Життя буває різним, з перемогами, радістю, або навпаки непростими моментами. Все це призводить до того, що ми відчуваємо різні емоції: піднесення, тривогу, біль, розчарування… І ми по-різному розподіляємо свої почуття. Одні люди тримають їх міцно в собі. А інші прагнуть оприлюднити емоції, публікуючи у соцмережах свої особисті негативні переживання. Роблять вони це насамперед для того, щоб привернути до себе увагу, одержати підтримку, лайки та співчуття.
Вияв у інтернеті подібних емоцій і називається «седфішінгом» (від английского «sad» («сумний») та «fishing» (риболовля)). А блогери і прості користувачі інтернету, які роблять пости суму – «седфішерами».
Явище це взагалі дуже давнє, а от свою офіційну назву воно здобуло тільки на початку 2019. Термін визначила британська дослідницька організація Digital Awareness UK, яка займається вивченням безпеки молодіжного контенту. Ми вирішили докладніше розглянути це нове у соцмережах явище.
Седфішінгом займається велика кількість людей. Всі ми потроху седфішери. Та й у кожного з нас є свій седфішер («бідолага», «скиглій», як ми класично називали його до появи влучного терміну). Такі люди шукають, з ким би побідувати за компанію, використовують наш чат для виливу власного негативу. Щось не складається з роботою, коханням, друзями, життям взагалі – й уже маємо у нашому спілкуванні гігабайти суму.
Вважається, що найчастіше за сумними емоціями полюють представники покоління Z – люди, що народились у 1996-2007 роках. Така молодь вважає гаджети невід’ємною частиною свого життя. Постити свої емоції та робити з цього сеанс психотерапії – нова тенденція покоління Z. Для них соціальні мережі як майданчик для спілкування, де на особистих сторінках вони виливають свої тривоги і переживання та здобувають лайки. Адже інтернет-публікація – це найдоступніший спосіб привернути увагу та знайти підтримку.
Міленіали та трохи старші люди більш стримано ставляться до вияву таких емоцій, відсоток седфішерів серед них значно нижчий. Більшість з них надають перевагу спілкуванню з конкретною людиною, а не складанню багатознакового «маніфесту страждальця».
На думку психологів, до седфішингу спонукають самотність, низька самооцінка, бажання маніпулювати іншими людьми та нарцисизм. Такі люди найбільш схильні перебільшувати драматизм подій, патологічно бажають виявлення зацікавленості до них, приділення їм уваги. Це також може бути тривожним сигналом до психологічних проблем у майбутньому.
Але седфішінг також може бути впроваджений з метою провокації та використання конкретних людей. Зірки, наприклад, вдаються до седфішингу, щоб збільшити аудиторію фоловерів. Лайки, здобуті сльозами, роблять рейтинг. Поділитися з колегою переживаннями через сімейні проблеми, а потім попросити зробити послугу, виконати щось по роботі, бо «зовсім не працює голова», це седфішінг заради використання.
На думку психологів, немає нічого поганого в тому, як що такий вилив негативних емоцій зараджує труднощам. Важким моментом для седфішера може бути відсутність очікуваної віддачі. Також наявний ризик отримання негативних коментарів на публікацію, які можуть привести до ворожості і цькування. Хейтери і булери просто полюють на активних седфішерів, для них це великий простір діяльності. І якщо проблема седфішера дійсно реальна, наслідки можуть бути важкими. Краще буде поділитися переживаннями з рідними людьми. Їхня підтримка буде більш дієвою. Якщо седфішер визнає, що йому до вподоби відчувати страждання, то потрібно звернутись до психолога. Вочевидь, мають місце неопрацьовані психологічні проблеми.
Читачам седфішерів радимо не поспішати звинувачувати «скигліїв» у надмірно емоційному сприйнятті ситуації: проблема може виявитись реальною. Є ризик критикою та ігноруванням відштовхнути людину від пошуку підтримки, занизити самооцінку, довести до депресії. Втім, психологи радять емпатичним особистостям (емпат – людина, що сприймає сильні емоції інших людей і несвідомо переживає їх особисто) уникати седфішерів, аби зберегти своє психологічне здоров’я.
Як висновок, ми радимо користувачам соцмереж, ретельно слідкувати, яка інформація надходить від них в особистих публікаціях і до кого. Будьте ввічливими та поважайте почуття інших.
Читайте також: