Публікуємо конспект трансляції на сторінці “Нової української школи” з учителькою географії ліцею “Наукова зміна” у Києві Аллою Євтушенко.
1. Робота в Google Classroom. У нас у ліцеї запроваджена саме ця платформа, це дуже спрощує всю організацію дистанційного навчання.
Що дуже зручно?
Ви виставляєте завдання, бачите прикріплені учнівські відео, файли і відразу там виставляєте оцінки. Це одночасно ваш журнал з оцінками і всі завдання зберігаються, які ви давали. Діти так можуть відслідковувати свої результати.
2. Я почала записувати короткі відеопояснення до уроків тоді, коли ми пішли на карантин у лютому через високий рівень захворюваності на грип та застуду. Я просто вмикала свій робочій комп’ютер, відкривала презентацію, брала телефон, вмикала відео та записувала кілька хвилин відео. Так кілька разів – щоби максимально пояснити ту чи іншу тему. Учням це було більш зрозуміло, і вони могли ставити запитання до відео.
Тобто я не дублювала інформацію з підручника, а пояснювала докладніше в тому форматі, до якого звикли мої учні. У Vіber можна було надсилати ті ж самі презентації, посилання на відео.
3. Думка про голосові повідомлення з’явилась у мене тоді, коли я почала онлайн-уроки з учнями на початку березня. Між уроками перерва 30 хвилин. Залишаю телефон у кімнаті, повертаюся – а в телефоні понад 100 повідомлень. Я розумію, що мені ці питання потрібно перечитати й дати на них відповіді. За етикетом спілкування не радять використовувати голосові повідомлення, але в умовах карантину це спрощує спілкування з учнями.
На мою думку, навіть коли вони чують ваш голос зі щирим бажанням пояснити – це добре. Це можуть бути не довгі повідомлення, 1–2 хвилини. Я своїм учням сказала, що якщо в них є питання, насилайте мені голосові повідомлення і я також буду відповідати голосовими повідомленнями.
4. Раз на тиждень цілком можна телефонувати учням.
1. Онлайн-курс на EdЕra “Бери й роби”. Тут 15 тем, цей курс безкоштовний. Що можна зараз використовувати для дистанційного навчання:
Ментальні карти та логічні схеми (це відео можна навіть надіслати дітям або скріншот “Як має виглядати ментальна карта”). “Діти і гаджети”, щоби зрозуміти, що не лише ми весь день сидимо за комп’ютером, що діти так само змушені виконувати завдання в тих самих комп’ютерах, у різних гаджетах. Рефлексія на уроці, як краще її проводити, і підлаштувати ті прийоми до дистанційного навчання.Рекомендації
Щодо ментальних карт або інших схем раджу не просто давати завдання скласти схему, сухий конспект, а щось більш креативне, щоби діти відволіклися від звичайного формату. Мої учні просто Mind-map чомусь не сприймають, просять зробити так, як їм зручно. Тому я даю їм план – а далі політ їхньої фантазії.
Якщо в учня немає можливості створити схеми на комп’ютері, то можна запропонувати вклеїти або зробити це в зошиті, надіслати вам фотографію на пошту або у Vіber, якщо ви не працюєте на Classroom.
2. “Подорожуємо Україною“. Раджу особливо тим учителям, які зараз викладають у 8–9 класах. Тут відображені теми, і до багатьох параграфів ви можете підібрати щось цікаве.
3. Після перегляду відео або замість “прочитайте параграф і законспектуйте”, “складіть схему” або “заповніть таблицю”, “дайте відповідь у кінці параграфу” – скажіть: “Створіть хмару слів”.
Що таке хмара слів? Це візуальне відтворення теми, яка вам потрібна. Створення таких хмар слів сприяє швидшому запам’ятовуванню інформації.
Як робити хмари слів:
Я б радила створювати хмари слів не скільки в онлайн-додатках, а в у будь-якому форматі – просто покажіть дітям приклад. Можна створювати хмару слів у зошиті, на аркуші А4 – аби діти відволіклися від гаджетів, узяли кольорові олівці й почали записувати, які слова найбільше запам’яталися з конкретної підтеми чи з тем, які, на вашу думку, пов’язані з тим, що розглянули тільки що. WordItOut – безкоштовний англомовний сервіс. Якщо ваша англійська недосконала, у браузері Google Chrome можна налаштувати автоматичний переклад сторінки будь-якою зручною для вас мовою. WorldCloud – російськомовний словогенератор, що дозволяє створювати яскраві хмари певних форм (з використанням базових шаблонів чи авторські). Програма має безкоштовну версію з базовими можливостями та платну версію. Jasondavies – англомовний сервіс для створення тегових хмар, який має найбільш зручну інтуїтивно зрозумілу навігацію.4. Seterra – це, як на мне, найкращий ресурс, де можна вчити будь-яку номенклатуру. Тут можна вивчити країни, столиці – усе, що пасує для вашої теми. Цей ресурс можна використовувати із 6 до 11 класу. Єдиний мінус – тут немає завдань щодо України, є лише можливість вивчити регіони. Це ми використовуємо у 8–9 класах, коли вчимо області України, повторюємо їхнє розташування.
Як працює Seterra
Завдання поділені за частинами світу. Наприклад, візьмемо фізичну карту. Тут показується сама карта, є значки, потрібно натискати на них і шукати об’єкт, який вказаний угорі. Програма відліковує час, тому потрібно максимально швидко знайти той чи інший об’єкт.
Учень буде бачити, наскільки відсотків правильно він пройшов завдання й за скільки хвилин.
Рекомендації
Наприкінці травня можна знайти тему на узагальнення. Я б зробила скріншот секунд, за які я пройду завдання, та кинула б виклик учням: “Хто виконає завдання на 100, тому ставлю 12 балів”. Уявіть, яке буде враження, коли учень перевершить свого вчителя.
Учням потрібно буде пройти завдання кілька разів і коли вони дійдуть до 100%, то вони цю тему закріплять. Тобто, хочуть вони чи ні, а тему вони вивчать.
5. LearningApps. Тут є багато різних варіантів інтерактивних вправ. Я задаю навіть учням самим створювати вправи, тому що коли ми просто проводимо лекцію, тема засвоюється не настільки, як тоді, коли учень попрацює самостійно. Коли ти сам створюєш презентацію, схему, завдання, якусь інтерактивну вправу, – ти опрацьовуєш тему більш детально і краще запам’ятовується.
На платформі можна складати пазли, відповідати на тестові завдання. Якщо ви бачите, що немає такого, який вам подобається, то складайте самостійно. Але тут більше ніж достатньо вже готових класних вправ.
Як можна використати цей сервіс? Треба надсилати посилання на вправу, або учням створити власну вправу.
6. Kahoot лідирує в ігровому оцінюванні. Це найулюбленіша ігрова платформа моїх учнів. Зіграти з учнями в Kahoot на онлайн-уроці – це в нас уже ритуал.
У Kahoot є і платний функціонал, але ми використовуємо безкоштовний. Щоби почати грати, необхідно ввести Game PIN, який надає вчитель, ввести своє прізвище та ім’я, і він готовий до гри.
Учитель заходить по-іншому, через посилання Kahoot.сом. Потрібно зареєструватися через логін, вам з’явитися повідомлення, що ви можете обрати безкоштовну форму.
Тут можна використовувати як свої інтерактивні вправи, так і готові, їх багато. Не потрібно, звісно, Kahoot використовувати кожного разу, але кілька разів на місяць буде доречно.
Приклад
Скоро почнемо вивчати тихий океан. Вводжу “Тихий океан” і шукаю, чи є вже готовий Kahoot на цю тему. Варіанти є. Наприклад, “Тихий океан і океанія”. Ви відкриваєте, обов’язково переглядаєте, чи підходять вам ці запитання, чи правильно вказані відповіді. Для вчителів на екрані відображається запитання і варіанти відповідей. У дітей відображаються кольорові фігури, які будуть відповідати варіантам відповіді. Вони одразу бачитимуть, чи правильно відповіли.
7. MozaBook і MozaWeb. Там є чудові 3D-анімації, відео та інші інструменти не лише з географії, а й хімії, біології, математики, фізики, історії, мистецтва.
Цей контент платний, але на час карантину дали безкоштовний доступ. Але я його використовувала й до цього. На день п’ять разів можна було відкрити або анімацію, або відео.
Як це працює зараз:
Заходимо на MozaWeb. Реєструємося. Активуємо код: MOZ-PX-PBWX-TIDD-VIMY-TVRI-UFWG-UAEDPMOZA Працюємо.Докладніше дивіться на відео.
Коли ви скопіюєте код, то вам прийде інформація, що до 1 липня можна безкоштовно користуватися.
Найчастіше я використовую 3D-моделі або відео. Натискаємо на 3D-моделі, обираємо “Географія”. Далі, щоби знайти те, що вам потрібно за темою, можна користуватися трьома блоками: “Географія загальна”, “Географія – природа”, “Географія – суспільство”. Наприклад, обираємо “Географія загальна” і з’являються безліч 3D-моделей.
Нещодавно ми вивчали внутрішню структура Землі. Є 3D-модель за рівнями. Тут ви можете керувати тим, що хочете показати. Коли ми розбирали тему “Літосфера”, учні були в захваті від такого формату. Я запропонувала дітям узяти пластилін, і поки я розповідала тему, шар за шаром вони ліпили модель Землі й добре розуміли тему. Саму форму можна перевертати, як вам зручно, розповідати про ті чи інші частини, і це стосується всіх 3D-моделей.
У своєму акаунті ви також можете побачити книги. Учні, наприклад, поїхали за місто: інтернет є, а книг не взяли. Тож тут можна знайти книги онлайн.
Однозначно потрібно оцінювати. Адже учні стараються, їм потрібен зворотний зв’язок.
Особливо я використовую такі форми для оцінювання:
Сервіс “На урок” Classtime Google Forms Фото роботи, якщо в учнів нема змоги пройти тест онлайн.Онлайн-тести “На урок”. Щоби скористатися ними, потрібно через пошуковий запит знайти тему, яка вам необхідна. Якщо не знайшли тест, який вам потрібен, то створіть свій, це займає хвилин п’ятнадцять. Даємо учням посилання, щоб вони могли долучитись.
Classtime. Він має той же функціонал, але якщо в “На урок” ви бачите просто відповіді учнів – їхні імена та скільки балів вони набрали, у яких питаннях помилилися – то тут ви можете завантажити таблицю Excel, виставити там прізвища в алфавітному порядку – й у вас буде готова таблиця з оцінками. Це – якщо ви не працюєте в Google-класрум і у вас немає можливості зберігати оцінки в одному форматі.
Ви можете налаштувати час, за який вони будуть виконувати завдання, обмежити кількість спроб.
Так само учням треба вводити посилання або можна дати код сесії.
Google Forms. Ви можете легко створити тестові питання, тут швидкий збір відповідей. Ви можете створити тести з однією правильною відповіддю, з короткими відповідями, запитання на відповідність і відкриті питання з довгими відповідями. Потім ви отримаєте онлайн-відповіді, теж можете створити електронну таблицю й бачити, у яких питаннях учні помилялися частіше.
Великий плюс, що ця форма інтегрується з вашим Google Диском, тобто буде щось на кшталт електронної версії журналу.
1. Мої учні інколи дивуються: невже можна подивитися фільм і отримати плюс бал? Для прикладу, ми виконували дослідження, як змінився розвиток туризму і, відповідно, економіки в Новій Зеландії після фільму “Володар перснів”.
Здебільшого учні дивляться відомі фільми, і їх можна використовувати, щоби запитувати їх, у якій країні було знято, які фрагменти були використані.
Наприклад. У фільмі “Аватар” – у якій країні знайшли такі природні об’єкти і взяли їх за основу? Або де знімали “Джуманджі”, що взяли за основу? Чи правда, що на тих територіях саме такий клімат, чи правильно відобразили природу? Де здебільшого працюють герої, у якій сфері вони зайняті?
Учні дивляться фільм, я вказую, на що треба звернути увагу з географічного боку, і даю їм за це 1 бал та фіксую це спеціальною печаткою. Я не боюсь ніколи мотивувати учнів. Я розумію, що один бал не зіграє ролі. Тобто, якщо дитина знає на 9 балів, то додати їй бал за те, що вона виконала додаткову роботу, вона зацікавлена в тому, щоби щось дізнатися, – мені не шкода й діти люблять виконувати саме такі завдання.
2. Щодо мультфільмів. Коли ми розбирали тему “Африка”, я прийшла в ліцей у футболці з зображенням Сімби. Я не можу передати, як це підняло настрій учням. Чому? Тому що вони зрозуміли, що я проведу урок у незвичайній формі.
Коли ми розглядаємо природні зони на материках, то я показую трейлер мультфільму й питаю, чи бачили вони мультик “Тарзан”. Згадаймо, чому там такі темні джунглі, чи правда, що там волого, чи правильно показали, що там живуть ті чи інші тварини?
Або “Король лев”: чи правильно показали життя? А в тому моменті, коли Муфаса сидять із маленьким Сімбою й розповідає йому, що королі теж помирають і вони перетворюються в траву, а траву їдять зебри, а ті ж самі королі знову їдять зебр – так можна пояснити цілісність географічної оболонки.
Можна сказати учням подивитися мультфільм “Мадагаскар” і запитати, чи правда, що пінгвіни живуть на Мадагаскарі? Чи допливають вони туди? А звідки вони туди допливають, з Антарктиди чи з Антрики?
1. Розуміти потреби учнів, підлаштовуватися під учнів. Тільки ви знаєте своїх учнів найкраще. Ніхто не знає краще за вас, які теми раніше подавали, які теми учні знають краще, а які – гірше.
2. Важлива не кількість поданого матеріалу. Дистанційне навчання почали розуміти як дати купу параграфів на опрацювання, дати завдання, записати все в табличку й надіслати.
Актуальним є мем про те, що вчителі говорять: “Насипимо їм завдань для дистанційного навчання!”, а учні відповідають: “Ми виконаємо, і вам то все перевіряти доведеться!”.
Важлива не кількість поданого матеріалу, а якість подачі. Тобто відфільтрувати, концентрувати матеріал.
У стресових умовах виконати той обсяг завдань, який посипався на учнів після початку карантину, було не зовсім легко. І для того, щоби було менше розладу та не сперечатися, треба давати менше матеріалу, але якісніше. Однаково наступного навчального року ми все зможемо повторити. Як би зараз не говорили, що нам доведеться узагальнювати поданий дистанційно матеріал, я більше ніж впевнена, що кожен учитель знає, яку тему його учні засвоїли краще, яку гірше, на якій потрібно буде зупинитися наступного року.
Єдине – це не спрацює з 11-ми класами. Але будьмо чесними: 11-м класам ви вже дали все, що можна було. Квітень та травень виділяються на узагальнення.
3. Перед тим, як дати будь-які відео, тест чи презентацію, раджу всім переглядати повністю і проходити тест самостійно, щоби знати, які питання можуть виникнути в дітей, скільки часу це зайняло у вас, скільки часу приблизно на це потрібно дітям, чи інформація збгігається з підручником, чи можете ви цей матеріал дати як заміну своїм поясненням, чи це буде додаткова інформація.
4. Не бійтеся експериментувати, говорити учням, що ви зараз не маєте змоги пояснити тему так, як хотіли б. Коли діти розуміють, що вчитель – така ж людина, у нього є свої проблеми, свої думки, і вчитель цим ділиться прямо, то учні будуть довіряти йому й розуміти, що всі ми в одному “човні” й маємо іти одне одному назустріч.
5. Якщо ви ніколи не використовували, наприклад, LearningApps і знаєте, що вашим учням це буде не зовсім актуально, то перенесіть її на наступний навчальний рік, покажіть уже на звичайному уроці. Чому? Тому що потрібно використовувати всього лише кілька платформ, які не будуть перевантажувати учнів. Ставте себе на місце учня. Якщо ви з цією платформою не були ознайомлені, скільки вам часу знадобилося б, щоби з нею ознайомитися? А тепер уявіть, скільки часу потрібно учню.
6. Змінюйте методи та прийоми. Усі вчителі зрозуміли на дистанційному навчанні, що ті засоби і прийоми, які ми використовували під час навчання в школі, на дистанційному трішки не так працюють. Тому потрібно шукати нові.
7. Ми маємо, насамперед, розуміти учнів, тому що заради них ми з вами працюємо. Розуміння якого плану? Розуміння того, що не всі мають необхідне технічне обладнання для уроків у тому форматі, який ви запланували. Потрібно розуміти, що зараз індивідуальний підхід став більш актуальним.
8. Я закликаю до того, щоби в останній тиждень травня ми не проводили жодних перевірочних робіт, а дали дітям можливість розслабитись. Адже все, що ви могли дати, ви вже дасте на той час. Придумайте їм якісь цікаві завдання: наприклад, переглянути сім’єю фільм, пов’язаний із географією, і скласти схему або просто написати вам смс, що вони винесли з цього фільму, що сподобалося, що їх вразило, що відповідає дійсності, а що було змінено.
9. Піклуйтесь про здоров’я – як своє, так і своїх учнів. Не перевантажуйте ані себе, ані їх.
Дивіться презентацію Алли Євтушенко
“Нова українська школа”
Публікація підготовлена за підтримки Представництва “Фонду Фрідріха Науманна за Свободу” в Україні. Фонд Фрідріха Науманна за Свободу – фонд ліберальної політики, що сприяє зміцненню свободи та гідності людини в усіх сферах суспільства. Детальніше за посиланням.
Читайте також: