Українські підлітки "залипають" в соцмережах, погано харчуються, втрачають цноту в 14-15 років, менше курять, але так само вживають алкоголь, замало займаються спортом.
При цьому довіряють друзям і мамі.
Такими є результати дослідження 10-17-річних українців, оприлюднені дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ).
Ми детально вивчили дослідження, і ось що воно показує.
Українські підлітки не такі щасливі, як би нам хотілося. Серед опитаних дуже щасливими себе почували лише 38,6%. Чим молодші респонденти, тим вище в них відчуття щастя.
Але при цьому три-чотири дитини з п’яти оцінили своє життя як "найкраще можливе".
Найбільше задоволених своїм життям серед 11-річних хлопців (81,3%), а найменше – серед 17-річних дівчат (65,4%).
Як "найгірше можливе" своє життя оцінили 2-3,5% таких дітей. Найбільше незадоволених своїм життям виявилося серед 11-річних дівчат (3,6%).
Щоденний смуток або безнадію, через які діти переставали займатися звичними справами, упродовж 2 тижнів поспіль або більше відчував кожен четвертий підліток.
Це кожна третя дівчина та кожен п’ятий хлопець.
З віком більшає підлітків, які мали такі відчуття смутку протягом останніх 12 місяців (від кожного п’ятого 11-річного до майже кожного третього 17-річного).
Кожен п’ятий підліток зазначив, що почував себе самотнім увесь час або іноді протягом останнього тижня.
Кожен десятий підліток протягом останнього місяця часто відчував, що не в змозі контролювати важливе у своєму житті, а кожен шостий (16,6%) – що труднощів накопичилося так багато, що їх неможливо було подолати.
Втім, половина опитаних протягом останнього місяця часто були впевненими у власній здатності впоратися з особистими проблемами.
Кожен другий підліток протягом останніх двох тижнів відчував "більшість часу" або "весь час" позитивні емоції, спокій, бадьорість, активність і наповненість власного життя. Проте ці показники знижуються з віком.
Більшість (63%) відчувала себе щасливою "весь час" або "іноді" протягом останнього тижня.
Надію на майбутнє "весь час" або "іноді" протягом останнього тижня (3-7 днів) відчували 43,7% опитаних.
Незалежно від статі, віку, типу навчального закладу та розміру поселення, кожна четверта дитина повідомляла про "певне" та "значне" напруження під час виконання шкільних завдань як у класі/групі, так і вдома.
Більшість підлітків повідомила про виникнення нервозності (74,5%) або роздратованості з поганим настроєм (78,4%) за останні 6 місяців. Частота зростала з віком, особливо серед дівчат (п’ята частина відчуває ці симптоми майже щодня).
Такі прояви впливають на якість сну майже в третини опитаних незалежно від віку.
Третина опитаних (дівчат і хлопців) з різною частотою виникнення відмітили запаморочення, які вимагають ретельного обстеження з метою визначення причини.
Менше половини дітей сказали, що погоджуються з фразою: "У нашому класі/групі багато добрих і турботливих учнів/студентів", лише 42,3%. Хоча в 2014 році ситуація була кращою (55,7%).
Менша частина дітей погодилась із фразою: "Учням/студентам нашого класу/групи подобається бути разом", хоча в 2014 році таких було 60%.
Чим молодша дитина, тим більше їй подобається бути разом з однокласниками.
З тим, що інші учні приймають "мене таким, яким я є", погодились 63,5% (але в 2014 їх було 70,3%).
Цікаво, що чим менше населений пункт, тим більше в закладах учнів, яким подобається бути разом, і тим більше вони приймають опитаних такими, якими вони є.
Більшість (65,6%) підлітків кажуть, що друзі їм намагаються допомогти. Майже стільки ж сказали, що можуть розраховувати на друзів у разі неприємностей.
Своїми прикрощами з друзями готові поділитися троє з чотирьох опитаних.
Рівень довіри до друзів зростає з дорослішанням.
40% підлітків "декілька разів на день" або "постійно цілий день" спілкуються з близькими друзями або подругами онлайн.
Майже третина так активно спілкується й з іншими людьми (батьками, братами/сестрами, однокласниками, вчителями).
Інтенсивність спілкування залежить від віку підлітків – чим вони старші, тим воно інтенсивніше.
Майже кожен четвертий підліток 10-17 років повідомив, що за останній рік регулярно розумів, що не міг думати ні про що, крім моменту, коли зможе знову користуватися соцмережами.
Найбільше таких серед 10-річних хлопчиків (35,2%).
Майже кожен п’ятий відчував себе незадоволеним, бо хотів більше часу проводити в соцмережах.
З дорослішанням це незадоволення меншає.
Про невдалі намагання скоротити час, витрачений на соцмережі, сказали більше третини дітей, дівчата про це повідомляли частіше, ніж хлопці.
Більше того, майже кожен п’ятий підліток регулярно нехтував іншими справами (хобі, спорт) через те, що хотів бути в соцмережах.
Кожен шостий зізнавався, що мав регулярні сварки через використання соцмереж. Кожен десятий підліток регулярно брехав батькам або друзям про час, проведений у соцмережах. Виділяються 10-річні хлопчики – кожен шостий повідомив про таку поведінку.
Третина підлітків використовують соцмережі, щоб позбутися негативних відчуттів.
Дослідження також показало, що кожен восьмий підліток залежний від соцмереж.
На комп’ютерні розваги підлітки витрачають дещо менше часу, ніж на перегляд телепередач, як у будні, так і у вихідні дні.
Більшість підлітків користуються гаджетами від півгодини до двох годин на день. Сюди входять як ігри, так і домашня робота, спілкування в чатах тощо.
У вихідні дні час проведення за гаджетами зростає до 3-5 і навіть 6 годин на день.
Кожен третій підліток визнав свою участь у випадках ображання або приниження інших упродовж останніх двох місяців.
Кожен п’ятий з них робив це раз або двічі, а 3,5% кілька разів на тиждень.
Частіше така агресивна поведінка характерна для підлітків 13-15 років порівняно з молодшими школярами та 16-17-річними.
Найпоширенішою агресивною поведінкою є обзивання, висміювання та дражніння.
Жертвами знущань протягом останніх 2 місяців з більшою чи меншою частотою визнали себе майже 38% усіх опитаних підлітків. З більшістю такі випадки траплялися один-два рази.
Обзивання, висміювання та дражніння зазнав, незалежно від статі й віку (виняток – 17-річна молодь), кожен третій опитаний.
На другому місці – поширення пліток і налаштування інших дітей "проти", які відчув на собі кожен четвертий підліток. Більш вразливими до такого є дівчата та 10-15-річні, порівняно з хлопцями та молоддю 16-17 років.
Молодші учні вразливіші до ситуацій, коли їх виключали з кола друзів або ігнорували, порівняно зі старшими учнями та студентами (від 29,2% серед 10-річних до 0,3% серед 17-річних).
За даними останніх 5 хвиль дослідження, видно, що трохи меншає дітей, які регулярно ображають інших. Найбільші зміни відбулися в поведінці 15-річних дівчат: у 2002 році регулярних кривдниць було 20,7%, у 2018 році – 10,5%.
"Жертвами" онлайн-знущань себе визнав кожен п’ятий підліток.
За останній рік кожен третій підліток брав участь у бійках: кожен другий хлопець та кожна п’ята дівчина.
Кожен четвертий підліток зазнавав фізичного насильства хоча б один раз упродовж життя. Про досвід фізичного насильства за останній рік повідомив кожен десятий підліток.
Майже кожен шостий підліток зазвичай лягає спати опівночі чи пізніше в дні, коли завтра потрібно йти до навчального закладу.
З віком діти лягають спати все пізніше в дні навчання (від 6,6% серед 11-річних до 32,3% серед 17-річних).
У вихідні та свята частка тих, хто лягає спати після опівночі, стрімко зростає у всіх підлітків.
Про пізнє завершення вихідного дня повідомила майже половина опитаних, тенденція щодо більш пізнього відходу до сну серед старших підлітків зберігається.
Переважна більшість дітей прокидається вранці о 7:30 або раніше (92,7%) у дні, коли необхідно йти на навчання. У вихідні чи свята кожен десятий підліток прокидається опівдні чи пізніше.
Щодня їдять разом з родиною троє з п’яти опитаних підлітків. З віком спільне щоденне споживання їжі зменшується.
Лише кожен п’ятий опитаний ніколи не переглядає телевізор під час їжі. Майже третина щодня або 5-6 днів на тиждень споживають їжу перед телевізором.
Підлітки часто п’ють колу та інші газовані напої з цукром: більше разу на тиждень це робить майже кожна друга дитина.
Дітям рекомендовано їсти 4-5 порцій овочів та 2 порції фруктів на добу, але дослідження показало, що щодня їдять фрукти та овочі 42,2% та 51,2% підлітків відповідно.
Діти все більше їдять штучні трансжири. Також більше разу на тиждень підлітки вживають різні солодощі. Про це заявили 75,2% опитаних, понад третина з них їсть їх щодня.
Про те, що у нього уже був секс, сказав майже кожен п’ятий український підліток (від 3,7% серед 13-річних до 34,2% серед 17-річних).
З тих, хто уже мав перший секс, у 66,8% він стався після 15 років. Останнім часом середній вік підлітків, які вступають у статеві стосунки, залишається без змін.
Середній вік початку статевого життя серед опитаних, які уже мали перший секс - 14,4 років у хлопчиків і 15,1 у дівчаток.
Соціологи пояснюють УП, що загалом середній вік початку статевого життя в Україні буде вищим, оскільки в опитуванні врахували тих підлітків до 17 років, які уже мали досвід статевого життя.
В усіх вікових групах більш "досвідченими" представляли себе юнаки.
Практично кожен десятий підліток, який мав секс, визнав віком сексуального дебюту 12 років і молодше (12,1% юнаків та 3,5% дівчат).
Цікаво, що кожен десятий 14-річний юнак та кожен шостий 15-річний сказали, що не знають, чи використовували презерватив під час останнього статевого контакту.
При першому сексі використовувала презерватив 2/3 опитаних підлітків, які вже мають статеві стосунки. Дівчата частіше за хлопців повідомляли про нехтування цим – від третини 16-річних до чверті 17-річних.
Основним джерелом отримання знань про статеві стосунки для молоді виявився інтернет. Більше половини вказали саме мережу місцем, у якому шукали і знаходили потрібну інформацію.
На другому місці друзі й однолітки – 41,0% опитаних.
Для кожного третього батьки та вчителі стали важливим джерелом знань про статеві стосунки.
Близько третини опитаних 14-17 річних отримували інформацію про статеві стосунки від медпрацівників. Дівчата частіше вдавалися до роз’яснювальних послуг батьків та медиків. До вчителів найактивніше звертаються дівчата 14-15 років.
За результатами 2018 року, в середньому 39,4% учнів хоча б раз в житті вживали алкоголь – від 13,6% серед 10-річних учнів до 61,9% серед 17-річних.
Кожен п’ятий пив протягом останнього місяця – від 5,2% серед 10-річних до 42,8% серед 17-річних.
Різкий стрибок відбувається в 14-15 років як серед хлопців, так і серед дівчат.
За даними опитування, 87,6% хлопців та 93,6% дівчат не курять.
Порівняно з 2014 роком, бачимо, що курців-підлітків меншає.
Кожен п’ятий учень має досвід тютюнокуріння (24% хлопців та 16% дівчат пробували курити).
Чим старший підліток, тим ймовірніше, що він має досвід куріння (4,3% серед 10-річних і 38,8% серед 17-річних).
Щодня курить кожен 20-й підліток (7,2% хлопців та 2,9% серед дівчат).
За останні шістнадцять років меншає підлітків, які щодня курять.
Про вживання марихуани протягом життя повідомили майже 8% опитаних 13-17-річних. За останні 30 днів курили "травку" майже 3%.
Практично кожен четвертий щодня займається фізичною активною діяльністю не менше години на день.
Чим молодший підліток, тим більше в його житті спорту.
Три чверті підлітків у вільний від занять час займаються фізичними тренуваннями понад 2 рази на тиждень.
Кожен п’ятий з них тренується щодня. Основна частота тренувань – два-три рази на тиждень.
5% підлітків ніколи не тренуються.
За індексом маси тіла третина підлітків мають надмірну вагу. Кожен п’ятий підліток вважає власне здоров’я посереднім або поганим. При цьому дівчата вдвічі гірше оцінюють стан свого здоров’я, ніж хлопці.
Майже третина хлопців та 17% дівчат згодні, що вступити до закладу вищої освіти необхідно більшою мірою синам, ніж дочкам.
З тим, що у прийнятті сімейних рішень у батька має бути більше влади, ніж у матері, погодилися 40,7% хлопців та 26,6% дівчат.
Те, що гарно вчитися в школі важливіше для юнаків, ніж для дівчат, зазначили 28,0% хлопців та вдвічі менше дівчат.
Кращі лідерські якості юнаків порівняно з дівчатами визнали 43,2% хлопців та 11,6% дівчат.
З тим, що дівчата повинні більше цікавитися тим, як стати гарною жінкою та матір’ю, ніж бажати кар’єри, погодилися 44% хлопців та 30% дівчат.
Відсутність стереотипних поглядів виявила менша частина опитаних.
Не менше двох третин учнівської молоді проживають з обома батьками.
Практично кожен шостий живе з одним з рідних батьків, а майже кожен десятий – з одним рідним з батьків, а другим – ні.
Серед тих, хто не живе з обома батьками, більшість назвали причиною цього розлучення (61,4%) та смерть батьків (17,7%).
Найлегшим співрозмовником для дітей є мати, причому як для хлопців, так і для дівчат – 88,3% відповідають, що їм легко розмовляти з матір’ю на теми, які по-справжньому хвилюють.
З батьком ситуація інша – він є бажаним співрозмовником більшою мірою для хлопців (81,6%), ніж для дівчат (71,3%).
Цей показник ще більше знижується для нерідних батьків – близько половини тих, у кого є нерідний батько або нерідна мати, повідомили, що їм легко говорити з ними на важливі теми.
Батьківський контроль вивчали, вимірюючи, наскільки батьки знають про друзів дитини, як вона витрачає гроші, де буває після навчання та ввечері, що робить у вільний час, що робить в інтернеті.
За всіма пунктами матері обізнані краще, ніж батьки.
Найбільше матері знають про те, де дитина буває ввечері та після навчання (більше 3/4 матерів), найменше – про діяльність в інтернеті та витрачання грошей, майже кожна друга мама.
Тати найбільше знають про те, де дитина буває ввечері та після навчання (трохи більше половини батьків знає багато), найменше – про діяльність в інтернеті.
Коли дітям настає 13-14 років, відбувається різкий стрибок у зменшенні обізнаності батьків щодо того, що діти роблять в мережі.
Найчастіше спільною сімейною справою є харчування, розмови та перегляд телевізора або відео – переважна більшість підлітків каже, що це відбувається раз на тиждень або й частіше.
Майже 3/4 згадали спільні сімейні прогулянки раз на тиждень або частіше.
Чим старша дитина, тим менше у неї спільної сімейної діяльності.
Є різниця і в статі дитини – спільні із членами родини комп’ютерні ігри, відвідування місць розваг та заняття спортом набагато частіше стосуються хлопців, ніж дівчат.
Про дослідження HBSC:
Україна є повноправним учасником міжнародного дослідницького проекту "Здоров’я та поведінкові орієнтації учнівської молоді" ("Health Behaviour in School-aged Children" – HBSC), як проводиться у 49 країнах Європи та Північної Америки. З часу його створення в Україні відбулося 5 хвиль опитування: у 2002 р. було опитано 5267 осіб; 2006 р. – 6535 осіб, 2010 р. – 10 343 особи, 2014 р. – 11 390 осіб, 2018 – 13 337 осіб.
Соціологічне опитування 2018 року було проведено Українським інститутом соціальних досліджень імені Олександра Яременка спільно з ЮНІСЕФ у 287 навчальних закладах, де було опитано більше 13 тисяч респондентів. Дослідження є частиною міжнародного проекту Всесвітньої організації охорони здоров’я "Здоров’я та поведінкові орієнтації учнівської молоді". Опитування охопило учнів 5–11-х класів закладів загальної середньої освіти; 1-го, 2-го курсів закладів професійно-технічної освіти (ЗПТО) та студентів закладів фахової передвищої освіти (ЗФПО) (на базі 9-річної освіти), які представляють дітей та молодь 10–17 років, що навчається.
Проведення дослідження в Україні стало можливим завдяки підтримці численних організацій -партнерів, серед яких Міністерство охорони здоров’я України, при якому було створено робочу групу проекту, Міністерство освіти та науки України, Міністерство молоді та спорту України та Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ).
Переглянути повну версію звіту можна за посиланням тут
Титульне фото: Depositphotos