Чи замислювалися ви коли-небудь про те, хто придумав нотну грамоту і чому ноти називаються саме До Ре Мі Фа Соль Ля Сі й що взагалі позначають ці букви?

Винахідником всесвітньо відомої нотної грамоти вважається чернець Гвідо Аретінський (Гвідо д'Ареццо), що жив в 990-1160 роках нашої ери у невеликому містечку в Тоскані – Ареццо. Гвідо працював учителем музики та хорового церковного співу при різних храмах, багато подорожував по Італії, зустрічався в Римі з Папою Іоанном XIX і багато трудився над створенням музичної грамоти, яка стала б загальноприйнятою. Одного разу, намагаючись придумати легший спосіб заучування незнайомих мелодій для піснеспіва, Гвідо придумав систему сольмізації на основі акровірша молитви до Іоанна Хрестителя. 

Ось ця молитва:

REsonare fibris MIra gestorum FAmuli tuorum SOLve polluti LAbii reatum Sancte Ioannes

(У перекладі з латинської: «Щоб слуги твої голосами своїми змогли оспівати дивні діяння твої, очисти гріх з наших зганьблених вуст, о, Святий Іоанн»)

Назви всіх нот, крім першої, закінчуються на голосний звук, так їх зручно співати. Склад ut –закритий і проспівати його подібно іншим неможливо. Тому назва першої ноти октави, ut, в шістнадцятому столітті замінили на do (швидше за все, від латинського слова Dominus –Господь).

Сучасна інтерпретація назв нот виглядає так:

Do – Dominus (Господь);
Re – Rerum (матерія); 
Mi – miraculum (диво); 
Fa – familias planetarium (сім'я планет, тобто сонячна система); 
Sol – solis (сонце); 
La – lactea via (Чумацький шлях); 
Si – siderae (небеса).

Завдяки авторитету Гвідо латинська буквенна нотація утвердилася як загальноприйнята в західній Європі й зберігається до наших днів.

Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram