За спостереженнями психотерапевтів останній рік кількість українців з тривожним станом зросла на 50 %, а кожна четверта людина у світі мала досвід панічної атаки. Ось що порадила психоаналітикиня Анна Кушнерук в розмові з ведучими «Сніданку».
За словами Анни Кушнерук, дуже складно жити взагалі без тривоги, тому ще це природна реакція людини на події, що викликають в неї перенапругу. Через пандемію, карантинні обмеження та негативні новини ми стали ще більше тривожитися. Ситуація з поширенням тривожних станів пояснюється нашим «невмінням відпочивати і розташовувати себе по життю так, щоби давати собі паузи».
Анна порівняла людину у тривожному стані з комп'ютером, в якому відкрито безліч вікон і який через це починає давати збої в роботі. Незавершені справи, негативні історії, неназвані почуття – ось причини для постійних тривожних станів, які згодом приводять до панічних атак. Організму людини для нормального функціонування потрібний певний об'єм енергії. І якщо виконуючи просту задачу, людина виконує ще якісь інші справи або думає про безліч речей, то її психоемоційний стан перенапружується через перевитрати енергії і тоді людина втрачає здатність закінчувати навіть прості задачі.
Тривога – це стан, який відрізняється від страху. Коли людина боїться, то вона знає, чого боїться. А коли тривожиться, то ніби передчуває щось неминуче, але що саме, назвати не може.
Людина в тривожному стані відчуває «маленьку смерть», вона не розуміє, що з нею відбувається, але впевнена, що їй ніхто не допоможе. Людина починає хапати ротом повітря, або починає бігати по приміщенню ніби в пошуках того дорослого, який виведе з цього стану. Але цей дорослий – вона сама, і сама має собі допомогти.
Для того щоб зняти перенапруження і тривожний стан Анна радить наступне:
робіть те, що потрібно, і фіксуйте на цьому увагу – зібралися випити чай, допийте чай і зафіксуйте те, що ви випили чай. Тоді в кінці дня не буде відчуття, що ви щось робили, а по суті не доробили до кінця жодної справи; якщо є потяг робити щось незаплановане на кшталт вимити холодильник чи прибрати оселю, зробіть це, так ваша психіка теж відпочине; медитуйте вранці і ввечері по декілька хвилин, або в той момент, коли відчули перенапругу, робіть це так, як вдається, не шукаючи ідеальних умов; заземляйтесь – дихайте животом, сидячи на стільці, пийте гарячу воду і рахуйте ковтки; можна налаштувати свої гаджети так, щоб нагадували про паузи.Не знаєш, що робити? Ляж і медитуй
«Панічну атаку ні з чим не переплутаєш», – зазначила психоаналітикиня. – Це стан, коли ти не можеш ані дихати, ані стояти, ані жити. Людині здається, що вона нічого не знає, не може. Вона розгублена і відчуває слабкість. Якщо ви не здатні сконцентруватися, не відчуваєте своє дихання, у вас шалене калатає серце, німіють кінцівки, тіло заціпеніло, здається, що от-от і втратиш свідомість то це і є панічна атака».
В такий момент варто собі нагадати, що від панічних атак ніхто не вмирає і це скоро мине. Під час панічної атаки перше, що треба зробити, це заземлитися. Сісти на стілець, ноги впевнено поставити на підлогу, руками спертися на коліна. Почати дихати – на чотири рахунки вдихаємо, на вісім видихаємо. Випийте стакан гарячої води маленькими ковтками і рахуйте ковтки. Ретельно вимийте руки, наче ви змиваєте цей стан. Робіть прості справи і фіксуйте увагу на них. Притуліться спиною до стіни.
А якщо такі стани набувають системності, то звичайно треба звертатися до фахівців, – терапевта, психотерапевта тощо.
Колись Далай-ламу запитали, що він робить, щоб себе добре почувати. Він відповів, що робить лише одну справу за раз. «Коли я п'ю чай, я п'ю лише чай», – відповів він.
Скажіть, що ви поряд і що допоможете. Дихайте з нею. Проговорюйте дихання: «Робимо вдох (один, два, три, чотири). Робимо видих (один, два... вісім). «Приколихайте як дитину цією ритмічністю», – порадила Анна Кушнерук.
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram