Що робити, коли дощить і вітряно, а рухатися і гратися дітям однаково хочеться? Як можна в умовах школи, під час уроку чи перерви, зробити невелику розминку, перевести подих після контрольної, зняти емоційну напругу і трохи повеселитися водночас. Журналістка “Нової української школи” пропонує добірку вправ, які рекомендує лікар.
Головний лікар Київського міського центру здоров’я, кандидат медичних наук Отто Стойка пропонує під час перерви, або й навіть уроку, практикувати присідання і відтискання. “Це доволі прості, але ефективні вправи. Їх можна спрощувати – віджими робити, стоячи на колінах, а присідати на уявний стілець”.
Якщо у школі є хореограф, можна звернутися до нього з проханням розробити кілька танцювальних рухів і робити музичні паузи під час перерви.
Варто також робити вправи на розтягування і гнучкість – нахили вперед-назад, вліво-вправо.
Ефективними будуть також елементи самомасажу, особливо в області шиї, і дихальні вправи, коли треба заспокоїтись чи розслабитись.
Також Отто Стойка рекомендує ігри, які зібрав німецький психолог і психотерапевт Клаус Фопель:
1. Ганчіркова лялька і солдат
Станьте так, щоб довкола вас було вільне місце. Повністю випряміться і витягніться у струнку, як солдат. Застигніть у цій позі й не рухайтесь.
А тепер нахиліться вперед, опустивши руки, щоб вони вільно звисали. Станьте такими ж м’якими і рухливими, як ганчіркова лялька. Трішки зігніть коліна і відчуйте, як ваші кістки стають м’якими, а суглоби – рухливими.
Знову покажіть солдата – стрункого і прямого, ніби витесаного з дерева (10 секунд).
А потім ганчіркову ляльку – розслаблену (10 секунд).
Потрібно повторити кілька разів. Потім потрясіть легко руками, ніби ви хочете стряхнути краплі води. Стряхніть крапельки зі спини, з волосся, з ніг…
Гра допоможе дітям розслабитися.
2. Пір’їнка
Почніть ходити, звертаючи увагу на відчуття у ступнях, пальцях, у голові, підборідді, повіках. Тепер уявіть, що ви перетворилися на щось легке і майже невагоме – у пір’їнку або пушинку.
А тепер почніть рухатися так, щоб ваше тіло демонструвало цю легкість; зобразіть політ, танець пір’їнки, яку гонить вітром. Інколи вона крутиться, пролітає низько над підлогою, зависає над стелею – усе це можна робити легко, невимушено і гармонійно. Подумайте, як ви можете задіяти свої руки, щоб показати легкість пір’їнки.
У той час, коли ви “літаєте”, ви можете говорити про себе: “Я легкий, як пух, я можу рухатися граційно, я можу насолоджуватися цим танцем” (1-2 хвилини).
“А тепер пір’їнки повинні поступово заспокоїтися і завмерти – летіть потихеньку на свої місця”.
Ця гра добре знімає напругу і сприяє концентрації уваги.
3. Настрої
Почніть ходити, звертаючи увагу на відчуття в ногах, руках, хребті, голові. Подумайте, які частини тіла ви відчуваєте як бадьорі, а які – як сонні. Тепер подумайте про настрій, з яким ви почали цю вправу, і виразіть його ходою. При цьому постарайтесь не розмовляти і не звертати увагу на інших членів групи (15 секунд).
Тепер ходою спробуйте зобразити інший настрій. Уявіть, що ви знесилені. Ходіть як дуже втомлена людина (15 секунд).
А тепер ідіть як дуже щаслива людина, яка почула хорошу новину (15 секунд).
Далі можливі варіації (усі по 15 секунд):
як полохлива людина; як лунатик у сні; як той, хто щось приховує або від когось ховається; як геній, який щойно отримав Нобелівську премію; як зібраний і зосереджений канатоходець, що йде натягнутим канатом; ваш варіант того, кого б ви хотіли виразити ходою.Цю гру доцільно проводити після довгої сидячої роботи. Вона розвиває фантазію, уяву, готовність експериментувати з образом свого “я”.
4. Тигр
Почніть ходити, звертаючи увагу на відчуття в ногах, руках, хребті, голові, як ваші підошви торкаються підлоги.
Тепер підключіть свою фантазію і уявіть, що ви велетенський тигр, який бродить джунглями. Усі свої рухи підлаштовуйте під образ сильного і хижого звіра, який шукає здобичі. Погляд, рухи, дихання – усе має нагадувати тигра.
Намагайтеся уникати зустрічі з іншими “тиграми”. Робіть вигляд, що ви їх не помічаєте.
Коли ведучий голосно плесне в долоні, це сигнал того, що ви раптом побачили перед собою велику здобич, і тоді ви маєте стрибнути і схопити звіра.
Ідентифікація з тигром посилює відчуття бадьорості та енергії. Очікування сигналу до стрибка сприяє концентрації уваги і розвитку сили волі, а сам стрибок символізує успіх. Ця вправа добре підходить для розігріву учасників і активації їхньої уваги.
5. Тремтяче желе
Діти мають підійти близько до вчителя, стати навпроти, тісно притиснувшись одне до одного. Усі дивляться на вчителя.
Вчитель: “Уявіть, що ви всі разом – це тарілка з желе. Можете сказати, яке це желе на смак – ванільне, бананове, молочне, малинове? (Діти обирають смак)”.
“А зараз я буду рухати тарілку з желе. Коли я буду робити це легко, ви будете розгойдуватися повільно. Коли я буду рухати тарілку сильніше, ви повинні розгойдуватися швидше. Щоб побачити і зрозуміти, як вам треба розгойдуватися, стежте за моїми руками”.
Протягом хвилини показуйте, як ви тримаєте в руках величезну тарілку і рухаєте нею – спочатку легко, потім дедалі сильніше. Тоді різко зупиніться – желе заспокоїться не одразу.
“Тепер уявіть, що я залишила тарілку з желе на сонці. Що з ним стало? Воно почало танути і розтікатися. Покажіть, як це”.
Гра допомагає розім’ятися після тривалої роботи, що вимагала концентрації уваги. Ця гра може бути завершенням уроку.
6. Дотягнись до зірок
Станьте зручно і заплющіть очі. Зробіть три глибокі вдихи і видихи. Уявіть, що над вами нічне небо, всипане зірками. Подивіться на найяскравішу зірку, яка асоціюється з вашою мрією: бажанням щось мати або кимось стати (15 секунд).
Розплющіть очі і простягніть руки до неба, щоб дістатися до своєї зірки. Старайтеся з усіх сил. Ви зможете дістати рукою свою зірку. Обережно зніміть її з неба і покладіть перед собою в кошик. Потім знову заплющіть очі, глибоко дихайте і ще раз знайдіть свою зірку-мрію. Тягніться до неї, докладаючи зусиль. Діставши, знову обережно покладіть до кошика.
Після гри можна попросити учнів розповісти про одну зі своїх зірок і пояснити, що вона значить для дитини.
Ця гра комбінує уяву і фізичну активність, закріплює впевненість у можливості досягання цілей.
7. Корови, собаки, коти
Діти мають стати в коло. Учитель підходить до кожного і пошепки каже на вухо назву тварини: ти будеш коровою, ти – собакою, ти – котом. Попросіть нікому не говорити, яку тварину дитина почула.
Потім діти заплющують очі, і вчитель просить “заговорити” так, як “говорить” тварина дитини. Лише мова тварини, жодного слова. Із заплющеними очима діти мають на слух знайти тих, хто “говорить” з ними однією мовою, і об’єднатися у групи.
У цій грі поєднані рухи, звуки і гумор. Діти навчаються уважно слухати і мають можливість контактувати з однокласниками. Можна застосовувати цю гру на початку уроку або коли треба перейти до нового етапу роботи.