Під час тренінгів нас часто запитують про оптимальну форму навчання учнів як для розвитку критичного мислення, так і для досягнення предметних завдань уроку. А також про те, які методи слід застосовувати в тому чи іншому випадку. Відповіді на ці запитання пов’язані насамперед із тим, як ми вибудовуємо урок цілісно, адже технологічність навчання передбачає взаємопов’язаність усіх його елементів.
Для переходу до навчання учнів за цією технологією слід внести системні зміни в організацію навчання на уроках. Технологія проведення уроку з розвитку критичного мислення – міжпредметна. При цьому вона, залежно від предметного наповнення та дидактичних завдань уроку, може набувати різних характеристик. Наприклад, це можуть бути різні типи уроку – набуття нових знань, формування умінь тощо, або ж різне наповнення змісту уроку – математичний, природознавчий, мовно-літературний інші.
Водночас, технологічність уроку забезпечує його алгоритмізована структура та методика реалізації, що не залежать від згадуваних вище чинників. Така структура передбачає побудову уроку з трьох основних частин: вступної, основної та підсумкової. Дивимось на таблицю з короткою теорією.
Ілюстрація надана авторкою
Лише правильне розуміння і використання потенціалу кожної частини уроку уможливлює оптимальний відбір методів навчання. Якщо ж ігноруємо це – породжуємо чимало помилок у вчительській практиці. Вибір методів навчання з інструментарію технології розвитку критичного мислення залежить від завдань тої чи іншої частини уроку: одні методи багатофункціональні – їх застосовують у різних частинах уроку, а інші – лише в одній. Ілюструємо це ще однією таблицею.
Зверніть увагу – перелік методів у таблиці невичерпний. Більше ви зможете знайти в Енциклопедії інтерактивного навчання, на сайті можна переглянути уривки онлайн та замовити книгу.
Ще кілька дружніх порад, як відбирати методи до уроку. У досвідченого вчителя – великий набір інструментів. Його вибір потребує врахування кількох чинників.
Характер матеріалу і результатів, які вчитель хоче отримати – знання, уміння чи ставлення? Якщо ви чекаєте засвоєння знань – пасуватимуть методи повторення: опитування, тести, взаємоперевірка, перечитування чи перегляд та ін. Якщо уміння – вам потрібно організувати діяльність, у якій учні будуть вправлятись, щоб сформувати або розвинути вміння. Формування ставлень чи емоцій учнів потребує дискусії, обговорення, постановки дилем чи спірних запитань та ін. Готовність учнів до інтерактивної взаємодії – роботи в парах, зміни партнерів для спілкування, відповідального під час виконання завдання в команді, дотримання правил та ін. Така готовність не виникає автоматично, а формується поступово. Починати її розвивати в учнів потрібно якомога раніше з невеличких і нескладних форм взаємодії (робота в парах, потім у трійках), ретельно пояснюючи учням послідовність дій. А після завершення обов’язково організовувати обговорення успіхів та невдач цієї діяльності. Ваш стиль викладання. Адже метод має бути комфортним для вас особисто. Наприклад, якщо для вас контроль менш значущий, оберіть варіант розширеної взаємодії між учнями, коли вони працюють самостійно більшу частину уроку, навіть не презентуючи проміжні результати роботи. І навпаки – якщо ви надаєте перевагу контролю, варто використовувати більш структуровані методи навчання: стежити за діяльністю учнів поетапно – наприклад, ставлячи їм чіткі, виконувані за певний час завдання, які можна перевірити. Нарешті, у процесі вибору методу потрібно враховувати час, який потрібен для організації роботи; особливості організації освітнього простору (насамперед, розташування меблів) та наявність джерел інформації (доступ до інтернету, книжки або роздавальні матеріали).Головне пам’ятати – ми не прагнемо вразити когось яскравим методом чи прийомом, не прагнемо розважити учнів. А виходимо лише з бажання зробити процес навчання більш ефективним – результативним.
Олена Пометун, засновниця і керівниця Освітньої платформи “Критичне мислення”, доктор педагогічних наук, професор
Титульне фото: автор – monkeybusiness, Depositphotos