Музика для навчання, музика для сну, сумна музика. Скільки функцій може виконувати набір звуків! Музика, яку ми слухаємо, може навіть розповісти, хто ми та який у нас характер. А ті люди, які займаються музикою, мають кращу пам’ять та увагу. Кандидатка біологічних наук та доценткою КНУ ім. Тараса Шевченка Вікторією Кравченко розповіла life.pravda про те, яку музику використовувати, щоб змінити настрій, чому у нас різні музичні смаки, чому дітям варто займатися музикою і чи дійсно допомагає музика у навчанні.
Музика – це звуки, які перебувають в «стосунках» – в частотних, тональних та ритмічних, розповідає Вікторія Кравченко. Якщо ми ставимо чашку на стіл і чуємо у цей момент звук – це лише шум. Проте якщо за допомогою чашки ми вистукуємо ритм – це вже музика. Так роблять, наприклад, на цьому відео.
Ви напевно знаєте, що у музиці є 7 нот, які позначають звуки: до, ре, мі, фа, соль, ля, сі. Вони розташовані на різній відстані і звучать на різній висоті. Ось так:
Але чому у світі так багато мелодій, якщо нот всього сім? Тому що самих звуків більше. Наприклад, на фортепіано ви бачите білі та чорні клавіші. Білі позначають ці сім нот. Чорні клавіші – звуки, які розташовані ще між цими сімома нотами. Якщо натискати білі і чорні клавіші по порядку, це виглядатиме так:
А якщо ще врахувати, що звуки можна поєднувати у різному темпі, з різною тривалістю та частотою, варіацій мелодій буде безліч.
«Уявіть собі спіраль, де на маленькій відстані розташована величезна кількість клітин, які сприймають звуки. Якщо цю спіраль розкрутити, клітини нагадуватимуть клавіші фортепіано», – каже вчена. Ця «спіраль» розташована у людському внутрішньому вусі. Її наукова назва – завитка. Кожна клітина завитки сприймає різні звуки. Наприклад, звуки які розташовані поруч, потрапляють на сусідні ділянки у внутрішньому вусі.
Вони звучать так:
Для того, щоб розрізнити ці звуки, мозок докладає додаткових зусиль, тому ці звуки не дуже приємні. Звуки, які розташовані далі один від одного, мозок сприймає простіше, тому для нас вони гармонійні.
Вони можуть звучати так:
Коли ми слухаємо мелодію, мозок намагається спрогнозувати, що буде далі. Нам подобається цей процес. Чим складніша музика, тим важче мозку спрогнозувати хід мелодії. Інколи вона заходить настільки далеко, що ви вже не відчуваєте, де ця мелодія, з якої все починалося.
Та якщо людям вдається вгадати мотив, навіть у непрогнозованій джазовій музиці, то в цей момент можуть виникати дуже сильні «мурашки».
«Але набагато частіше це стається на якихось відомих хітах, де збережений баланс між новизною і знайомістю, тобто, коли мотив трохи видозмінюється, даруючи радість нових відчуттів, але при цьому мозок "знає", як це все має закінчитися», – пояснює Вікторія Кравченко.
Це також пояснює, чому таку популярність мають кавери.
«Коли ми слухаємо одну і ту ж мелодію постійно, з часом вона перестає нам подобатися. А от кавер – хороший приклад вдалого співвідношення нового і знайомого. З одного боку, мелодія знайома, але її подають по-іншому. І це по-особливому бентежить наші нейрони, тому що ми знаємо, як мелодія закінчиться, але як вона прозвучить – ні», – додає вчена.
Також найбільше задоволення ми отримуємо від певних уривків мелодії, а не від всієї композиції.
Вчені пояснюють це так: за декілька секунд до того, як у знайомій композиції почнеться улюблений фрагмент, виділяється найбільше дофаміну, гормону щастя. Тоді ж від музики виникають «мурашки».
Якщо ви спостерігали у себе це явище, це може означати, що ви живете здоровим і щасливим життям.
Вчені дослідили, що ті, хто хоча б один раз відчував гусячу шкіру під час музичного фестивалю, вважають себе більш приязними та лагідними у стосунках.
Крім того, 66% людей, які помітили на собі ефект гусячої шкіри, кажуть, що у той момент мали хороший настрій та фізичне самопочуття, тоді як серед тих, хто не відчував «мурашок», хороший настрій і фізичний стан мали 46% опитаних.
Проте є люди, які не можуть відчувати «мурашок» від музики.
«Дослідження показали, що у цих людей зменшена кількість зв’язків між зонами, які відповідають за слухове сприйняття музики, і тими, які відповідають за моральні судження», – пояснює науковиця.
Мабуть, у кожного була ситуація, коли мелодія постійно крутилася в голові та навіть не давала спати.
У випадку, якщо мелодія «в’їлася» в мозок, вчені радять:
Бути уважним, коли лягаєте спати: саме мелодії, які ви почули засинаючи, можуть трансформуватися у «вушних хробаків». Не переслуховувати ту саму пісню багато разів, а також уникати мелодій, які є повторюваними самі по собі. Жувати гумку. Співати. Зателефонувати другові.По-перше, не всі люблять музику, яку важко спрогнозувати. Тому не всім подобається джаз. По-друге, ми по-різному мислимо. Британський психофізіолог Саймон Барон-Коен поділив людей за способами мислення на систематизаторів та емпатів. Перші схильні аналізувати. Другі можуть добре розшифровувати емоції. Тому людям-систематизаторам зазвичай подобається музика, в якій можна простежити закономірності та чіткий ритмічний малюнок. Це, наприклад, рок.
«Люди-емпати обирають абсолютно протилежне«, – пояснює Вікторія Кравченко. Їм більше до душі лаунж, джаз, етно. Це музика, в якій немає чіткого ритму. Систематизатори також люблять класифікувати композиції по стилях. Емпати сприймають музику цілісно.
Відомо, що люди, які люблять джаз, відкриті до нового досвіду. Зазвичай вони мають або музичну освіту, або досвід слухання музики, тому що така музика вимагає більш вдумливого слухання.
Музика може впливати на активність мозку. «Якщо ми слухаємо швидку музику, мозок автоматично підхоплює ритм і починає генерувати такі ж коливання. Це завжди супроводжується збільшенням активності, і людина переходить в збуджений стан», – розповідає науковиця.
Якщо людина слухає повільну музику – все відбувається навпаки. «Мозок переналаштовується на більш повільні ритми, і ми стаємо спокійнішими», – додає Вікторія Кравченко.
Тому людям, які постійно збуджені, часто подобається швидка музика, бо вона підтримує їхній стан. Загалом мозок шукає ті види стимуляції, які допомагають йому перебувати в комфортному стані.
«Якщо під час робочого дня ви відчуваєте, що засинаєте, увімкніть швидку музику, але з чітким ритмом, тому що збиті ритми не допомагають», – каже Кравченко. Часто це використовують тоді, коли ви навіть не підозрюєте, розповідає науковиця.
Наприклад, в закладах харчування, оскільки музика впливає на суб’єктивне сприйняття часу. «Повільну музику використовують в ресторанах. Під час її прослуховування здається, що пройшло менше часу, ніж насправді. Чим дорожча їжа в ресторані, тим повільніша музика. Швидку використовують у закладах швидкого харчування, які заробляють на потоці людей», – розповідає науковиця.
Також вчені дослідили, що гучність, з якою грає музика у закладах громадського харчування, впливає на те, якій їжі ви віддаєте перевагу. У кафе в Стокгольмі в середу вчені вмикали фонову музику на гучності у 55 децибелів – це гучність звичайної розмови. У п'ятницю – у 70 децибелів – це максимальний шум роботи пральної машини. При цьому плейлист був однаковим в обох випадках: грали поппісні, джаз, блюз. Усі страви вчені розділили на три групи: корисні, шкідливі та нейтральні.
У «тихий» день корисні страви обирали 32% відвідувачів, шкідливі – 42%, а нейтральні – 26%. Протягом «гучного» дня корисну їжу замовляли 25% людей, шкідливу – 52%, нейтральні – 23%.
Також музика може покращити настрій або поглибити поганий.
Дослідження, опубліковане в журналі Consumer Research, показало, що люди надають перевагу сумній музиці, коли вони відчувають глибоку міжособистісну втрату, наприклад, розрив відносин. Автори цього дослідження припустили, що сумна музика замінює втрачені відносини. Вони порівняли її з емпатичним другом – тим, хто справді розуміє, через що ви проходите. Інше дослідження показало, що люди, які слухали позитивну музику, могли поліпшити свій настрій і підвищити рівень щастя всього за два тижні.
Тривожну музику використовують в Німеччині, щоб знизити рівень злочинності у метро. Її прослуховування може викликати високий кров'яний тиск і тривогу, тому злодії не зможуть блукати біля станції. Також існують дані, що музика полегшує заняття спортом.
Один із найпотужніших способів тренувати мозок – заняття музикою. Однак це можливо тільки при вдумливому слуханні. «Коли ви слухаєте усвідомлено, намагаєтеся розкласти твір на різні партії, відчути перегукування мелодії в різних інструментах, тоді різні ділянки мозку, які відповідають за обробку звуків, взаємодіють між собою частіше», – пояснює Вікторія Кравченко.
Якщо ж музика буде фоном, навряд чи ви щось натренуєте. «Мозок людей, які вчилися в музичній школі, має ряд переваг у когнітивних функціях перед тими, які займалися чимось іншим. У них більше розвинена робоча пам’ять, вони краще можуть розрізняти найменші деталі в звуках і мові, вони більш уважні, але при цьому легко перемикаються між різними задачами», – розповідає науковиця.
«Найкраще ці навички набувають у дитинстві. Починати можна вже з 4-5 років. Проте займатися музикою корисно у будь-якому віці», – розповідає вчена. Тому що це віддаляє настання вікових порушень пам’яті, уваги і дуже часто використовується людьми після 50 років як профілактика деменцій.
Немає однозначної відповіді на те, як музика впливає на навчання. Проте нові дослідження показують, що таки позитивно. І головний вплив здійснюють темп та інтенсивність. Темп може змінювати рівень збудження. Та якщо ви думаєте, що чим більше збудження, тим краще мозок сприйматиме інформацію, то це не так.
Наприклад, тільки м'яка швидка музика сприяє навчанню, в той час, як гучна швидка, м'яка повільна або гучна повільна музика перешкоджає. Крім того, інструментальна музика заважає менше, ніж музика зі словами.
«Для навчання підходить ритмічна, але не дуже швидка музика.Також рекомендують, щоб музика для навчання не містила слів, тому що мозок починає автоматично їх аналізувати. Хіба що мова буде незнайома», – каже науковиця.
Є й такі люди, яким будь-яка музика заважає. Це залежить від типу особистості, стверджує вчена. Наприклад, в інтровертів високий рівень активації мозку, і будь-що додаткове їх відволікатиме. В екстравертів – навпаки.
Повільна та негучна музика може сприяти засинанню. Саме вона здатна переводити мозок у відповідні ритми, які потрібні для сну, розповідає вчена: «Є люди, які примудряються засинати і під швидку музику, але мені важко пояснити, як їм це вдається. Швидше за все, якщо вона багато разів повторюється, мозок сприймає її як знайому і відкидає. Якщо людина сильно стомлена – вона відключиться».
За словами Вікторії Кравченко, якщо людині все-таки вдалося заснути під швидку музику, то мозок в цей момент активно працює, щоб зовнішні подразники не заважали сну. Це може вплинути на глибину вашого сну. Для засинання науковиця радить вибирати музику, в якій поступово знижується частота коливань: «Коли ми засинаємо, частота коливань поступово знижується. 2-3 Гц – це той мозковий дельта-ритм, який супроводжує найповільніший сон», – додає вчена.
Це означає, що потрібно вибрати музику, у якій сповільнюється темп, ритм та зменшується гучність.
«Музика може допомагати лікуванню, але не лікувати», – стверджує науковиця.
Часто її використовують для покращення психологічного стану хворих, які мають складні діагнози. «Хворі не просто слухають – вони співають, відбивають ритми. Навіть якщо тобі сумно, а всі починають співати веселу пісню, ти мимоволі залучаєшся в цей емоційний стан», – пояснює Кравченко.
Музична терапія може допомагати управляти стресом, покращувати пам'ять і полегшувати біль.
Огляд 2015 року виявив, що люди, які слухали музику до, під час або після операції, відчували менше болю і неспокою в порівнянні з пацієнтами, які не слухали музику. Слухачам музики навіть було потрібно менше знеболювальних. Також вчені виявили, що терапія живою музикою може усувати післяопераційний біль у пацієнтів із захворюваннями хребта ефективніше, ніж медикаменти.
Ще один напрямок – музична терапія після інсультів. Ритмічна музика допомагає відновити моторні функції. «Хворі ходять під музику, темп якої відповідає темпу ходи. І там прогрес просто фантастичний», – каже Вікторія Кравченко.
Музика також допомагає боротися з порушеннями пам’яті. «Це один із дієвих способів "витягувати" спогади – ставити музику, яка знайома людині з дитинства. Через пригадування цієї музики часто активуються ті нейромережі, до яких не можна достукатися через травму чи деменцію», – розповідає вчена.
Може музика й нашкодити. Так варто бути обережним із прослуховуванням її у навушниках, оскільки так ви можете пошкодити слух.
Щоб прослуховування музики було безпечним, ВООЗ радить слухати музику менш як годину в день, не збільшувати гучність та регулярно перевіряти свій слух.
Джерело фото pexels
{{read_more|Читайте також| 2964, 1237}}
Джерело фото Depositphotos
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram