Ефект від заборони використання учнями телефонів прирівняли до знань, отриманих під час додаткового тижня навчання.
Дослідження також виявило, що така заборона матиме великий позитивний вплив на студентів зі спеціальними потребами в навчанні.
Питання, через яке не сплять ночами багато батьків: “Чи потрібно дозволяти дитині брати мобільні телефони до школи?” Зараз економісти вимагають відповіді на це питання. Для батьків, які хочуть, щоб їх діти мали перспективу в академічному розвитку відповідь: “Ні”.
Згідно із дослідженням Луі - Філіппа Беланда та Річарда Мерфі, опублікованого “Центром економічної продуктивності” (Center for Economic Performance) в Лондонській Школі Економіки (London School of Economics), ефект від заборони використання учнями телефонів прирівнюють до знань, отриманих під час додаткового тижня навчання протягом учбового року.
Згідно із документом дослідження “Ill Communication: The Impact of Mobile Phones on Student Performance”, результати тестових оцінювань учнів віком 16 років були вищі на 6,4% після заборони використання мобільних телефонів. Економісти вважають, що це “прирівнюється до п’яти додаткових до навчального року учбових днів”.
Результати цього дослідження стануть основою майбутніх дебатів на тему використання мобільних телефонів дітьми. У Великобританії понад 90% підлітків мають особистий мобільний, тоді як в США - лише три чверті. Превалювання гаджетів – мобільних телефонів, планшетів тощо – становить проблему для вчителів, чиє відношення до техніки погіршилося через її тотальне поширення.
Опитування 2001 року показало, що школи не забороняли використання мобільних телефонів. На початку 2007 року відсоток шкіл, що забороняли використання мобільних зросло до 50%, а у 2012 році вже 98% шкіл не лише забороняли використання мобільних на території шкіл, але й вимагали здавати їх на збереження на початку дня.
Тим не менш, деякі школи починають дозволяти обмежене використання девайсів. Мер Нью-Йорку Біл де Бласіо разом із шкільним канцлером скасували 10-річну заборону на використання мобільних на території шкіл, стверджуючи, що це зменшить нерівність.
Такий погляд не є правильним, вважають Беланд та Мерфі, які з’ясували, що заборона призвела до покращення показників тестувань студентів, які мали найнижчий бал - їхні оцінки покращились вдвічі, досягнувши рівня студентів з середнім балом. Заборона також мала прекрасний вплив на студентів із спеціальними потребами, тоді як на студентів із найвищим балом ніяк не вплинула.
“Ми з’ясували, що не тільки результати в навчанні були кращими, а найбільші досягнення показали діти з найнижчим балом та діти з малозабезпеченних родин. Вплив заборони мобільних на таких дітей еквівалентний додатковій навчальній годині або п’яти додатковим учбовим дням до звичайного учбового року”.
“Отже, – наполягає де Бласіо – зняття заборони на мобільні телефони призведе до зменшення нерівності, але насправді, може викликати й протилежний ефект. Дозвіл на використання телефонів у школах може зашкодити “слабким” учням та учням з незаможних сімей найбільше”.
Дослідження проводилося у школах Бірмінгема, Лондона, Лестера та Манчестера до та після введення заборони. До уваги бралися такі характеристики, як стать, наявність спеціальних потреб та попередніх досягнень у навчанні. “Технологічний прогрес прийнято вважати двигуном зростання продуктивності, – пишуть економісти. – Сучасні технології використовуються в школах задля покращення продуктивності. Тим не менш, існують певні недоліки, наприклад, як відволікання від навчання”.
Переклад “Освіта Нова”