ХХІ століття надзвичайно динамічне. Постійно з'являються технології, професії, бізнесові напрямки, які потребують нових знань та навичок від учасників ринку праці. Таким чином українській системі освіти необхідні нові фахівці-практики, які вже зараз приходили б до шкіл, ділилися передовими знаннями та привносили в систему альтернативні формати, доповнюючи наявні навчальні програми. Така співпраця працівників компаній, власників бізнесу, громадських організацій з колегами-вчителями дозволить зменшити розрив між необхідним рівнем якості знань для ринку та можливістю його забезпечити.

На щастя, в Україні є проєкти інтелектуального волонтерства, у межах яких представники бізнесу можуть зробити свій внесок в освітній процес і ділитися практичним досвідом зі студентами, школярами та навіть дошкільнятами. 

До прикладу, цієї осені по всій Україні стартував пілотний проєкт Edumus, що має на меті привнести сучасні навички до українських шкіл. У межах проєкту понад 50 фахівців-практиків викладають упродовж 2021/2022 навчального року різноманітні предмети-факультативи – один навчальний рік, один предмет, один клас та до 2 годин в середньому навантаження на тиждень. Це чудова нагода для спеціалістів навчати майбутніх лідерів та вдосконалювати свої лідерські та викладацькі навички. 

Щоб доєднатися до проєкту варто пройти 3 прості кроки:

  1. Зареєструватися на платформі Edumus, вказати бажані предмети та обрати школу біля дому чи офісу

  2. Відвідати підготовчий тренінг від проєкту.

  3. Викладати, отримуючи підтримку від менторів проєкту.

Також досить відомим в ІТ-сфері є міжнародна ініціатива «Година коду», коли представники ІТ-компаній проводять уроки інформатики у школах з метою популяризації програмування серед учнів. Він проводиться щорічно протягом Тижня комп'ютерної освіти, що відбувається в грудні в ознаменування дня народження піонерки обчислювальної техніки адмірала Грейс Мюррей Хоппер (9 грудня 1906 р.). На думку активістів проєкту інформатику варто починати вчити якнайшвидше, адже вона допомагає дітям розвивати навички розв'язання проблем, логіку і творчі здібності, які так потрібні у XXI столітті.

Щоб працівникам компаній долучитися до активностей потрібно:

  1. Завітати на сайт Hour of Code.

  2. Ознайомитися з навчальними матеріалами для бажаючих долучитися.

  3. Обрати навчальний заклад, домовитися про урок і власне провести «годину коду».

У Львові, наприклад, діє платформа, де можуть реєструватися ментори та школи і де узгодження часу уроків відбувається більш автоматизовано.

Нам вдалося поспілкуватися з Іриною Єлізаровою, Junior Software Developer однієї з українських IT-компаній, яка цьогоріч долучилася і до проєкту Edumus, і неодноразово брала участь у «Годині коду. Разом ми розібралися, чому важливо брати участь у таких проєктах – рушіях освітніх змін.

Розкажіть про себе.

Мене звати Ірина Єлізарова. Вже майже два роки я працюю в ІТ-компанії. Починала свій шлях девелопера у львівській вебстудії з українськими клієнтами. Опісля роботи в цій компанії, декілька років пропрацювала вчителькою у школі, де раніше навчалася. Згодом було ще декілька компаній, а також декрет. Я – мама двох дітей.

Я закінчила прикладну математику в ЛНУ ім.Франка, а також маю другу вищу освіту – навчалася на англійській філології.

Чому вирішила знову навчати? Адже складно поєднувати роботу, інтелектуальне волонтерство і материнство.

Мені завжди хотілося працювати з дітьми, мені дуже подобається викладання. Звичайно, я вже мала нагоду реалізувати мрію викладати, коли працювала у школі вчителькою інформатики. Я прийшла туди через 5 років після випуску зі школи. Це був цікавий досвід потрапити у колектив вчителів, до яких раніше  було лише «на ви» та «пані», а стало «колего». 

Зараз мені цього бракує, хоча відколи працюю розробницею в ІТ-компанії, завжди беру участь у «Годині коду». Щоразу я обираю 2-3 школи поруч з роботою, щоб прийти на урок під час робочого дня. А одного разу мала унікальний досвід – провела онлайн-урок для учнів з трьох шкіл одночасно. Це як «телеміст»! Дітям дуже сподобалося, бо мали нагоду побачити учнів з інших шкіл! Отримала море енергії від такого досвіду!

Для мене викладання  – це частково бажання переключитися на щось інше з моєї основної діяльності. 

А ще це моя спроба показати дітям щось нове. Мені здається, що їм бракує розуміння, що там буде поза школою, що відбувається на реальних проєктах та як там загалом у дорослому житті.  Якось на «Годині коду» я казала учням своєї школи, що раніше я там навчалася, потім була вчителькою інформатики, а зараз приходжу до них як девелоперка. Для дітей така моя історія – це просто «вау»! Так я показую їм, яким різним може бути кар’єрний шлях.

До речі, дівчат в IT-девелопменті не так багато. Звичайно, більше, ніж раніше, але думаю, що поки що недостатньо. То ж я ще своїм прикладом показую дівчатам, що вони також можуть бути розробницями. 

Як ти готувалася до уроків, наприклад у межах проєкту Edumus?

Перед першим моїм уроком вчителі радили мені йти по шкільній програмі і готувати учнів до ЗНО. Я обрала іншу стратегію - намагалася їм на першому уроці показати, для чого використовується математика, фізика, геометрія в реальному житті. Я підготувала для них різноманітні кейси, показувала приклади з відеоігор, пояснювала прикладні речі.

Координаторка проєкту Edumus підтвердила мені, що моя стратегія вірна і саме такою є місія проєкту – заохотити дітей до навчання, показати практичне застосування тих знань, які вони отримують у школі. 

Хоча скажу чесно: зацікавити дітей в онлайні - це нелегко, бо ніхто не вмикає камеру і не видно їхньої реакції. Тож найбільшим своїм досягненням після першого уроку вважаю, що кількість дітей, які відповідали мені в Zoom, зросла вдвічі.

Якщо порівнювати твій досвід вчительки і учасниці проєкту тепер, чого не вистачає у школах?

Коли я була вчителькою у своїй школі, то якраз тоді вона переходила на спеціалізоване вивчення інформатики і обладнала окремий клас для цього предмету. Я навчала 5,8,9,10 класи і мене дивувало, що для них за програмою були однакові теми, наприклад, Paint. Зрозуміло, що 9 і 10 класам це було не зовсім на часі, тож я старалася доповнювати існуючу навчальну програму цікавинками та кейсами. Важливо, щоб діти отримували практичні знання. Вірю, що проєкт Edumus та «Година коду» допоможуть втілити це.

Мені хочеться, щоб завдяки проєкту ми запалили також і вчителів, показали їм щось нове. Ми готові ділитися з ними досвідом, часом та ресурсами.

Як вдається поєднувати роботу та інтелектуальне волонтерство?

Компанія, в якій я працюю, заохочує соціальну діяльність спеціалістів, і колеги постійно інформують нас про різні можливості. Наприклад, цього року запустили великий проєкт до ювілею компанії «30 добрих справ». Ми маємо гнучкий графік, і це дає можливість розподіляти свій час за власним вибором. Мені подобається викладати, але я розумію, що є потреби робочого проєкту, тож чітко планую свою залученість на роботі, вдома та у волонтерстві і стараюся, щоб ці сфери доповнювали одна одну, а не заважали.

Ми дякуємо Ірині за її бажання долучатися до проєктів інтелектуально волонтерства! Впевнені, що в Україні є ще багато ініціатив, які, спільно з Edumus та «Годиною коду», привносять цікаві підходи та нові практики в українські школи! Віримо, що лише спільними зусиллями можна змінювати освітній процес на краще! 

Якщо ви практик і зараз плануєте 2022 рік – нехай у вашому плані буде декілька годин для викладання, для обміну досвідом з учнями. Приділіть час українським школам у наступному навчальному році!  

Джерело фото Depositphotos

Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram