт.
Більшість нових термінів звучать незвично, однак роблять видимими багато суспільних проблем – хоча б заради цього їх варто знати. А ви використовуєте будь-які з цих слів у повсякденній мові?