Причиною вашої невпевненості у собі можуть бути найкращі наміри ваших батьків - ситуація, однак, не безнадійна.
Ви, напевно, помічали, як деякі ваші колеги почуваються на керівних ролях - наче риба у воді. Вони впевнено роздають завдання та із задоволенням беруть на себе все більше обов'язків.
Є й інші. Керування людьми незмінно викликає в них ніякові почуття, а постійні сумніви затьмарюють кожне рішення.
Якщо ви впізнали себе в другій групі, вам, напевно, цікаво, чому так відбувається. Чому одна думка про лідерство сповнює вас жахом і чому вам так важко побачити себе у ролі менеджера.
Частково це, як і багато інших рис нашої особистості, пов'язане з генетикою. Якщо ваші батьки - сором'язливі тихоні, шанси великі, що і ви будете таким. Втім, це не все.
Психологи дедалі частіше усвідомлюють важливість раннього досвіду дитини. І головне тут - те, як ваші батьки поводилися з вами.
Здатність до лідерства насамперед підриває надмірне піклування.
Якщо ваші батьки сором'язливі тихоні, шанси великі, що і ви будете таким
Ваші батьки, вочевидь, мали найкращі наміри, але, на жаль, такий стиль виховання часто робить людину менш упевненою в своїх силах та менш здатною вирішувати складні ситуації.
"А це важливі вміння для лідера", - вважає Джудіт Локк, клінічний психолог і запрошена професорка Квінслендського технологічного університету.
Читай також: «Батьки-гелікоптери»: Чим загрожує надто турботливе виховання?
Локк досліджує тему "гелікоптерного" батьківства та надмірної опіки.
Як свідчать її висновки, в цьому підході поєднуються три фактори. Батьки намагаються задовольнити будь-яку потребу дитини, вони невимогливі до неї в одних ситуаціях і надзвичайно вимогливі - в інших.
Такі батьки намагаються захистити своє чадо від усіх труднощів, вони дуже уважні і впевнені, що дитина завжди права.Вони роблять все замість дитини, навіть те, з чим вона могла б впоратися сама, і очікують, що вчителі та однолітки так само підлаштовуватимуться під її потреби.
Водночас батьки очікують від дитини значних досягнень, вони завантажують весь її час додатковими заняттями і вимагають, щоби дитина була їм другом і залишалась постійно поруч.
Дослідження підтверджують згубний вплив гіперопіки на лідерські якості дитини.
Підлітки, які обрали в анкеті твердження "Мої батьки контролювали кожен мій крок" і "Мої батьки часто вирішували мої життєві проблеми", мали нижчу самооцінку і менше впевненості в тому, щоб бути лідером.
Як пояснюють автори дослідження, проведеного в Пекінському університеті, "Дитині шкодить як відсутність належного піклування, так гіперопіка.
Якщо батьки обмежують самостійність малюка та не дають йому вирішувати проблеми, це негативно впливає на його психосоціальний розвиток".
Надмірна опіка підсвідомо сигналізує дітям, що вони не здатні до самостійності і що батьки не довіряють їм. Якщо вони не можуть взяти відповідальність за себе, то за інших і поготів.
Дивіться також: 5 фільмів для підняття самооцінки в дітей
Навіть, якщо усе вищезгадане - про вас, ситуація - не безнадійна.
По-перше, пам'ятайте, що ваші батьки хотіли як краще, а тому не варто ображатися, це не принесе користі. Тепер ви контролюєте своє життя, і якщо докладете зусиль, ви зможете змінити риси характеру та життєві погляди.
Професор Локк, авторка книги про виховання самостійності у дітей, "Дитина бонсай", радить для початку стати більш незалежним, зокрема фінансово.
Для початку станьте більш незалежним, зокрема фінансово
Вона пропонує уникати спокуси телефонувати батькам щоразу, коли у вас виникає проблема.
"Схильні до гіперопіки батьки продовжують брати активну участь і у житті дорослих дітей.
Навчіться керувати своїм життям самостійно і якомога менше покладатися на допомогу мами і тата", - зазначає психолог.
Звичайно, ці зміни не перетворять вас одразу на лідера, але вони допоможуть вам побачити себе незалежним і здатним до самостійних рішень. А це стане вам у пригоді, коли у вашій кар'єрі виникнуть можливості для лідерства.
Змінюйтесь і у професійному житті, сприймайте критику відкрито і намагайтеся отримати відгук про вашу роботу.
"Мої дослідження свідчать, що ті, кого в дитинстві від усього захищали і багато хвалили, не вміють приймати конструктивну критику", - зазначає професор Локк.
"Щоби рухатися вперед, ви маєте відкрито сприймати пропозиції того, що вам потрібно зробити для досягнення успіху".
Зміни не відбудуться за одну ніч. Але наполегливо намагаючись бути більш незалежним і розвиваючи навички ухвалення рішень, ви побачите, що ваша впевненість у своїх силах поступово зростає.
А згодом і роль керівника не здаватиметься вам чимось фантастичним.