Чому викладачеві варто бути трішки маркетологом?

Як захопити і втримати увагу цифрового покоління? Своїм досвідом з «Освіторією» поділився Максим Почебут — директор освітніх програм EPAM Ukraine, кандидат технічних наук, доцент, віце-президент асоціації «ІТ України» з питань освіти.

Я викладаю вже не перший рік і бачу, що колишні підходи зараз не працюють. Їм на зміну приходять нові цифрові інструменти. Важко ігнорувати факт, що 59 % представників покоління Z, які взяли участь в опитуванні 2018 року, називають YouTube найкращим навчальним каналом. І я кажу «Браво!» викладачам, відкритим до нового. Як-от Павло Віктор з Одеси, який викладає уроки фізики на своєму YouTube-каналі. Понад 200 тисяч його підписників завжди мають доступ до відеоуроків, архівів занять, якщо хтось пропустив тему через хворобу, а також можуть поставити запитання.

Разом з тим, роль вчителя лишається ключовою в навчальному процесі. 78% опитаних вважають присутність вчителя чи викладача важливим чи навіть надзвичайно важливим фактором для навчання та власного розвитку. Але чи всі викладачі «однаково корисні», зважаючи на те, що 39% студентів потребують не лектора, а більше ментора, наставника, який би міг скерувати процес навчання?

Раніше «ідеальному» викладачеві, щоб навчити, а також прищепити любов до свого предмета, досить було мати так звану особисту харизму, корисний контент та незвичну подачу матеріалу. Сьогодні покоління Z вимагає від викладачів ще більше. Їм потрібен наставник-ментор, який допомагає порадою, спрямовує в правильному напрямку, контролює і відчуває аудиторію. Знати потреби, зацікавити та навіть «причарувати» слухачів і, водночас, продовжувати керувати процесом навчання — так викладач фактично перетворюється на маркетолога своєї дисципліни.

На що слід звернути увагу викладачеві-маркетологу вже зараз? Студенти, які беруть участь у змішаній системі навчання (blended education), показують гарні результати. Цей підхід включає як теоретичну підготовку, так і практичну проектну роботу в групах на основі реальних бізнес-кейсів. В EPAM ми активно використовуємо цей підхід. Студенти вивчають теорію, використовуючи онлайн-ресурси та допомогу менторів-практиків, тобто не витрачають на це лекційний час. Потім вони фіксують набуті знання на конкретних проектних прикладах, обговорюють з викладачем та членами своїх навчальних команд питання, які виникли. Крім того, важливою є орієнтація на підхід Continuous Learning — постійне навчання та розвиток особистості протягом усього життя.

Що очікує покоління Z від навчання і технологій?

Як виглядає робота маркетолога та чим її основи можуть бути корисні для викладача? Спробую сформулювати рекомендації, ґрунтуючись на власному досвіді. Те, що не підводить мене у викладацькій діяльності.

Вивчайте потреби, або Як бути на одній хвилі зі студентами

Бути цікавим для цифрового покоління означає знати, чим воно дихає, цікавиться, як живе. Необхідно постійно стежити за модними трендами аудиторії, інтегруватися в її канали комунікації, розуміти сленг. З іншого боку, необхідно тримати руку на пульсі й не відставати від потреб бізнесу, для якого ми готуємо фахівців. Важливо пояснити майбутнім професіоналам, чим набуті знання будуть корисні в їхній кар’єрі, постійно показувати динаміку змін.

«Запакуйте і продавайте» свій предмет

Навіть у викладанні вищої математики або алгоритмів, які не змінювалися протягом десятиліть, необхідно знати останні тенденції. Простий приклад: 17 років тому в університеті я вивчав дисципліну під назвою «Теорія ймовірності та математична статистика». Звучить нудно і відірвано від реальності, чи не так? Але на курс з назвою «Основи Data Science» студенти запишуться залюбки, оскільки вони бачать перспективу або принаймні чули про його практичну користь у подальшій роботі. Дотепно, бо це ідентичні за змістом дисципліни.

Вбивайте одноманітність, рвіть темп

Психологи довели, що людина здатна зосередитись на питанні, яке їй цікаве, не більше 12 хвилин. Підкреслюю, що йдеться про наявність первинного інтересу. Без цього уваги зовсім не буде. Важливо підтримувати зв’язок зі слухачами і не пропустити момент, коли їхній інтерес починає розсіюватися. Змінювати вектор чи фокус у подачі інформації, уникати замилювання та монотонності, змінювати темп і градус дискусії — ось інструменти з моєї практики, які працюють для молодої аудиторії. Погана подача — головний ворог сприйняття. Ми розуміємо це по тому, як голови аудиторії опускаються в смартфони.

Спілкуйтеся та спрямовуйте свою аудиторію

Будь-яка діяльність — це аж ніяк не монолог. Одне з головних завдань викладача — викликати на діалог, змусити думати, заохочувати студентів ставити запитання. У діалозі набагато легше зрозуміти, які інтереси у слухачів, що вони хочуть почути. Навчальний план не варто сприймати як константу, його треба весь час коригувати під потреби слухачів. Діалог є найбільш корисним форматом викладання, на мій погляд. Адже цифрове покоління — невичерпне джерело інформації. Так ми разом пізнаємо щось нове.

Заняття — це кероване партнерство

Викладач може імпровізувати, зміщувати акценти, вносити ігрові елементи. І навіть має це робити, зважаючи на те, що близько половини представників покоління Z використовують інтерактивні додатки чи ігри в навчанні. Але розпочинаючи дискусію, слідкуйте, щоб вона не перетворила навчання на хаос.

Упевнений, що в кожного викладача є свій ключ до серця слухачів. Усім нам важливо ділитися досвідом, своїми інсайтами в роботі з цифровим поколінням. І пам’ятати, що саме викладання предмета з ентузіазмом допомагає виховати генераторів ідей та вчасно розкрити таланти.