DEC сamp – один із найінноваційніших таборів України. Ми розпитали його співзасновницю Ірину Зарецьку-Котруце про ідею і філософію табору, підхід до вивчення англійської та розвиток особистісних якостей у дітей.
Освітня агенція DEC Education, частина Групи освітніх компаній DEC, відправляла дітей влітку на різні курси й табори за кордон, переважно у Велику Британію, оскільки англійську найбільше хочуть вивчати саме там, а не в США, бо це далеко. Ми помітили, що є сім’ї, які або бояться відправляти дітей за кордон або фінансово не можуть собі цього дозволити. Тоді й виникла ідея зробити табір, подібний до тих, куди ми відправляємо дітей до Великої Британії, тільки на території України. Так у 2009 році з’явився DEC camp.
Концепція та ідеологія табору трансформувалася разом зі мною і моїм становленням як засновниці й візіонерки. Все, чого я нового навчалася, я привносила в табір. Я зрозуміла, що просто англійська мова в програмі – це добре, але цього недостатньо. Іноземці – хороші викладачі, але дітям треба спілкуватися з різними особистостями, щоб бачити, що всі люди унікальні, що в кожного свій бекграунд і культура.
Взагалі емоційна безпека в таборі для дітей дуже тісно пов’язана з наявністю дорослого, якому вони довіряють. Особливо це актуально для підлітків, у яких починається внутрішній протест проти батьків. Вони їх взагалі не чують, хоча батьки можуть говорити правильні речі. Тому дуже класно відправляти підлітків туди, де вони можуть знайти альтернативного значущого дорослого зі схожим світоглядом і цінностями.
Також я почала помічати, що насправді діти приїжджають по інше, вони не їдуть вчити англійську заради англійської, а заради можливостей, які дарує мова, зокрема спілкування з цікавими людьми.
Ми почали набирати вожатих з різних країн, не лише вчителів. І це додало ще більше цінності. Бо одна справа, коли в тебе вранці три години англійської, а потім ти розмовляєш рідною. Та інша справа, коли в тебе все спілкування відбувається англійською. Зрозуміло, що діти між собою можуть спілкуватися іншою мовою, тут їх не змусиш.
Цього року в нас на першій зміні були діти батьків з української діаспори в Канаді, США та Ізраїлю, які хочуть, щоб діти доторкнулися до своїх витоків, до тієї культури, в якій зростали їхні батьки. Ці діти чудово говорять англійською, у нашому таборі у них інша мета. Вони стануть чудовою мотивацією для інших переходити на англійську.
Я люблю неструктуроване навчання, яке виходить від необхідності, й воно є найефективнішим.
У таборі зараз кожна дитина обирає для втілення проєкт, який несе користь – їй, місцевості, країні. Тобто не просто опановує якусь навичку – малювання чи ліплення з глини, а робить щось практичне в тому напрямі, в якому їй цікаво розвиватися.
У нас є проєктна команда, до складу якої входять діти, які приїжджають до нашого табору щорічно. Вони – наші амбасадори. Протягом року ми збираємось в ZOOM і створюємо з ними програмну сітку з того, що їм здається цікавим.
Наприклад, минулого року діти сказали, що вони не розуміють, як влаштована держава, міністерства, які в них є права, як вони можуть впливати на ситуацію в країні. Тому цього літа у нас буде таке розігрування держави – заснування партій, передвиборча кампанія, справжні вибори президента тощо. Це значить, що цьогорічні проєкти – це міністерства. Діти самі обиратимуть, у якому міністерстві вони хочуть працювати, яке благо створювати для себе і країни.
Ми представляємо міністерства на презентації, а діти обирають, що їм відгукується. Мінкультури буде розробляти вечірні заходи, екскурсії, або виходячи з певного бюджету, запрошувати одного з трьох спікерів у табір. Мінприроди вивчатиме ситуацію зі сміттям, пластиком, діти зроблять аналіз води з річки, спорудять локальну метеостанцію. «Співробітники» медіаміністерства будуть брати інтерв’ю, писати статті, записувати влоги. Вони опановуватимуть журналістські навички англійською мовою. Міністерство інформаційних технологій буде впроваджувати інформаційні технології в таборі, створювати роботів, які полегшують життя в таборі, друкувати потрібне на 3D-принтері й багато іншого.
Минулого року діти створили кольоровий браслет зі світлодіодами. Автори браслету попередньо опитали дітей, що вони вважають найскладнішим на дискотеці. Виявилося, що сором’язливість і страх, що тебе не запросять на танець або відмовлять тобі на твоє запрошення. Щоб зняти цю напруженість, вони створили браслет-світлофор. Червоний означає небажання танцювати, зелений – я готовий, а жовтий – спробуй умовити. 50 таких браслетів знайшли своїх володарів в обмін на нашу місцеву валюту – деки.
Діти в таборі «заробляють» гроші – деки, які потім можуть витрачати під час зміни на додаткові бонуси (наприклад, Pizza Party), або в кінці зміни на аукціоні купити собі подарунки, сувеніри.
Щоліта ми змінюємо програму. Минулого літа був вектор «Я, моя школа, мій двір, мої друзі, мій внутрішній світ». Діти розбиралися в психологічних моментах того, що для них важливо. Вони розробляли проєкти по апгрейду своїх шкіл, робили перформанси на теми булінгу, стосунків з учителями. Все це ми фіксували на відео і викладали в YouTube.
Є багато питань на теми стосунків і сексу, які підлітки не можуть обговорити з батьками чи вчителями. У нас був анонімний бокс для питань на кшталт «Що робити, якщо в тебе суїцидальні думки». Минулого року було багато питань про секс і стосунки. Тому в цьому році ми зробили окрему лабораторію зі статевого виховання.
Впродовж дня для дітей передбачено ТРИ години занять англійською. Потім в них є activity на вибір, які ми називаємо «поп-ап», це такі одноразові майстер-класи, які щодня можна обирати з наявних 15-20 варіантів:
друкування на 3D принтері, мобільна фотографія, жестова мова тощо.Якщо якась дитина має талант і хоче ним поділитися з іншими, то вона підходить і каже, що хоче провести «поп-ап». Ми їй допомагаємо реалізувати майстер-клас, закуповуємо потрібні матеріали.
Після вечірнього заходу в нас є завершальна частина – рефлексія дня. Ми її називаємо дебрифінг. Уранці, коли ми плануємо день, то ставимо «мотивашки», а ввечері, навпаки, аналізуємо набутий за день досвід. Важливо виховувати в дітях внутрішнього спостерігача, щоб усвідомити отриманий досвід й інтегрувати його в повсякденне життя.
У дітей в таборі є багато свободи, ніхто їх не примушує йти на вечірку чи шоу талантів, якщо їм хочеться усамітнитися. Був у нас якось сором’язливий хлопчик, якому було важко адаптуватися. Я помітила, що він сидить у майстерні, коли всі були на шоу талантів. Коли ж я йому запропонувала приєднатися до всіх, то почула у відповідь: «Ірино, мене глина кличе». Він знайшов такий матеріал, через який знайшов контакті з самим собою і захоплення на все життя. І свідомо зробив цей вибір між крутим шоу і можливістю залишитися в контакті з собою. Це моя улюблена історія, а таких було багато.
Коли в дітей є вибір, у них є відчуття того, що вони самі керують своїм життям.
Лише заняття англійською залишаються регламентованими. Якщо раптом дитина не хоче нічим займатися, то ми намагаємося розібратися в причині разом з психологом. Чи це лінь, чи це конфлікт, чи втомилася, бо програма насичена дуже.
У нас величезна кількість різних активностей, адже це і є основне завдання табору – надати дітям можливість спробувати різне й знайти своє. Так само і зі спортом. Кожного дня на вибір пропонується щось нове – естафети, стрільба з лука, біг, стрибки, крикет, крокет тощо.
Діти мають можливість спробувати в таборі те, що вдома складно організувати, якийсь вид спорту чи творчості, чи професійної діяльності. Це дуже класна навичка: пробувати нове, хоч і страшно, але пробувати і розуміти, що немає тут нічого страшного. Діти припиняють боятися пробувати нове і беруть із собою це вміння в позатаборове життя, як і впевненість, що це вони керують своїм життям.
Новачки спочатку приймають роль спостерігача, але за рахунок того, що в нас великий відсоток тих, хто повертається (десь 70-75%), вони усвідомлюють, що тут безпечно й комфортно психологічно.
У таборі також працюють психологи. Вони спостерігають за поведінкою дітей, атмосферою в колективі, вирішують конфліктні ситуації, деяким дітям допомагають на індивідуальних сесіях.
Я сама арт-терапевтка і коуч, тому якщо є певні питання, то можу взяти на індивідуальну сесію, щоб допомогти дитині поповнити внутрішній ресурс.
Діти-амбасадори, які часто до нас їздять, проходять спеціальний відбір на роль помічника вожатого і допомагають новачкам адаптуватися – проводять екскурсію по табору, знайомлять із головними людьми, до яких можна звертатися в разі потреби. Це відразу створює поле безпеки, діти розуміють, що їх чекали, вони тут потрібні.
На початку кожної зміни ми робимо презентацію наших правил і цінностей. Правила стосуються не лише заборони на паління, а й емоційної безпеки, права на помилку й т. д. Загалом наші цінності про прийняття різних людей і усвідомлення того, що кожен у своїй індивідуальності прекрасний і неповторний.
Ми беремо всіх дітей, не зважаючи на рівень володіння англійською. Діти поділяються на групи для занять англійською за віком і рівнем знань (ми проводимо тестування).
У нас є українські вожаті, які супроводжують активності й можуть перекладати. Вечірня програма транслюється двома мовами для малюків, у яких ще початковий рівень. А щодо рутинних питань, у нас на кожен загін двоє вожатих: іноземець й українець, які працюють у тандемі, тому проблем з порозумінням не виникає.
Дітям не потрібно говорити, що вони поїдуть в літній табір, щоб вчити англійську, вони їдуть до табору, в якому в них буде яскраве життя з різноманітними цікавими активностями, які відбуватимуться англійською мовою.
Наші уроки англійської – це не звичайні шкільні заняття, це теж мініпроєкти. До прикладу візьмемо урок з темою «Сучасне мистецтво». Дорослий дає контекст у вигляді історії, короткого відео, наочних матеріалів. Діти засвоюють відповідний вокабуляр і певні граматичні конструкції, наприклад, минулий час.
Вчитель на такому занятті може дати дітям фарби, щось розповісти про їхні властивості, провести експеримент. Тобто діти отримують нові знання не через теорію, а через дію. Адже вони самі взяли й змішали red і blue, і отримали violet.
У кінці 3-годинного блоку група має велике полотно, на якому фарбами записані слова до теми, можливо, зображені якісь малюнки, причеплені відомі картини чи портрети художників. Діти в нас вивчають світ через мову. Цей підхід називається Content and Language Integrated Learning, коли практика і досвід накладаються на урок, в якому є місце і розвагам в тому числі.
Якщо хтось захоче дослідити тему глибше, отримує челендж – назвати, наприклад, 10-50 найкращих шедеврів живопису й отримати до 1000 деків. Для таких досліджень кемпери користуються телефонами у виділений для цього час.
У нас був учитель індіанського походження. Протягом тижня він будував з дітьми справжні вігвами, майстрував інструменти давніх індійців, розповідав про їхню історію й культуру, використовуючи нові граматичні конструкції. Це був незабутній досвід для дітей, через який вони запам’ятають граматику, яку вчили паралельно з будуванням вігваму.
Коли діти не тільки отримують теорію, а й щось роблять при цьому і переживають яскраві емоції, у них активізуються додаткові нейрони, формується більше синапсів, а це веде до міцнішого запам’ятовування.
Діти мало розповідають батькам про свій досвід. Вони приїжджають додому і просто кажуть: «Було круто, хочу ще». Тому ми ведемо канал, через який транслюємо батькам все, що в нас відбувається. У нас є 2 SMM-працівника, щоб було якомога більше сторіз, фотографій, відео.
У кінці зміни готуємо звіт по кожній дитині: учитель англійської описує прогрес, куратор проєкту пише про те, як дитина себе проявила, психолог зазначає зони росту. Батьки мають можливість подивитися в кінці зміни презентацію проєктів. До того ж дитина заповнює анкету зворотного зв’язку, де розповідає, як вона прожила програму табору. Тобто батьки можуть побачити прогрес, який стався з дитиною, і через звіти дорослих, і очима дитини.
Важливо правильно транслювати цінність того, що в нас в таборі відбувається. Ми доносимо до дітей, що вони автори свого життя, вони і є причина, а не наслідок. Саме така позиція дозволяє людині вірити в те, що вона здатна на щось впливати у своєму житті й в житті країни. Крім того, ми наголошуємо, що до інших варто ставитися так, як хочеш, щоб ставилися до тебе, і для того, щоб щось отримати, треба допомогти це отримати іншим.
Наш табір – член Американської асоціації таборів, яка впродовж 10 років розробляла опитувальник, що допомагає виявити градацію прогресу дитини під час перебування в таборі по 12 цілям, які може табір зробити для себе пріоритетними, наприклад:
Всі роки, в які ми аналізували цілі, ми були в топі серед інших учасників, тобто ми досягаємо поставлених перед табором цілей.
На мою думку, табір для дитини – це можливість почати з нуля, без оцінювальних суджень і переконань, сформованих раніше. Адже дитина їде в нове місце, вільне від будь-яких очікувань, щоб розпочати нове життя, де її ще ніхто не знає і не знає її життєвий шлях. Треба вчити дітей, що буває по-іншому. Для мене цінність навіть не в результатах, а в тому, що діти проживають альтернативне життя з іншими цінностями, іншим ставленням, без оцінювання і упереджень.
Найбільший комплімент для мене – це коли наші кемпери повертаються вожатими.
І якщо говорити про наших українських вожатих, то 90% з них – це наші колишні кемпери, діти з забезпечених сімей. Тобто люди, які навчаються в кращих закордонних університетах, приїжджають на одну зміну, щоб подарувати дітям те, що колись отримали тут вони.
Діти завжди дивляться на дорослих, як ті турбуються одне про одного, допомагають, співпрацюють. А табір – це таке середовище, де рівень адаптивності, стресостійкості, емоційної стійкості дуже високий, оскільки людина працює багато годин в умовах, які постійно змінюються. Це виховує в людях круті людські якості. Коли діти бачать, що вожаті о першій годині ночі ще пішли на планерку й цілу годину малюють якісь штуки на завтра, вони бачать, скільки тут любові й турботи. І потім транслюють ці цінності між собою.
Програма UniLab втілює весь наш з Аркадієм (директор табору DEC camp і чоловік Ірини, – прим. ред.) досвід навчання за кордоном. Я вчилася в 10 країнах за кордоном, Аркадій – у 7. Ми з ним брали участь майже в усіх програмах обміну школярами та студентами, які тільки існують. Ми вважаємо, що навчатися за кордоном круто, це виховує лідерство, дозволяє прожити певний досвід самостійності через призму іншої культури.
Навіть не важливо, яка це країна: Велика Британія, Чехія чи якась інша. Там інші люди, інша культура. Починаєш цінувати себе, приймати інших, адаптуватись до нових контекстів.
Навчання за кордоном дає людині крім якіснішої освіти ще дуже багато важливих життєвих навичок і величезний досвід для розвитку особистості.
Людина починає думати, аналізувати й застосовувати нові знання і досвід.
Я проводжу з учасниками табору профорієнтаційні консультації, допомагаю їм обрати напрям, зрозуміти, куди варто рухатися. Ми дивимося, які професії зникають, які з’являються. Минулого літа після цієї програми троє учасників табору виграли безкоштовне дворічне навчання в приватній школі Англії, вартість якого складає 40 000 фунтів.
Аркадій, до слова, дуже круто готує до інтерв’ю, це його мега-скіл, він якось робив презентацію, де за 1 хвилину розповів історію свого життя п’ятьма мовами. Ми з дітьми готуємо в таборі весь пакет документів для вступу: пишемо мотиваційний лист, досягнення, записуємо відеовізитівку. Вони в нас складають офіційний тест на знання мови, як аналог IELTS який показує їх рівень володіння англійською. Школярі готуються до шкільних програм обміну, а студенти до вступу у виш.
Наразі три таборові програми працюють на двох локаціях. DEC camp та DEC Unilab працюють на локації с. Мигово, Чернівецька обл., а DEC Republika – с. Сарни, Рівненська обл.
Останній відрізняється від DEC camp тим, що він призначений для менших дітей, а зміна тут триває також 2 тижні. Цьогоріч у програмі табору акцент на англійській мові та спорті. За зміну діти спробують себе в понад 30 видах спорту від традиційних (футбол, баскетбол, волейбол, теніс, плавання) до ігор Американської асоціації таборів та незвичних активностей (каякінг, катання на баггі тощо). Цінності, підхід і філософія одні й ті самі, лише трохи зміщений акцент.
Фото надані DEC camp
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram