Від 30 до 50% населення планети, за оцінками фахівців – інтроверти, тобто люди, орієнтовані на свій внутрішній світ.
Їм потрібен час для "підзарядки", відпочинку від спілкування.
Інтровертам здебільшого комфортно наодинці й не завжди подобається багато говорити, особливо з малознайомими людьми.
Інтроверт чи боягуз. Як визначити справжню причину замкнутості
Діти-інтроверти обирають усамітнений відпочинок на перервах, не люблять гучних ігор.
Через те, що багато років світом правили екстраверти, батьки таких "сором’язливих" дітей часто хвилюються і намагаються змінити закритість своєї малечі, чого робити не варто.
Потрібно прийняти їх такими, які вони є й допомогти призвичаїтися до світу, де соціальні зв’язки мають велике значення.
Серед дослідників інтро- та екстраверсії популярна теорія, в якій дітей порівнюють із квітами (недарма кажуть "діти – квіти життя").
Відповідно до неї, діти-кульбабки (екстраверти) здатні вижити у будь-якому середовищі.
А діти-орхідеї (інтроверти) дуже примхливі до навколишнього оточення й можуть легко "зів’янути", якщо про них неправильно дбати.
Але якщо створити правильні умови, діти-орхідеї справді можуть прикрасити собою світ.
Як же "доглядати" за цими примхливими "квітами-дітьми"?
За це відповідають і батьки, і школа. Їх задача навчити дітей-орхідей жити у суспільстві, зберігаючи при цьому індивідуальність.
Будемо відверті, школа старого взірця орієнтувалась на екстравертів.
Страшні мантри "до дошки піде, до дошки піде…" сняться в кошмарах інтровертам навіть через роки після випускного балу.
Дітей, схильних до інтроверсії, насправді, зовсім не мало й школа має про це пам'ятати.
Екстраверти більше люблять активні заняття, рух та роботу в команді, а інтроверти надають перевагу спокійній роботі та самостійним проєктам.
На щастя, концепція Нової української школи, дружньої до дитини, враховує особливості кожного учня. Шкільний світ більше не належить лише екстравертам.
Наприклад, практика "ранкове коло", яку використовують учителі НУШ, враховує настрій інтровертів і готовність йти на контакт. Ця вправа навчає самопрезентації та водночас через невимушене спілкування допомагає налаштуватись на новий день.
Якщо вчитель зможе створити у класі відповідний клімат, де дитина почуває себе серед своїх, інтроверту буде простіше розкритися і проблеми зі спілкуванням взагалі можуть ніколи не виникнути.
Для ефективної роботи з усіма дітьми в класі, передбачається збалансування кількості самостійних та групових завдань.
Психологи пропонують застосовувати техніку "парного обміну". На початку діти обговорюють питання, яке поставив вчитель, із сусідом по парті, і лише потім відповідають. Робота в парі – ідеальний спосіб для мовчазної дитини взаємодіяти з іншими.
Крім того, Нова українська школа – це мотивуючий навчальний простір.
За новими стандартами у школі кожен учень може знайти куточок для усамітненого відпочинку, де зможе "перезарядитися", чого іноді так потребують діти-інтроверти. Це може бути поділений на зони простір коридору або спеціальне місце у бібліотеці.
Ольга Чигир, дитячий та сімейний психолог
"Коли дитину спонукають виступати публічно, брати участь у змаганнях або іншим чином проявляти себе – це завжди питання: кому насправді потрібна ця діяльність?
Дійсно дитині, чи, швидше, батькам? Для задоволення внутрішньої потреби дитини у демонстративності та визнанні? Чи для задоволення такої батьківської потреби через дитину?
Ми живемо у реальності конкуруючих внутрішніх потреб. І якщо для дитини-інтроверта внутрішня потреба у безпеці зараз переважає над потребою у визнанні, варто з увагою і повагою до цього поставитись, і не проштовхувати власні потреби, без урахунку реальності дитини, – зазначає дитячий та сімейний психолог Ольга Чигир.
Витрати психіки на встановлення зв’язку, здійснення комунікації – різні у різних людей.
Чергування видів активності і можливість виконувати задачі індивідуально, в великих, малих групах дозволяє дитині відновлювати ресурс, якщо його забагато витрачається на етапі колективної діяльності.
Простір для усамітнення вкрай важливий, в умовах постійного інформаційного шуму, як місце відтворення ресурсу, витраченого на встановлення і підтримання зв`язку з іншими".
Зрозуміти інтроверта: 15 світлин, які справді допоможуть
Трапляється, що дитині-інтроверту все рівно складно у школі. Часто це відбувається тому, що вчитель просто не знає про особливості дитини.
В такому випадку корисним буде інший принцип НУШ – педагогіка партнерства, в якому батьки та вчителі допомагають один одному досягти спільної мети – добробуту дитини.
Є кілька простих способів, за допомогою яких учителі та керівництво школи можуть почути інтровертів і задовольнити їхні потреби.
Їм потрібно запропонувати те, що залучить їх у шкільне життя, дасть впевненість у собі.
Вчителям потрібно постійно ставити собі запитання: "Чи враховую я інтереси інтровертів?"
Якщо так, тоді вчитель передбачає:
👇 час для читання, записів та рефлексії;
👇 роботу в невеликих групах (3-5 осіб), де кожен має можливість поділитися своїми думками та ідеями, не відчуваючи тиску всього класу;
👇 взаємодію, коли двоє учнів виконують спільне завдання;
👇 можливість вибору учнем одиночних видів роботи.
На уроках варто використовувати "час очікування" відповідей. Це невелика пауза між тим, коли вчитель ставить запитання, і тим, коли він дає комусь змогу відповісти.
У такий спосіб учні з інтроверсією опиняються в рівних умовах з іншими. Експерти стверджують, що ідеальний час для такої паузи – від 3 до 7 секунд.
У багатьох школах вважають, що інтроверти просто не хочуть брати участь у позакласних заходах, але це не так. Вони хочуть займатися чимось, що відповідає їх особистим інтересам. Таким учням можна запропонувати гурток робототехніки чи клуб фотографії.
Крім традиційних командних видів спорту, можна додати індивідуальні (наприклад, плавання або легку атлетику).
Заняття, які не передбачають змагання такі як, наприклад, фітнес або йога, також подобаються інтровертам.
Для того, щоб дитина-інтроверт змогла у повній мірі реалізувати свій потенціал, батьки та вчителі мають розуміти їхній потенціал та навчити її користуватись своїми перевагами.
🙄 Хоча інтровертам іноді буває складно висловлювати власну думку на загал, вони чудово вміють слухати, що у майбутньому стає їх козирем як в навчанні чи роботі так і в особистому житті.
🙄 Інтроверти менше піддаються негативному впливу та критично оцінюють будь-яку інформацію. Здебільшого таким дітям притаманне аналітичне мислення, що дозволяє їм сприймати інформацію швидше, ніж одноліткам. Можливо тому, вони виростають та перетворюються у славетних науковців. Таких, як, наприклад, Ісаак Ньютон, Марія Склодовська-Кюрі та Альберт Ейнштейн.
🙄 Якщо дитина-інтроверт справді цікавиться чимось, вона здатна завзято над цим працювати і досягати в цьому неймовірних успіхів. Вміння концентруватись — "суперсила" інтроверта.
🙄 Інтровертам легше працювати наодинці, а значить вони повністю беруть на себе відповідальність та приймають рішення без сторонньої допомоги. Наодинці вони здатні генерувати нестандартні ідеї та навіть створювати з нуля масштабні проєкти як то Марк Цукерберг або Білл Гейтс.
🙄 Вони від природи схильні до більш креативних професій. Хто знає, чи дізнався б світ про пригоди Гаррі Поттера, якщо б Джоан Роулінг не була інтровертом.
Поради батькам і не тільки
Намагатись зробити з дитини екстраверта в жодному разі не можна. Це те саме, що перевчати людину писати іншою рукою.
Проте, потрібно допомагати їй навчитися спілкуватися з людьми, налагоджувати контакти, співіснувати з екстравертами. Головне робити це поступово і без примусу.
В жодному разі не можна тягнути дитину в багатолюдні місця силоміць, бо "ти просто не знаєш, всі діти це люблять, тобі сподобається".
Вам хотілося би після важкого робочого дня, коли мрієш, аби ніхто не чіпав, щоб вас потягнули на вечірку-фуршет з купою незнайомців? Навряд.
От і дитині-інтроверту не завжди хочеться витрачати свою енергію, коли "батарейки" на нулях.
Ніколи не підвищуйте голос на дитину, навіть якщо ви не бачите реакції на своє запитання. Екстравертам притаманні швидкі реакції та відповіді, інтровертам – іноді треба почекати. Вони просто використовують принцип "слово – не горобець" на практиці.
Не сприймайте за образу небажання багато говорити. Пам’ятайте, що кожна людина може по-іншому виражати свої емоції.
Фахівці радять організовувати для дитини так звані "тайм-аути" у формі щоденних ритуалів. Наприклад, кожного разу після школи спокійно посидіти з дитиною за столом, пригостити соком або улюбленим печивом і не атакувати питаннями, якщо вона сама не захоче чимось поділитись.
Інтроверт чи соціофоб? Психолог пояснює, в чому різниця
Інтроверт не означає сором’язливий, і тим більше не можна так називати дитину. Інакше дитина почне сприймати свою нерішучість як незмінну частину себе, а не емоцію, яку може контролювати.
В жодному разі не можна дозволяти стороннім людям у присутності дитини-інтроверта називати її сором’язливою, тим більше, що у нашому суспільстві поняття "сором’язливість" часто має негативне забарвлення. У такому випадку варто змінити акцент розмови, підкреслити інші риси дитини чи просто переключити її увагу на щось інше.
Хваліть дитину саме за ті якості, які притаманні інтровертам. Таким чином вона буде впевненішою в собі й вчитиметься користуватись своїми перевагами.
Так чи інакше школа передбачає постійну взаємодію з людьми та роботу в групах. Для дитини-інтроверта – це стрес, який не завжди дозволяє проявити увесь свій потенціал.
Проте, якщо батьки та школа допоможуть дитині зрозуміти свої потреби та переваги, а не будуть намагатися її змінити, маленький інтроверт стане успішною, впевненою у своїх силах людиною.
Олександра Дмитренко, для проєкту "Дружня школа"
Цей матеріал був створений за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Висловлені в цьому матеріалі думки жодним чином не відображають офіційний погляд Європейського Союзу чи Міністерства закордонних справ Фінляндії.
Титульна світлина Dmyrto_Z/Depositphotos
Вас також може зацікавити:
10 речей, яких екстраверти можуть навчитися в інтровертів
Адаптація до Нової української школи: як батькам і вчителям допомогти дитині
У школах з'являться безкоштовні індивідуальні заняття