Успішний досвід освітніх онлайн-платформ доводить, що відео може бути не лише розвагою, але й ефективним інструментом для навчання. І створити такий інструмент може кожен учитель.
Про те, як створювати якісні навчальні відео – “Нова українська школа” відповідає разом з експертами студії онлайн-освіти EdEra за матеріалами їхнього освітнього блогу.
Насамперед, відео дає можливість сприймати інформацію кількома каналами: візуальним та аудіальним. Оскільки це активізує різні ділянки кори головного мозку та сприяє утворенню більшої кількості нейронних зв’язків, матеріал засвоюється ефективніше. Отже, набагато краще учні сприймуть ролик із поясненням теореми Піфагора, ніж розділ у підручнику про це.
Ще одна перевага відеозаписів – можливість повертатися в різні моменти викладу та повторювати незрозумілу чи забуту інформацію. Салман Хан, засновник освітньої онлайн-платформи “Khan Academy”, розповідаючи про відгуки своїх кузенів про його перші відео, відзначив, що, на відміну від “живого пояснення”, у відео вони можуть “ставити на паузу та повтор свого кузена”.
На звичайному уроці учень має піднімати руку та перепитувати вчителя. Натомість, переглядаючи відео, він може ставити на паузу, відмотувати, знову і знову слухати певний відрізок зі зручною для себе швидкістю.
Якщо частина інформації занадто нудна чи вже відома учню, він може переходити до інших частин. Це дозволяє не тільки уникати непотрібних повторів та економити час, але й самостійно обирати обсяг матеріалу відповідно до наявного рівня знань.
Салман Хан у виступі на TEDx також поділився історією вчительки, яка записувала лекції і давала їх учням для перегляду вдома. Практичні ж завдання, які раніше учні робили вдома, вона “перенесла” до класу. В результаті, учні, уже маючи теоретичну базу, могли в “живому” спілкуванні з однолітками та вчителькою краще виконувати практичні завдання та ефективніше засвоювати матеріал.
Відтак, якщо правильно використовувати відео як навчальний інструмент та розумно поєднувати його із іншими видами роботи, матеріал сприйматиметься більш комплексно та легко.
Отже, відео – це чудовий спосіб використати технології для кращого та глибшого засвоєння матеріалу. Як же самостійно створити освітнє відео?
Насамперед, важливо чітко розуміти мету та очікуваний результат від відео. На підготовчому етапі треба відповісти на запитання:
що я хочу показати/розказати своїм учням? як я хочу це зробити? який результат матиме перегляд відео для моїх учнів?Наступний важливий етап – структурування матеріалу відповідно до визначеної раніше мети відео. За даними досліджень, проведених на основі різних онлайн-платформ, учні (студенти) під час перегляду залишаються зацікавленими до 6-ти хвилин, незалежно від загальної довжини відео. Ролики довжиною більше 9 хвилин найчастіше переглядають тільки наполовину. Якщо залишити тривалість записаної лекції до години, ймовірніше, учні її не додивляться або ж суттєвого ефекту від її перегляду не буде.
Оскільки лекція у класі рідко складається з 6-хвилинних завершених уривків, важливо продумати, як розбити матеріал. Якщо звичайну годинну лекцію нарізати на 6-хвилинні частини, вона може вийти неструктурованою, без логічних переходів та завершеної думки, а також містити інформацію, яка є в іншому відео.
Створюючи матеріал для зйомки, важливо зробити його простим і зрозумілим, прибрати заплутані конструкції та невідомі терміни. Варто враховувати, як він сприйматиметься на слух, як його різні частини співвідноситимуться в окремих роликах.
Визначивши мету відео та підібравши матеріал, можна визначити його формат та стиль.
Різні формати відео передбачають різну подачу та структуру матеріалу.
Два найпопулярніших формати – лекція та туторіал. Зрозумівши, чи ви хочете донести теоретичний матеріал, показати практичні вправи чи комбінувати ці цілі, можете вибрати один із таких форматів та стильову структуру відео.
Стиль відео (спосіб подачі та оформлення інформації) також може бути різним для подачі різної інформації: слайди за типом презентацій Power Point; лектор, який виступає перед класом; пояснення через поетапні малюнки та схеми на екрані (за прикладом Академії Хана) тощо.
Найкращий спосіб запису лекції – поєднання в кадрі лектора та слайдів чи дошки, на якій відтворюється написаний матеріал. Або ж – поєднання картинки з усним поясненням лектора. Менш ефективне – використання разом анімації та тексту, який її пояснює чи доповнює. Це перевантажує зоровий канал сприйняття – учню доводиться сприймати не лише картинку, але й текст. Натомість, якщо зробити аудіопояснення, матеріал засвоїться краще і без перевантаження візуального каналу.
Важливо розуміти, що методи залучення, які працюють у класі, можуть не спрацювати у відео. Вчитель у відео має бути з учнем “на рівних”, дивитися в кадр та “звертатися” до нього особисто, а не до абстрактної аудиторії. Такий спосіб робить відео більш персоналізованим. Для цього добре працює неформальна обстановка, оскільки робить вчителя “ближчим” до учня.
Якщо мета відео – пояснити алгоритм дій, оптимальним є туторіал. Це “інструкція”, яка показує, як покроково виконати певне завдання (наприклад, розв’язати задачу з математики чи написати есе з літератури).
Аби зберегти персоналізоване звертання, у туторіалі, як і в лекції, варто змінювати пояснення на слайдах чи дошці зображенням лектора.
Для пояснення лектору краще послідовно робити дії, які він пропонує виконати учню, а не виводити готову картинку на екран. Такі послідовність та деталізація кожного етапу заохочують учня пройтися матеріалом та виконати завдання разом із учителем. Окрім того, динамічна зміна картинки краще зберігає увагу, ніж статичний слайд чи зображення.
Якщо в туторіалі є схеми, вони повинні бути чіткими та зрозумілими. Для цього краще завчасно потренуватися та “промалювати” задачу чи теорему на чорновику. Важливо не перевантажувати кадр зайвими деталями, оскільки це розпорошує увагу учня.
Туторіал зазвичай передбачає певні кроки. Під відео доцільно вставити посилання на різні частини пояснення (тобто, вказати час у відео, де розкрито потрібне питання), аби учні могли повертатися до незрозумілих частин чи повторювати інформацію.
Що для лекції, що для туторіалу важливий темп мовлення. Краще не пришвидшувати і не сповільнювати звичний для вчителя темп.
Загалом швидкий та активний темп сприяє концентрації уваги та збереженню зацікавленості аж до завершення думки у відео. У відеоформаті, оскільки учні можуть знову і знову повертатися до різних частин, темп мовлення може бути швидшим, ніж під час “живої” лекції (до 250 слів на хвилину).
Завершити відео варто коротким підсумком та повторенням ключових моментів теорії, аби учні краще їх запам’ятали і за потреби повернулися в частину, яка залишилася менш зрозумілою чи гірше відклалася в пам’яті.
Відео має бути зрозумілим та відповідати меті та аудиторії. Тому, залежно від цього, його можна зняти на камеру в студії, зробити запис у класі, створити як слайди PowerPoint чи навіть намалювати на планшеті (за прикладом туторіалів Академії Хан). Найважливіше – аби глядачі могли легко сприйняти інформацію, без зайвих деталей у кадрі чи в озвучці.
Для відео надзвичайно важлива якість звуку. Він повинен бути чітким, без сторонніх шумів. Для запису звуку краще мати окремий диктофон, оскільки не всі камери добре вловлюють аудіо. Інший варіант – спеціальна петля (мікрофон), яка кріпиться на одяг та під’єднується до камери. Її перевага в тому, що, монтуючи віео, не потрібно підлаштовувати звук під зображення, оскільки вони записуються цілісно.
Для відео надзвичайно важлива якість звуку. Він повинен бути чітким, без сторонніх шумів. Фото: автор – golubovy, Depositphotos
Сама якість зйомки може не сягати рівня Голлівудських фільмів, проте картинка має бути чіткою та статичною. Для цього камеру потрібно зафіксувати на штативі або за допомогою підручних матеріалів. Основне – не тримати її в руках. Усі важливі деталі повинні бути видимими на екрані, без потреби наближення чи збільшення.
Щоб відрегулювати налаштування камери, чіткість звуку і зображення, визначити зручний формат, варто зняти пробне відео. Так, знімаючи безпосередньо лекцію, можна набагато швидше налаштовувати апаратуру і уникнути неприємних ситуацій.
Після зйомки та запису треба змонтувати відео. Якщо спеціалізовані програми для монтажу заскладні та недоступні для вас, можна скористатися онлайн-сервісами для нарізки відео, накладання аудіо та інших дій.
Наприклад, YouTubeEditor – один із найпопулярніших сервісів, який дозволяє різати відео, накладати музику на нього та миттєво завантажувати ролики на канал у YouTube.
Якщо вам потрібна програма, з якою можна працювати без інтернету, можна скористатися Windows Movie Maker. Програми немає у стандартному пакеті Microsoft після 2010 року, але вона доступна в мережі.
Для розміщення свого матеріалу можна використати безкоштовні онлайн-платформи YouTube або Vimeo, створивши власний канал та постійно поповнюючи його новими матеріалами.
Що ж, а тепер саме час для створення власного ефективного навчального ресурсу!
Створити навчальні відео, які допоможуть засвоїти різноманітні теми онлайн, може кожен. Звичайно ж, цілі, якість, формати та ефективність того чи іншого навчального відео буде різнитись.
Так, вчитель фізики Павло Віктор з Рішельєвського ліцею в Одесі виклав на YouTube власний онлайн-курс фізики для учнів 7-11 класів (473 уроки). Сьогодні на його канал підписані більше 240 тисяч користувачів не лише з України, але й Казахстану, Білорусі, Німеччини та інших країн. Історія його відео почалася з прохання учнів зробити онлайн-трансляцію уроку, аби не пропустити нову тему. Потім у ліцеї був карантин.
Щоб не відставати від програми, Павло Андрійович почав знімати відеолекції, в яких на дошці і за допомогою практичних дослідів пояснював новий матеріал. За допомогою двох відеокамер, відеомікшера (допомагає перемикатися між різними камерами так, що вони працюють по черзі) та комп’ютера, які допомогли придбати батьки учнів, він транслював свої лекції онлайн у YouTube. Ліцей вирішив розвивати ініціативу і запустив подібні онлайн-уроки з української мови та математики.
Якість зйомки може не сягати рівня Голлівудських фільмів, проте картинка має бути чіткою та статичною. Фото: автор – photographee.eu, Depositphotos
Ще один приклад освітніх ресурсів в Україні – навчальні відео, які створює студія онлайн-освіти EdEra. Тут можна переглянути різні формати відео, прослідкувати, як їх підбирають для різних аудиторії та цілей. Освітній блог EdEra містить додаткові матеріали про поєднання різних способів подачі інформації, особливості когнітивного сприйняття та поради, як якісно організувати освітній процес, із посиланнями на сучасні дослідження різних країн.
Приклад всесвітньо відомих онлайн-відео – Khan Academy. Це онлайн-ресурс, який створює англомовні відеотуторіали (багато з яких дубльовані українською).