Фіни переконані: чим краща якість дошкільної школи, тим кращі результати емоційного та соціального інтелекту, а згодом – вищі академічні досягнення. І часто люблять повторювати фінську приказку – Якщо вчишся без радості, то й забуваєш швидко.
Ідея про рівність лежить в основі освітньої системи Фінляндії. У країні найнижчий показник дитячої бідності в Європі і один із найвищих рівнів добробуту. Журналістка “Нової української школи” дізналася, як побудована дошкільна освіта у Фінляндії.
На відміну від середньої загальної освіти, дошкільне виховання у Фінляндії платне. Батьки самі обирають, куди віддати дитину – в муніципальний, приватний чи сімейний дитячий садок.
Оплата за відвідування садочка залежить від доходів родини, кількості дітей у сімії і кількості годин, протягом яких дитина там перебуватиме. Максимальна вартість – 289 євро щомісяця, мінімальна – 27 євро (5 днів, 40 годин на тиждень). Стандартний режим роботи дитячого садка – з 6-6.30 до 17.00-17.45.
Дозвіл на відкриття приватного дитячого садка дають місцеві муніципалітети. Представники соціальних служб слідкують за діяльністю таких садочків.
Система сімейних дитячих садочків досить популярна, а посада “домашньої мами”, тобто виховательки – почесна. Одна “домашня мама” може приглядати за чотирма дітьми одночасно. Такий садочок (зазвичай це просторий приватний будинок) можуть відвідувати і більше, але тоді малюків приводять за порядком. Вихованцями садочка не можуть бути діти “домашньої мами”.
Батьки платять за відвідування сімейного садочка муніципалітету, який, зі свого боку, платить заробітну платню “домашній мамі”. На частину цих коштів обладнують дитячий майданчик, закуповують іграшки і продукти для малюків.
Заяву на місце в дошкільному закладі треба подавати за 4 місяці до того, як родина планує віддавати туди дитину.
Мінімальний вік, коли дітей віддають до садочків, – 9 місяців. Близько 40% дітей віком від року до трьох відвідують дошкільні заклади, 75% – 3-5-річні. Зазвичай дітей поділяють на групи за віком – від 9 місяців до 3-х років і 3-6 років. У деяких садочках є так звані “гнучкі дитячі групи” для дітей віком від 2 до 6 років.
Також 98% шестирічок відвідують обов’язковий підготовчий клас при школах (не 100%, бо діти з ООП можуть його відвідувати в іншому віці) – 5 днів на тиждень, 4 години на день. Заняття в підготовчому класі безкоштовні.
Вихователі в дитячих садочках – люди з вищою освітою. У дитячому садку фінської столиці Franzenia у групі з 12-14 дітей молодшого віку працюють не менше трьох вихователів. У групах дітей віком 3-6 років кількість вихователів у пропорції 1:7.
Фінський освітянський експерт Пасі Сальберг вважає, що дитячий садок не ставить за мету підготувати дітей до школи. Треба зробити так, щоб діти були щасливими та відповідальними особистостями.
Головна стратегія фінських дитячих садків – гра. Занять із читання, письма, рахування, де б діти сиділи, у молодших групах немає. Діти навчаються цього під час гри, малювання чи співу. Мета фінського раннього навчання – зміцнення здоров’я та добробуту кожної дитини. Це містить у собі допомогу в розвитку соціальних навичок: навчитися дружити і поважати інших. Важливо, щоб не зникала радість від навчання, збагачувалися мова та спілкування.
Фото: автор – amelaxa, Depositphotos
Велику увагу приділяють плануванню ігор, комбінації “вільної гри” та гри, яку модерує вихователь. Під час ігор вихователі постійно оцінюють розвиток дітей.
“Це не випадкова гра, це навчання через гру”, – каже директорка дитячого центру Franzenia в Хельсінкі Тіна Марйоніємі.
Ретельно організована гра допомагає розвивати тривалість уваги, наполегливість, зосередженість і здатність вирішувати проблеми. У 4-річному віці ці навички більше говорять про майбутні академічні успіхи дитини, ніж уміння читати.
Фінські діти виходять на прогулянки у будь-яку погоду – щодня щонайменше півтори години на свіжому повітрі. Восени і навесні вони одягають водонепроникний одяг, узимку – теплі комбінезони. Діти полюбляють різноманітні прогулянки і походи – до лісу милуватися природою чи до місцевої бібліотеки погортати кольорові книжки.
Помічниця редактора Good News from Finland Юлія Бушуєва розповідає, що фінські дитячі садочки дозволяють дітям бути дітьми. Вона – мама 4-річного хлопчика. “Завдання дошкільного виховання – дати дітям простір та інструменти, з допомогою яких вони могли б дослідити світ, кожен у своєму темпі і зі своїм темпераментом. А ще – створити безпечну і мотивувальну атмосферу для всебічного розвитку дитини”.
Син Юлії ходить до муніципального садочка. Головним фактором під час вибору було те, що він розташований близько до домівки. У групі 19 дітей і 3 вихователі.
У дитячих садочках є план занять на кожен місяць, каже пані Юлія. “У дітей обов’язково є спів, гра на музичних інструментах, випічка, малювання, майстрування виробів, походи до парків, зоопарку, лісу, в кіно. Щодня діти проводять багато часу на свіжому повітрі, граючись. Є денний сон, сніданок, обід і полуденник. Раз на тиждень у дітей юмппа – заняття у спортивній залі”.
Батьківські збори проводять двічі на рік. Час призначається кожній сім’ї індивідуально. На них вихователі обговорюють із батьками питання розвитку дитини, вислуховують побажання і, якщо є занепокоєння, проговорюють можливості для покращення. “Уся розмова базується на інтересах дитини і її добробуті”.
Національну освітню програму для дошкільних закладів (National core curriculum for ECEC) затверджує Фінське Національне Агентство з Освіти (Finnish National Agency of Education). Муніципалітети та міста можуть вносити правки до навчальних програм, але не можуть виключати головних аспектів. Наприклад, навчальна програма в мегаполісі матиме інші акценти, порівняно з сільською місцевістю, щодо вивчення географічних особливостей.
Основні цінності національної освітньої програми для дошкільної освіти:
Справжня цінність дитинства Зростання Права дитини Справедливість, рівність та різноманітність Різноманітність сімей Здоровий та стійкий спосіб життяУ національній освітній програмі для дошкільних закладів є 5 головних цілей:
1. Багатий мовний світ
Вдосконалення мовних навичок та компетентностей, підтримка мовної ідентичності. На практиці це означає, що ініціативи дітей (невербальні та словесні) уважно вислуховують, їх підтримують та заохочують до активного спілкування. Дітям рекомендують використовувати мову в різних ситуаціях – пісні, рими, оповідання.
2. Різноманітні форми вираження
Розвиток природної здатності дітей виражати себе. У щоденній практиці це означає забезпечити дітей широкими можливостями виражати свої почуття і емоції через музику (спів, римування, танці), візуальне мистецтво (малювання, конструювання, створення мультимедійних презентацій), словесні та фізичні форми (дитяча література, цирк, театр).
3. Я та наша спільнота
Заохочення та підтримка дітей до розширення їхніх життєвих сфер, в межах чого діти стикаються з різними думками та поведінкою. Етичне мислення розвивають завдяки спільним обговоренням правил у групі або питань правильного і неправильного в повсякденних ситуаціях. Дітей заохочують думати про події, свідками або учасниками яких вони були, стають, або можуть стати (минуле, теперішнє та майбутнє); про професії мрії, історичні події. Часто застосовують методи, пов’язантьі з драмою або грою.
4. Дослідження і взаємодія зі своїм оточенням
Розвиток здатності дітей спостерігати, структурувати та розуміти своє оточення. Математичне мислення актуалізується за допомогою спостережень щоденного життя. Порівняння, класифікація та організація предметів відбуваються природним шляхом. Використовуючи дослідницький спосіб вивчення свого оточення, дітям рекомендують задуматися, як люди створюють і керують технологіями, які технологічні пристрої є в їхньому оточенні, як вони функціонують. Взаємодія з природою відбувається через поїздки і мандрівки.
Фото: автор – alenkasm, Depositphotos
5. Я росту, рухаюся та розвиваюся
Сприяння здоровому способу життя. До фізичних навантажень заохочують як у приміщенні, так і на свіжому повітрі для того, щоб діти отримували задоволення від руху. Це можуть бути вправи, рухливі ігри, походи в ліс, танці. Діти знайомляться краще зі своїми смаками, текстурою їжі.
Для кожної дитини вихователі складають індивідуальний план – залучаючи батьків і враховуючи інтереси дітей. Індивідуальний план дає можливість зробити видимими сильні сторони та визначити індивідуальні потреби кожної дитини.
Ключові компетентності, які мають опанувати дошкільнята:
Мислення та здатність навчатись – важливі навички майбутнього. Навчання протягом усього життя вимагає сміливості, ентузіазму, довіри та відкритості до нових речей. Культурна компетентність, взаємодія та самовираження. Дошкільна освіта створює фундамент для поваги до інших людей та навчання навичок взаємодії. Уміння піклуватися про себе та керувати повсякденним життям. Діти вчаться піклуватися про своє самопочуття та добробут інших людей у безпечній взаємодії. Важливо дотримуватися принципів сталого способу життя. Компетентність у галузі ІКТ. Вміння використовувати різні способи в цифрових середовищах. Навички участі та залучення. Мотивація до вивчення нових речей посилюються, коли діти можуть самі сказати, що та як робити. Важливо давати дітям можливість брати участь та практикувати власні можливості впливу.Ольга Головіна, “Нова українська школа”
Титульне фото: автор – FamVeldman, Depositphotos
Цей матеріал підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Висловлені тут погляди жодним чином не можуть сприйматися як офіційна думка Європейського Союзу чи Міністерства закордонних справ Фінляндії.