голова підкомітету з питань раннього розвитку і дошкільної освіти Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій
Дошкільною освітою в Україні ніхто не займався 20 років.
В чергах до дитячих садків стоять десятки тисяч дітей.
Особливо гострою є проблема у великих містах, куди українці масово переїжджають із сіл та райцентрів у пошуках роботи.
Крім того, активно розширюються передмістя, і діти, народжені там, також претендують на міські дитячі садки.
Результат невтішний: як мінімум 34 тисячі дітей в Україні не мають можливості відвідувати дитячий садок через відсутність вільних місць.
Тому вони або йдуть до школи непідготовленими, або змушені відвідувати неліцензовані та незаконні заклади.
Брак місць – очевидна проблема дошкільної освіти.
Втім, жодна влада навіть не бралася за її вирішення: остання поправка до закону "Про дошкільну освіту" була внесена… в 2001 році!
Я – батько двох дітей, і мені набридло мовчки спостерігати за ситуацією.
У Верховній Раді я очолив підкомітет з питань дошкільної освіти і поставив собі за мету вирішити два головних питання: збільшити освітню мережу і поліпшити якість надання послуг у вже існуючих закладах дошкільної освіти.
Для цього разом із командою ми організували Міжнародний фонд дошкілля майбутнього (Globe Fund Preschool of the Future).
У перші п'ять років життя формується особистість людини. Саме тому в дитячих садках дітьми займаються не вчителі, а вихователі, головним завданням яких є підтримка, заохочення і розвиток.
Наприклад, у Данії в дитячих садках в першу чергу не навчають, а забезпечують тьюторський супровід для розвитку особистості, формування навичок критичного мислення і комунікації.
Все це вкрай необхідно дітям для вступу до школи, а згодом – і для дорослого життя.
Результат бачимо у соціологічних дослідженнях, які регулярно визнають Данію найщасливішою країною світу.
Щоб вирішити цю проблему, держава має відновлювати старі дошкільні заклади або інвестувати в будівництво нових.
Але що робити, якщо бракує на це грошей?
Рішення є: співпраця держави з приватним бізнесом.
Читайте також: 15 ефективних порад щодо виховання дошкільнят
Зараз це неможливо через численні бюрократичні перепони для приватних операторів дитсадків.
Тому, заручившись підтримкою Міністерства освіти та науки і Уповноваженого з прав дитини, ми зробили перший в історії нашої держави рішучий крок у майбутнє – сформували пропозицію стосовно залучення бізнесу в систему дошкільної освіти.
Наша стратегія увійшла до пакету антикризових заходів уряду щодо підтримки малого і середнього бізнесу та була схвалена головами місцевих адміністрацій.
Держава надає території та площі для відкриття приватних дитячих садків за пільговою орендною ставкою: 1% від вартості приміщення терміном на 15 років.
У свою чергу, бізнес бере на себе зобов'язання створити місця в дошкільних навчальних закладах, своєчасно сплачувати податки і надавати обов'язкові 10% безкоштовних місць для соціально незахищених громадян.
Це дуже позитивні зрушення для України.
По-перше, ми зробимо дошкільну освіту доступною. Тепер не залишаться за бортом діти, які заздалегідь не стали на облік за місцем мешкання або переїхали до іншого міста.
По-друге, це диверсифікація освітньої мережі. Приватні навчальні заклади створять альтернативу державним установам, змінять формати освіти та дадуть поштовх розвитку сучасних форм комбінованих закладів.
Ми отримаємо дитсадки різних типів: від великих виховних центрів повного циклу до мікросадків різного спрямування, виховних центрів-коворкінгів та інших форматів освітніх просторів.
Нова концепція сприятиме не лише зростанню кількості дитсадків загальноосвітнього типу, а й відкриттю кардинально нових сучасних центрів розвитку дитини.
По-третє, ця програма створить нові робочі місця.
Адже розвиток освіти – це не тільки потреба у вихователях, це додаткові робочі місця для будівельників, охоронців, прибиральників, кухарів, логопедів.
А також для більш екзотичних, але не менш важливих професій – наприклад, тренерів з йоги чи Lego-конструювання.
Розгортання нової ніші бізнесу збільшить надходження до бюджету, вирішить проблему дефіциту навчальних закладів та створить нові робочі місця.
Коли бізнес зацікавлений у розбудові освітньої галузі, громадяни бачать реальні зрушення в реформуванні системи освіти, зростає довіра до державних проектів, стримується рівень безробіття.
А коли всі без виключення діти отримують гідну та доступну освіту – закладається фундамент здорової нації та міцної держави нової формації.
Володимир Воронов, голова підкомітету з питань раннього розвитку і дошкільної освіти Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, спеціально для УП.Життя