Розвиваючий ефект настільних ігор не відразу впадає в очі. Подумаєш, люди сидять навколо столу і час від часу щось вигукують. Однак, з точки зору науки, користь настолок така ж велика, як і стопка валюти у переможця в«Монополію».
Грати в настільні ігри зручно. У них можна грати всією сім'єю, з друзями і дітьми, з дітьми друзів, з коханою людиною, і навіть наодинці! І тут не мають значення ні місце перебування, ні обставини — будь-то купе потягу, салон авто, ліс, пляж, ваша кухня або номер в готелі — настільна гра завжди цікава і не займає багато місця.
Коли дитина просить: «Ну пограй зі мною!», вам не потрібно губитися в здогадах, у якого динозавра ви повинні зараз перетворитися. Тут є чіткі правила, зрозуміло, що робити з кубиком, а що точно не треба, і навіть прабабуся розібралася, яка фішка зараз ходить, яку карту скинути.
Але окрім «розважальної» функції — веселощів, спілкування, естетичного задоволення та лоскотання власного его, ігри з коробки мають ще одну суттєву перевагу: це один із найвдаліших інструментів для розвитку, корекції, поліпшення, і навіть позбавлення конкретних навичок дитини у різних сферах життя. І якщо традиційне навчання передбачає додаткові мотивації у вигляді «батога і пряника», то гра не вимагає примусу: брати участь і дотримуватися правил дитина приймає рішення добровільно і самостійно.
Рахунок ходів, очок, грошей, точок, що випали на двох кубиках, карток з ресурсами для побудови села — те, що мимохідь проробляють в грі навіть дошкільнята. Майже всі ігри вимагають як мінімум арифметичного обчислення переможця.
Існують і настолки з чітким прицілом в математику: в них діти тренують логіку, оперуючи цифрами і числами (Нарабі, Корова 006, Кіт за хвіст цап!, варіації УНО та Свинтус, Боротьба гаманців, Суперфермер, Цукерки, рукавички, гроші, Мачі Коро, Сир, будь ласка!) або відпрацьовують навики складання в межах десятка (10 негритят, ГрибОК, Чудо у пірячку, Фрукт Нахаба, Сплячі королеви, Румі Класік, Пентаго, Калаха), сотні (Королевський замок, Дісетто, 2*2 гра в пари). При цьому грати в «математичні настолки» можна, ба, навіть потрібно, ще з 3-4 рочків. Для найменших підійдуть Уно Джуніор, День сирка, Твінс АВС, Алмазята, Мушине полювання, Уловки, Банановий рай, За грибами у зачарований ліс)
Розвинути здатність до обчислень можна навіть намальованою від руки бродилкою, не говорячи вже про фабричний варіант (типу «Діно Спорт» чи«Діно Ленд»), запевняють вчені з Бостонського коледжу і Університету Карнегі Меллон. Так, дослідники грали з дітьми в «Жолоби і сходи» (у нас ця гра відома як «Змії і сходи»), після чого попросили реванш, а потім авторитетно повідомили, що грати просто так — ще нічого не означає. Важливо, як саме дитина ходить по полю: рахує кожен раз, починаючи з одиниці, чи додає результат до вже відрахованих полів, виконуючи таким чином все більш складні математичні операції.
Також вчені довели, що настільні ігри розвивають просторове мислення дитини. Здається, між схильністю до настільної головоломки і вмінням паркуватися посеред двох машин немає нічого спільного. А от американські вчені Джемі Жиро з коледжу Родес і Нора Ньюкомб з університету Темпл вважають, що такий зв'язок є. Дослідники проаналізували дані 847 дітей у віці від 4 до 7 років і виявили, що настільні ігри, пазли і кубики допомагають прокачати просторове мислення. Ні малювання, ні гра з іграшками, ні їзда на велосипеді або самокаті не мали впливу на просторовий інтелект так, як паперові пазли.
Для розвитку просторового мислення вам у нагоді стануть: ігри Smart Games, Вовк, коза та капуста, Туманний острів, Зоорегата, Білет до Європи,Каркассон, Морський бій (варіації), Сіміно
На озброєння варто взяти і висновок, яким вчені остаточно приголомшили суспільство: ті діти, які в повсякденному житті грали в настолки, пазли і кубики більше шести разів на тиждень, перемогли в просторовому змаганні тих, хто діставав коробки з настолками три-п'ять разів на тиждень або взагалі не чіпав їх ніколи. Уявляєте? Виходить, настолки — то зброя масового поліпшення і удосконалення.
Це, звичайно, не означає, що купувати настільну гру треба лише з умовою: «Синку! Запам'ятай: шість разів на тиждень! Не менше!». Звісно, ні. Просто у кожного з нас з'явився новий привід радіти, коли бачимо, як малюк тішиться грою в новеньку настолку, і… швиденько підібрати ще одну гру, щоб урізноманінити вже наявні.