Поговоримо про культурну компетентність та можливості для її розвитку в школі.
Розвиток особистості – провідна мета сучасної освіти. Якщо учень прагне до самовдосконалення, демонструє розвинений мистецький смак та чіткі ціннісні орієнтири, то він володіє культурною компетентністю. На практиці вона показує, чи сприймає дитина красу та різноманітність світу в усіх його проявах, чи вміє адаптуватися у суспільстві, де багато різних точок зору, національних традицій та мистецьких досягнень. Як учитель може допомогти учням розвинути цю компетентність?
Для дітей будь-які емоції стають джерелом натхнення, адже вони щиро захоплюються грою, із задоволенням слухають казки, дивуються природним явищам, охоче малюють, співають та грають на музичних інструментах!
1. Малюємо сюжети, які хвилюють та надихають
Навчіть учнів звертати увагу на красу, знаходити те, що їх надихає. У молодших класах вони із задоволенням передають у лініях і фарбах красу навколишньої природи, захоплено малюючи сюжети, які їх вразили. У ці моменти діти спираються на власне відчуття прекрасного, задіюють образне мислення та створюють власні шедеври. Тож, якщо ви запропонуєте їм теми на кшталт «Світ моїх захоплень» чи «Подорожуємо в часі», діти з радістю зобразять, як вони проводять дозвілля чи зроблять календар власного дизайну.
2. Зацікавлюємо казкою
Найкраще задіюють уяву дитячі казки: вони не лише розвивають фантазію, але й формують уявлення про поведінкові норми та людські стосунки. Наприклад, на уроках української мови, читання, «Я у світі» можна вести урок від імені казкового персонажа, з яким трапляються дива. Читайте з дітьми казки різних народів – це знайомить з етнокультурними особливостями та вчить розуміти їх. Обговорюйте відмінності та схожі риси сюжетів. Доля казкових героїв не залишає учнів байдужими – вони вчаться чуйності, помічають нехтування чеснотами або, навпаки, прояви благородності.
Запропонуйте учням поставити себе на місце персонажа та описати його характер або створити продовження казки чи власну історію. Наприклад, під час тижня НУШ «Світ тварин» кожен учень може не лише зібрати пазл з зображеннями, але й скласти казку про одну з тварин, яка найбільш до вподоби – де саме вона живе, які риси має, чим харчується. Такі вправи вчать дітей творити словом, адже вміння точно висловлювати свої думки та переживання обов'язково знадобиться у житті.
3. Гра на користь
Діти люблять гратися, це чудово розвиває творчі здібності та виховує моральні якості. За допомогою гри учні відтворюють реальні ситуації, тренують необхідні для життя навички – наприклад, їдуть у чарівному поїзді, сплачують за проїзд, прагнуть не пропустити свою зупинку, планують маршрут. Також гра може показувати, як саме учні сприймають навколишній світ. Так, на уроці літератури після прочитання твору можна переказувати ситуації від імені різних героїв та слідкувати за змінами у характері оповіді. При викладанні матеріалу в молодшій школі доцільно застосовувати ігрові технології, рольові діалоги. Але ці методи працюють і при опануванні матеріалу старшокласниками.
Прикладом ігрових технологій для старших класів може стати квест «Шерлок Холмс знов розслідує справу» на уроці правознавства. Припустимо, у навчальній ситуації, пов'язаній із порушенням прав людини, створюється послідовність місць, де можна знайти докази. Діти йдуть запланованим маршрутом та аналізують поведінку злодія, його вчинки і помилки. Ті з них, які стосуватимуться теми уроку, потрібно підрахувати та озвучити, а переможець отримує звання Детектива тижня.
Працьовитість, уважність та робота на результат також є проявами цієї компетенції. Як їх розвинути? Дітям буде цікаво, наприклад, на уроках трудового навчання власноруч приготувати страви національних кухонь або виготовити макети транспортних засобів, поширених в інших країнах. Така практика водночас розширює світогляд та дає можливість пишатися своїми досягненнями.
У середніх і старших класах починають вивчати історію, географію та біологію, які також дають уявлення про розмаїття світу: подій та епох, одягу та стилю, законів країн та тваринних видів – і впливають на світогляд учнів. Так, на уроках біології можна дивитися відео про життя тварин, визначати та аналізувати особливості видів.
Уроки історії захоплять дітей красою архітектури, розкажуть про середньовічний побут, а учнівські дослідження, проекти і презентації, наприклад, про визначні пам'ятки, допоможуть запам'ятати інформацію надовго. І навіть винахідницькі проекти на уроках хімії навчать учнів не лише сприймати результати експериментів інших людей, але й зрозуміти, звідки походять назви термінів, якими є особливості досліджуваних процесів і явищ тощо. Наприклад, чому сукупність реакцій «Фараонова змія» так називається.
Вивчення народних пісень і танців, прислів'їв та лічилок, дотримання народних традицій, святкування визначних подій – все це стає внеском у обізнаність учнів та допоможе зрозуміти значення національного надбання. А відвідування віртуальних музеїв стане для сучасних школярів цікавішим, якщо після цього провести вікторину, розробити цікаві запитання та привітати допитливого переможця, який швидко знайде правильні відповіді.
Особливу роль у розвитку культурної компетентності грає позакласна робота учнів, якщо, наприклад, обговорювати на виховних годинах сучасні тренди у кінематографі чи актуальні події, які викликали емоції суспільства. У будь-якому разі культурна компетентність – це надбання, яке ніколи не буде зайвим на шляху до успіху!