Сучасний учитель має можливість використовувати десятки цифрових дидактичних ігор, шаблонів та конструкторів. Утім, викладачі часто зіштовхуються з такими перепонами як відсутність інтернету у школі чи відсутність інтерактивної дошки. А якщо ресурс англомовний, то використовувати його взагалі неможливо. Але насправді все реально! Адже англомовні ресурси часто мають інтуїтивно зрозумілий інтерфейс, ігри можна давати учням як домашнє завдання, а відсутність інтерактивної дошки компенсувати QR-кодами та смартфонами дітей.
Цікаво знати: Гейміфікація освітнього процесу – це використання ігрових практик та механізмів у неігровому контексті, допоміжний інструмент, що дозволяє підвищити пізнавальну активність і мотивацію школярів.
Як підготувати школярів до пізнавальних ігор?
Насамперед, учителю треба зрозуміти, що гейміфікація – це не занурення у тривимірний віртуальний світ, не ігри під час освітнього процесу. Тож просвітницька складова тут є найважливішою, з цього тезису й випливають конкретні правила застосування методики:
Надайте детальну детальну інструкцію на початку гри, адже не всі учні знають, як грати.
Позбудьтеся вікових упереджень: старші учні з захопленням можуть поринути у гру з «дитячими» персонажами, які стріляють, бігають тощо. А малюки можуть захопитися більш складними іграми. Тож вибір гри базується на навчальних цілях уроку, а також на зручній та цікавій ігровій механіці.
Аби унеможливити «перевантаження» учнів, відмовтеся від ігор, що вимагають серйозних розумових зусиль. Але і не обирайте надто прості ігри, аби учні не втрачали мотивацію.
Обирайте шаблони і конструктори, орієнтуючися на кінцеву мету навчання. Для перевірки знань термінів або ключових слів теми досить простої гри на запам’ятовування (флеш-картки), глибші ж знання потребують залучення ігор зі складними сценаріями, різними рівнями складності тощо. Необхідність в оцінюванні знань також є орієнтиром під час вибору шаблону гри, адже ви маєте мати можливість зафіксувати оцінки у віртуальному журналі.
Не забувайте про нагороди і заохочення в іграх: бали, значки, рівні і рейтинги. Вони слугують механізмом мотивації, адже звичайне оцінювання під час уроку не завжди є ефективним.
Використовуйте ігри помірно: пам’ятайте, що це радше «родзинка», а не «основна страва».
Корисні інтернет-ресурси
Що потрібно? Підключення до інтернету та будь-який девайс.
Де потрібно? Вдома та/або школі.
Додаткові можливості: друк всіх ігор у тестовому форматі.
ClassTools.net – ігри на будь-який смак
Англомовний сервіс, що підтримує кирилицю та має безліч шаблонів для створення дидактичних ігор або навчальних діаграм. Види ігор:
«Що зображено на частині світлини?»
«Стрічка часу» – алгоритм арифметичних операцій в математиці, хронологічна послідовність в історії тощо.
«Аркадні ігри» – на створені вами запитання діти відповідають у цікавий спосіб, обираючи одну з літаючих тарілок, стрибаючого Маріо тощо.
«Фейсбук-сторінка» – створення сторінки відомої особи (або, наприклад, математичної аксіоми), додавання друзів, дописів тощо.
StudyStack – трансформер завдань у ігри
Цей англомовний сервіс цікавий тим, що підготовлений вами тестовий матеріал одразу можна трансформувати в різноманітні завдання:
флеш картки
ігри на відповідність
кросворди тощо.
Дублювати питання для кожного виду гри? Немає потреби, якщо користуєтеся даним сервісом!
Wordwall – гейміфікація вашої креативності
«Лопнути кульку», «Сховати бобра» та інші аркадні ігри для дітей. Родзинка даного ресурсу у простому інтерфейсі, можливості миттєво змінювати формат гри відповідно до запитань, урізноманітнити одну й ту саму гру завдяки різним оформленням тощо.
Classmill та Padlet – власна колекція ігор та посилань
Зберігати запропоновані ігри можна на власному блозі та сайті, або скористатися спеціальними інтернет-ресурсами. Наприклад, Classmill та Padlet. Сайти дозволяють створити власні колекції з посиланнями на ігри, автоматично прив’язати QR-коди тощо.
