У сучасному світі цінуються фахівці, здатні генерувати креативні ідеї, шукати альтернативні погляди на різні ситуації та вміти аргументовано доводити свою думку. І що раніше дитина почне прокачувати ці навички, то більше шансів досягти успіху матиме.
Учителі мають важливу місію – допомогти дітям навчитися висловлювати власні думки і застосовувати отримані знання на практиці. Як зробити це просто та ефективно? Ми підготували добірку практичних прийомів і порад, які допоможуть дітям розвивати вміння думати самостійно.
1. Уповільнений темп опитування. Коли ви ставите запитання класу, зачекайте 5–7 секунд, перш ніж дати слово комусь із учнів. У перші кілька секунд піднімають руки найактивніші, але якщо хоч трохи зачекаєте, побачите більшу кількість бажаючих відповісти. Це пов'язано з тим, що деяким дітям потрібно більше часу на роздуми. І це нормально!
Приклади запитань, які дозволять розговорити дітей:
Які у вас є ідеї стосовно...? Як ви вважаєте, чому так відбувається? Як би ви вирішили цю проблему? Як ви гадаєте, де ми можемо знайти більше інформації для вирішення цієї проблеми? Спробуймо подумати над тим, як розвиватимуться події. Подумаймо про всі можливі варіанти вирішення проблеми.2. Учні не мають боятися, що за власні ідеї чи гіпотези їх висміюватимуть! Навіть навпаки – їхнє нешаблонне мислення має активно розвиватись. Учителі можуть сказати щось на кшталт «Це цікаво. Скажи, будь ласка, чому ти так думаєш?». Навіть якщо думка дещо дивна та незвична.
3. Усебічне вивчення теми. Як правило, дітям складно аргументовано доводити свою точку зору через брак знань у тій чи іншій темі. Деякі з неврахованих деталей можуть легко спростувати слабкі аргументи, тож для дискусій потрібно «озброїтися» фактами.
4. Практичний прийом «Пустотливий двійник». Учитель домовляється з дітьми про те, що вони повторюватимуть за ним усі жести, крім одного. Кожен учень до початку гри має обрати рух, який виконуватиме інакше (наприклад, коли учитель стрибає, дитина присідає). Той, хто помилиться, вибуває з гри.
Коли вправа стане надто простою, можна збільшити кількість жестів, які діти не мають повторювати за вчителем. Складність завдання полягає в тому, що не лише педагог, а й інші діти можуть збити з пантелику учня.
5. Вправа «Відображення у дзеркалі». У цій вправі діти повторюють жести ведучого так, як би це робив «двійник» у дзеркалі: вчитель піднімає праву руку, учень – ліву. Хто помиляється – вибуває з гри. Перемогти непросто, хоч завдання здається і легким.
Як ускладнити вправу? Потрібно змінити співвідношення рухів, що повністю копіюються, та тих, що потрібно подумки коригувати. Наприклад, 3:1 – присіли, встали, привстали навшпиньки, підняли ліву руку (вчитель – праву). Найскладніше співвідношення рухів – 2:1 або 1:1.
6. Аналіз фільмів та книг. Педагоги можуть обрати дітям для аналізу фільм/мультфільм чи книгу, які якраз активно обговорює спільнота. Учні мають вдома опрацювати завдання (прочитати книгу чи переглянути відео) і намалювати невеличку таблицю з колонками «що сподобалось» та «що не зачепило». У кожній із колонок потрібно вписати свою думку. Далі клас аргументовано обговорює побачене/почуте і визначає, які з думок збігаються, а які – унікальні.
7. Вправа «Аргументи і спростування». Учитель називає будь-яке твердження, а діти мають назвати якомога більше аргументів чи спростувань стосовно нього. Можна наводити приклади з життя. Приклади тверджень: читати корисно, тому що…; сваритися погано, тому що…; краще мати багато друзів, ніж мало…; краще тримати вдома собаку, ніж кота; добре завжди перемагати; дорослі завжди мають рацію; дивитися телевізор – шкідливо і т.д.
Діти мають бути дуже уважними, оскільки деякі із тверджень лише на перший погляд можуть сприйматися як аксіома.
А які вправи виконують ваші учні, щоб не боятися виражати свою думку?