менеджерка проєкту Фонду Східна Європа
Освіта – найкраща інвестиція в майбутнє.
Якою вона буде за 10–15 років?
Яких навичок вимагатиме ринок, щоб побудувати успішну кар'єру?
Аналітики World Economic Forum прогнозують, що за п'ять років зміниться 35% затребуваних сьогодні компетенцій.
І головною необхідною компетенцією стане вміння вирішувати складні завдання (complex problem solving).
Саме на розвиток креативності, аналітичного мислення та на перехід від теорії до практики націлене соціальне шкільне підприємництво (далі – СШП).
Ця модель освіти на наших теренах є поки що маловідомим явищем.
Раніше ми розповідали про те, що таке соціальне шкільне підприємництво і як воно зароджується в Україні.
Для просування ідеї СШП Фонд Східна Європа разом із ChildFund Deutschland e.V. створили посібник "Соціальне шкільне підприємництво: твій перший стартап" для учнів 8–11 класів, який уже незабаром стане частиною варіативної складової освітнього процесу.
У ньому прості та зрозумілі кожному рекомендації щодо заснування соціальних шкільних підприємств, організації їх діяльності та юридичного оформлення СШП в Україні.
Ми спирались на один із найбільш успішних кейсів впровадження СШП – досвід Німеччини, де зареєстровано понад сім тисяч шкільних підприємств.
Підлітки від 12 до 18 років створюють у навчальних закладах фірми з виготовлення продукції або з надання послуг.
Діти самі генерують бізнес-ідеї, аналізують ринок, формують структуру підприємства, підбирають персонал, створюють логотип, здійснюють виробничий процес.
В учнівських фірмах усе – як і у "дорослому" бізнесі, навіть фінансова звітність, де учні самостійно зараховують виторг на банківський рахунок, зводять дебет-кредит, складають звіти та проводять аудит.
Подібні пілотні соціальні шкільні фірми уже зараз запустилися в Україні.
То якими є особливості роботи шкільних фірм у Німеччині?
Щоб відповісти на це питання, ділимось із читачами фрагментами посібника.
Держава повинна стати каталізатором всієї цієї екосистеми, адже приватний бізнес розвивається там, де для нього створюють умови.
Уся програма соціального шкільного підприємництва Німеччини працює в межах інструкції Міністерства економіки та енергетики Німеччини щодо шкільного підприємництва.
Шкільне підприємництво на рівні країни регулюють два документи: Vereinbarung über die Schularten und Bildungsgänge im Sekundarbereich – угода про типи шкіл та курсів освіти на початковому та середньому рівні – і Rahmenvereinbarung über die Berufsschule – рамкова угода про професійно-технічні коледжі.
Держава підтримує розвиток підприємницьких навичок на рівні як формальної, так і неформальної освіти. Федеральне міністерство освіти та досліджень (Bundesministerium für Bildung und Forschung, BMBF) фінансує національний молодіжний конкурс стартапів (Jugend gründet).
Учні розробляють бізнес-план і реалізують його.
Конкурс може бути запроваджений у школах як частина навчальної програми (економіка, профорієнтація, соціальне навчання), однак учні можуть обрати участь у змаганнях і поза школою.
Федеральне міністерство з питань економіки та енергетики (Bundesministerium für Wirtschaft und Energie, BMWi) просуває низку програм для зміцнення підприємницьких навичок учнів.
Це – програма "Підприємницький дух у школах" (Unternehmergeist in die Schulen), завдяки якій учні можуть здобути свій перший практичний досвід у бізнес-проєктах та взяти на себе відповідальність за власні шкільні фірми, і частково комерційна програма JUNIOR (JUNIOR – Wirtschaft erleben), яка надає учням старшої та молодшої школи правові та організаційні рамки для створення шкільних фірм.
Якщо словосполучення "шкільна фірма" досі асоціюється з розвагами, то в Німеччині до цього виду бізнесу ставляться максимально серйозно.
Завдяки законодавчим повноваженням федеральних земель у галузі освіти різні землі мають різні програми.
Залежно від умов школи учнівські підприємства реалізуються як у межах обов'язкових шкільних предметів, так і як окремі гуртки і проєкти, що не є частиною обов'язкової програми.
У Німеччині існують чотири основні форми можливого юридичного статусу шкільної фірми:
шкільна фірма як окремий вид шкільного проєкту, у цьому разі вона не має окремого юридичного статусу; шкільна фірма під егідою спонсорської асоціації школи; шкільна фірма у партнерстві з компанією; шкільна фірма як самостійне комерційне підприємство.
Бізнес-ініціатива дітей може бути підтримана батьками, вчителями або підприємцями, проте це – справа самих учнів.
Педагогічне завдання полягає у тому, аби надати відповідний простір для створення та провадження шкільного підприємництва.
Як правило, шкільні компанії не мають власного юридичного статусу, отже, такий формат є найпоширенішим способом провадження шкільного бізнесу.
Такий проєкт з юридичної точки зору еквівалентний іншим шкільним проєктам із будь-якого предмету і має освітні цілі, а не отримання прибутку, хоча його наявність допускається у певних обмежених обсягах.
Недоліком такого статусу фірми є належність права власності на проєкт школі й те, що в будь-який час за певних умов його може бути закрито.
Другий тип шкільного підприємства передбачає певні обмеження щодо використання прибутку – він має бути обов’язково реінвестований у розвиток фірми, а не розподілений у будь-який інший спосіб.
Водночас, якщо шкільна фірма створюється під егідою некомерційної організації, не потрібно дотримуватися обмеження продажів і прибутку.
Шкільна фірма у партнерстві з компанією створюється згідно з умовами, встановленими компанією, і розпускається за рік (винятково формат навчального проєкту). Всі юридичні питання вирішує компанія. Школярі в межах реалізації такого проєкту застраховані так само, як і під час занять.
Найвідомішим прикладом такої співпраці є Junior – проєкт співпраці з Інститутом німецького бізнесу в Кельні, який почав реалізовувати такий формат співпраці зі шкільними фірмами після консультацій із різними міністерствами.
І останній тип учнівської фірми – самостійне комерційне підприємство. Така шкільна фірма діє в межах національного законодавства про підприємництво, не користується захистом школи та повністю незалежна у всіх питаннях.
Як же обирати?
Найважливіше – визначити цілі, на яких ініціатори зосередяться у проєкті: навчання учнів соціальної відповідальності, розвиток ініціативності, орієнтація учнів на самостійну зайнятість у майбутньому, досвід реалізації реальних проєктів із визначеними ризиками та результатами, створення власних додаткових ресурсів для школи та шкільних проєктів, заробіток кишенькових грошей для учнів.
Найбільш розповсюджений у Німеччині формат існування шкільного підприємства – відсутність окремого юридичного статусу та реалізація як шкільного проєкту.
І все-таки воно є.
Одна з головних умов існування такого проєкту – закріплення відносин зі школою.
Важливість закріплення відносин зі школою полягає в тому, що провадження проєкту зі шкільного підприємництва призводить до низки юридичних наслідків, як-от при укладанні договорів із контрагентами.
Тому необхідно, щоб школа була не тільки поінформована про такий проєкт, а й узяла відповідальність за нього.
Такі відносини закріплюють у статуті фірми, який відіграє важливу роль у податкових питаннях.
У статуті має бути чітко зазначено, що шкільна фірма є визнаним шкільним проєктом (на основі укладеного договору), який має освітні цілі та значною мірою не конкурує з іншими комерційними компаніями на вільному ринку.
Освітня мета учнівського бізнесу – з'ясування економічних, соціальних і екологічних наслідків своєї діяльності та взаємозв'язків економічних процесів
Хоча учнівська фірма є шкільним проєктом, мета полягає в тому, аби працювати максимально реалістично.
Аби посилити практичну значущість і забезпечити взаємообмін, рекомендується співпраця з "реальним" бізнесом, що також закріплюється у статуті такої шкільної фірми.
Шкільне підприємство "Porsche-Junior-Team Falkensee" (Молода команда "Порше" у Фалькензе) при школі "Am Akazienhof" поблизу Берліна скуповує старі трактори Porsche, реставрує їх і продає.
Учні консультують власників тягачів марки "Порше" щодо ремонту та догляду.
Шкільна фірма співпрацює з банками, бізнесом та громадськими організаціями.
Шкільні фірми намагаються працювати максимально наближено до умов реального бізнесу, тож обирають реалістичну організаційно-правову форму, на яку ця фірма планує спиратися.
Найбільш розповсюджені варіанти – товариство з обмеженою відповідальністю, акціонерне товариство та кооператив.
Від вибору організаційно-правової форми залежить, хто може зробити внесок для стартового капіталу, хто відповідає за які завдання і як розподіляється прибуток (у разі його розподілення).
Шкільна фірма згідно з умовами законодавства не підлягає реєстрації, але з причин прозорості рекомендується повідомити про її існування торгово-промислову палату.
Окрім того, існує обов'язкова вимога: завжди додавати до абревіатури обраної форми компанії (приміром, GmbH, AG, eG) слово "учнівська", щоб ясно дати зрозуміти, що це – шкільний проєкт, а не справжня компанія.
Це особливо важливо для клієнтів і людей за межами школи, щоб ніхто не сплутав шкільну фірму з реальною компанією і розумів, що вибір організаційно-правової форми шкільної фірми не має юридичного значення для третіх осіб.
Керівником фірми стає вчитель, обізнаний у законодавчих вимогах щодо реалізації таких проєктів. Базові знання можна здобути онлайн.
А чи залучені батьки до створення учнівських фірм?
Зазвичай реалізація проєкту інтегрована у шкільний процес, але часом дещо доводиться робити поза школою або брати участь у додатковому навчанні поза межами шкільного процесу.
Оскільки учні ще не досягли повноліття, їхніх батьків необхідно проінформувати про реалізацію такого шкільного проєкту і дістати письмову згоду з тим, що дітям дозволено працювати в межах такого проєкту.
Із цього випливає і питання суб’єктності шкільних підприємців. Оскільки шкільна фірма не є юридично незалежною, договори та інші документи, що мають юридичне значення, завжди укладають від імені адміністрації школи.
Однак якщо це – учнівська фірма, що працює під егідою спонсорської асоціації школи, призначається особа, уповноважена радою директорів, що матиме право діяти від імені асоціації.
Важливо, щоб керівництво школи заздалегідь узгодило форму, в якій можуть бути укладені договори від імені шкільної фірми.
Німеччина активно сприяє популяризації шкільного підприємництва, перетворюючи його на новий тренд.
Для цього у країні щорічно відбуваються конкурси на найбільш інноваційне шкільне підприємство за підтримки як федеральних міністерств, так і місцевої влади та класичних підприємств. Переможці отримують гранти на розвиток своєї фірми.
Торік понад 60 шкільних підприємств із шести країн взяли участь у 9-ому міжнародному ярмарку шкільних підприємств у Берліні (9 Internationale Schueller Firmen Messe), що відбувся 26–27 лютого 2019 року.
Багато стендів на ярмарку представляли продукцію, виготовлену за допомогою 3D-принтерів, деревообробного обладнання та обладнання із лазером.
Цю продукцію команди шкільних підприємств виготовляють під час уроків технологій у своїх навчальних закладах.
Серед учасників були українські школярі – майстерня "Май Fox" із Лисичанська, де виготовляють сумки та пуфи зі вживаного одягу.
Найбільш популярними серед учнів є перероблення вторинної сировини та виготовлення з неї інновативних предметів ужитку (сумки, прикраси, маленькі меблі, інструменти тощо), видання книжок, тюнінг або ремонт велосипедів, торгівля, різноманітні послуги (консультації, допомога у громаді, догляд за літніми людьми, кур’єрська доставка).
У компанії Wasserwanderrastplatz Finowfurt учні відкрили пункт прокату каяків (човнів) на озері.
Згодом після запуску підприємства учні на уроках розробили прототип та почали кріпити на човни сонячні панелі з двигунами.
Після цього команда підприємства обладнала невеликий будинок на плоту, який є цілком автономним завдяки сонячній енергії. Цей будинок можна орендувати та вирушити у мандрівку озером.
Деякі фірми займаються створенням інноваційних продуктів. У InfoFlect учні налагодили виробництво електронного дзеркала, на яке виводиться прогноз погоди, годинник та інша інформація.
Тепер вони прагнуть розширити ринок збуту і зберегти ціну настільки низькою, щоб продукт не вважали предметом розкоші.
Але що ще більш важливо – учні прагнуть вирішувати важливі соціальні проблеми. Фірма Benndorfer Holzbau займається виготовленням садових меблів із дерева. Серед продукції – столи та лавки, які потім встановлюють у парках міста.
У Mee(h)r leben створюють соціальні браслети з мотузок човнів, на яких біженці потрапили до Європи.
10% від прибутку підприємство перераховує організації SOS Mediterranee (європейська морська гуманітарна організація з порятунку життя на морі, яка зараз діє у Середземному морі у міжнародних водах на північ від Лівії).
Українська молодь – надзвичайно креативна. Але кілька успішних кейсів – це лише старт розвитку СШП в Україні.
Ця модель навчання може розкрити потенціал учнів, даючи їм можливість втілювати сміливі ідеї в життя, підвищити інтерес до навчання, а найголовніше – закласти жагу до змін і цікавість до підприємництва в Україні ще у молодому віці.
Ольга Шаварова, менеджерка проєктів Фонду Східна Європа, спеціально для УП.Життя
Співавтор Анна Гладка, юристка, тренерка
Проєкт "Заснування соціальних шкільних підприємств у сільській місцевості та малих містах України для заохочення молоді до соціального підприємництва у Iвано-Франківській, Житомирській та Донецькій областях" впроваджується Фондом Східна Європа спільно з німецькою неурядовою організацією ChildFund Deutschland e.V. за фінансової підтримки Федерального Міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram