«Лідерство — це здатність говорити людям про їхню цінність та потенціал так, щоб вони надихалися цим і розвивали в собі ці якості» — слова Стівена Р. Кові, одного з найпопулярніших експертів у питаннях лідерства, ефективності організаційної структури та сім’ї, автора бестселерів «7 звичок надзвичайно ефективних людей» та «Спочатку найголовніше». Щоб стати справжнім лідером, вам знадобляться 12 важелів успіху.
Книгу «12 важелів успіху» зібрав з неопублікованих раніше робіт син автора. Основна ідея Стівена Р. Кові — це досягнення успіху через життя, яке відповідає беззаперечним принципам, ще регулюють реальність. Кові називає ці принципи важелями і вважає, що, підсилюючи кожен з цих принципів, ми ніби натискаємо на важіль, який допомагає нейтралізувати конкретний негативний аспект життя.
Цілісність – дитя двох основних рис характеру — смиренності і сміливості. Смиренність означає розуміння того, що врешті принципи таки оберуть гору. Смиренна людина не каже «Я контролюю» або «Я відповідаю за свою долю». Ми не в змозі контролювати, бо всім керують природні закони та принципи, смиренність у певному сенсі є матір’ю всіх чеснот, бо всі вони успадковують цей дух покори прагматичної реальності. Батьком усіх чеснот є сміливість, тому що коли доходить до перевірки на практиці, то саме сміливість свідчить про нашу відданість цим чеснотам. Коли у вас є і смиренність, і мужність, ви у природний спосіб розвиваєте у собі цілісність.
Замість того, щоб перекладати вину на когось, люди повинні переглянути власні цілі й перелаштувати себе, щоб пристосуватися до нової реальності. Вони повинні визначити особисту місію, що ґрунтуватиметься на їх баченні, інакше вони зазнаватимуть поразки від усіх цих потужних сил та мега трендів і закінчать тим, що стануть реактивними — звинувачуватимуть інших у своїх бідах і втрачатимуть вплив на своє майбутнє. Вони повинні бути готові взяти на себе ризики у тому, як вони говорять, як вони слухають, як вони діють. Вони повинні також зберігати і підтримувати інтерес до безперервного навчання.
Що є найважливішим у вашому житті? Є один хороший спосіб дізнатись відповідь про це — запитати інших: «Що в мені є унікального? Які особливі здібності я маю? Що можу робити такого, чого не можуть інші?» Наприклад, хтось крім вас може бути батьком вашій дитині або дідусем для онуків? Хто ще може навчити ваших учнів? Хто керуватиме вашою компанією? Хто ще може бути нареченою для вашого коханого? Трагедія у тому, що наш унікальний внесок часто так і не вдається зробити, тому що важливі першорядні речі витісняють інші невідкладні справи.
Головна велич ґрунтується на синергії — диві, що відбувається, коли кожен робить свій найкращий внесок і ніхто не турбується про те, щоб отримати визнання. Обтяжена прихованими корисливими мотивами, більшість не хоче жертвувати краплею своєї гордості чи амбіцій, щоб служити для загального блага. А це — легший шлях, і в підсумку він є вигідним для всіх.
Завдяки людям малі справи стають великими. Принцип служіння є дуже особистим — це дарування себе. Що старшим я стаю, тим чіткіше бачу зв’язок між тим, як керівництво ставиться до своїх працівників, і тим, як вони ставляться до своїх клієнтів. Це ланцюгова реакція.
Легко бути відповідальним, коли все в житті добре, але справжнє випробування настає тоді, коли починаються труднощі.
Способи бути відданим:
захищайте беззахисного — людина, що залишилася без житла; жертву несправедливості; людину, що стоїть внизу ієрархії, належить до меншини, є цапом-відбувайлом. якщо ви заздалегідь дізналися про зустріч, де обговорюватимуть якусь особу та її позицію, зателефонуйте цій людині і спитайте, чи буде правильно говорити про її діяльність у тому ключі, в якому ви це запланували. думайте про клієнта завжди. зважайте на підготовку, культуру, походження інших. дайте людям шанс пояснити або захистити їхню позицію чи обставини на наступній зустрічі. пам’ятайте про позитивні якості особи.«А що мені за це буде?». Це – єдине питання, що його ставлять деякі люди. І коли трапляється, що ці люди – ваші друзі, діти або чоловік чи дружина – ви стикаєтеся з серйозною проблемою. Зі схожим викликом ви зіштовхуєтеся в бізнесі, якщо ці люди є вашими співробітниками чи клієнтами – змінити стосунки з однобічного досвіду «виграш-програш» на взаємні та взаємовигідні. Наша роль у стосунках – бути світлом, а не суддею.
Люди з другорядною величчю схильні клонувати себе: вони оточують себе лише тими, хто любить їх, прислухаються лише до думок, що збігаються з їхніми власними, також вони мають проблеми із терпимим ставленням до розбіжностей у думках, до іншої підготовки, освіти, досвіду тощо. Нічого не вбиває успіх швидше, ніж обмежена інформація та вузьке мислення.
Ми всі маємо обов’язок навчатися та вдосконалюватися. А безперервне навчання стосується не стільки великих компаній, програм, наукових ступенів та рекомендацій, скільки коротких щоденних навчальних сесій та невеликих доз відповідного навчання на робочому місці.
Авраам Лінкольн сказав: «Якби у мене було тільки дві години, щоб зрубати дерево, першу я б витратив на те, щоб загострити свою сокиру». Існує багато версій цієї цитати, але сам принцип правильний. Така мудрість може бути аксіомою, але ми бачимо багато людей, які так зайняті процесом розпилювання (працюючи, виробляючи, виконуючи якісь завдання), що ніколи (або дуже зрідка) зупиняються, щоб загострити пилку (відпочити, відновити сили, щось вивчити, приготувати, поміркувати, переосмислити, модернізувати, оздоровитися); не вкладають вони й у нову, високотехнологічну, потужну пилку. Замість цього вони працюють з неефективними інструментами: бідними соціальними навичками і тупим розумом, виснаженим тілом та ослабленим духом.
Коли ви вчите того, чого навчилися самі, це сприяє вашому власному процесу зміни та зростання.
{{read_more|Читайте також| 4678, 1290}}
Джерело фото Depositphotos
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram