Традиційний шлях розвитку кар’єри не підходить більшості представників молодшого покоління (так званого “покоління Y”), оскільки сучасна система освіти не пристосована для того, щоб готувати спеціалістів, які працюватимуть у XXI-му столітті. Принаймні, так вважає Джек Дельоза (Jack Delosa), молодий підприємець, який вирішив покинути університет для того, щоб зайнятися бізнесом і у свої 22 роки встиг побувати власником трьох компаній.
Сучасна молодь повністю демотивована займатися навчанням та роботою, переконує він на сторінках журналу Australian Anthill. Нещодавнє дослідження, проведене Employee Engagement Report, показує, що чотири з п’яти працівників демотивовані виконувати свою роботу, при цьому двоє з п’яти – “активно демотивовані”.
Спостерігаючи за таким станом справ, топ-менеджери багатьох компаній скажуть, що сучасні університети виховують працівників, які навіть пальцем об палець не захочуть вдарити заради розвитку та процвітання компанії. І виявляться неправі!
З іншого боку, вони можуть сказати, що сучасна молодь не хоче робити те, що їй наказують. І будуть праві – представники покоління “Y” роблять тільки те, що вони їм подобається. Але роблять це краще, ніж будь-хто інший.
Топ-10 посад, на які у 2010-му році прогнозується найвищий попит, не існували у 2004-му. Це означає, що сучасна освітня система намагається підготувати спеціалістів на посади, які сьогодні навіть не існують. І це зважаючи на той факт, що за всіма прогнозами середньостатистичний представник покоління “Y” змінить до 10-14 робіт до віку 38 років, серед яких буде лише незначний відсоток релевантних до того, що він вивчали в університеті.
Якщо зважити всі ці факти – стає очевидним необхідність переосмислення сучасної освітньої системи. Бюрократична структура університетів просто не здатна справитись із наростаючою швидкістю змін у навколишньому середовищі.
Звісно ж, це не означає, що молодим людям взагалі не варто ходити до університетів. Існують окремі сфери, у які без “корочки” просто неможливо потрапити. До таких, наприклад, належать медична або юридична сфера.
Втім, для більшості правдивим залишається твердження: “Знання, які впроваджуються на практиці, є у незліченну кількість разів важливішими, ніж просто набуті знання”. Тому ми, представники покоління “Y” повинні взяти на себе відповідальність за власний професійний розвиток і у жодному разі не покладатися на диплом, виданий університетом (нехай навіть найбільш іменитим). Молодим людям варто навчитися виходити за рамки академічної освіти, якщо вони прагнуть залишатися конкурентоспроможними у сучасному мінливому світі.