Меню
Вхід і реєстрація
Дистанційка: 4 етапи розробки загальношкільної стратегії онлайн-навчання
Поки ситуація в країні лишається небезпечною, освітянам варто бути готовими до різного розвитку подій у новому навчальному році – від традиційних уроків у школі до продовження дистанційного формату навчання. Кілька попередніх років пандемії «допомогли» освітній системі налагодити цей процес, проте нарікань лишається чимало.
Методистка студії онлайн-освіти EdEra, академічна директорка Unique School Яніна Хіжінська поділилася практичними порадами з організації структурованого та ефективного онлайн-навчання на першому із серії вебсемінарів для освітян, організованих студією онлайн-освіти EdEra та ГО «Смарт Освіта» за підтримки Представництва «Фонду Фрідріха Науманна за Свободу» в Україні. В цьому дописі про необхідність визначення загальношкільної стратегії навчання онлайн для освітнього закладу і врахування її складових.
Щоби побудувати дієву стратегію онлайн-навчання, слід врахувати всі її складові – методичну, технічну, організаційну та психологічну.
Етап 1. Загальношкільна стратегія
Насамперед варто визначитися з моделлю навчання. Чи буде воно повністю асинхронним, синхронним (лекції та робота в групах) або змішаним. Бажано, аби до ухвалення такого рішення була залучена вся педагогічна команда, яка працюватиме з класом.
На такій спільній нараді потрібно відповісти для себе на запитання:
- Скільки учнів у кожному класі?
- Чи мають вони змогу навчатися в синхронному режимі та в якому обсязі?
- Наскільки в них розвинені навички самоорганізації? Чи можуть вони навчатися самостійно?
- Наскільки рівень знань класу є однорідним і чи потрібні додаткові зусилля для вирівнювання?
- Чи достатнє технічне забезпечення (зокрема й наявність мікрофонів та камер у гаджетах) вчителів і учнів для організації онлайн-навчання?
- Чи у всіх є стабільний інтернет для синхронного навчання?
- Чи створені умови для організації навчання?
Вчителі також мають розуміти, наскільки необхідна їх активна присутність онлайн та як часто вони мають підтримувати комунікацію з учнями, перевіряти завдання чи відповідати на запитання.
Етап 2. Планування уроків
Безпосередньо перед початком занять педагогу варто подумати про таке:
- яка максимальна кількість дітей будуть присутні на онлайн-уроці?
- чи буде потрібен поділ на групи?
- чи має бути загальний чат для спілкування?
- чи буде запис уроку?
- чи передбачені на уроці онлайн-опитування, голосування, тестування тощо?
- які месенджери найбільш зручні для вчителя й учнів?
- чи достатньо їхнього функціонала для освітніх завдань?
- чи потрібні там спеціальні функції (боти, опитування, тести тощо)?
Тоді варто взяти кілька найпопулярніших серед учнів та вчителів месенджерів, проаналізувати їх на відповідність освітнім завданням та обрати робочий інструмент для навчання. Цей інструмент варто використовувати всім учителям, які працюють у класі, а класний керівник, наприклад, може взяти на себе функції його адміністратора та надати доступ усім учасникам.
Коли на уроці передбачається групова чи проєктна робота, вчитель також має продумати, як можна розділити учнів на команди, як спрямовувати та контролювати перебіг групової діяльності та допомогти учням організувати обмін інформацією чи думками. Обов’язково треба організувати фінальну презентацію проєктів, щоб увесь клас (а може, й учні інших класів) могли ознайомитися з результатами роботи та взяти з них щось корисне для себе.
Вчитель також може запропонувати вести спільний документ, який віддзеркалюватиме результат роботи класу та за необхідності запропонувати створити «базу знань» – добірку посилань на матеріали, підручники, посібники, відеоуроки, презентації тощо з теми, що вивчається.
Етап 3. Планування навчального контенту
Для виконання завдань освітньої програми рекомендується переглянути перелік планованих навчальних результатів та проаналізувати його з позиції річної стратегії. Також проаналізувати потреби учнів для виконання кожного конкретного завдання – чекліст, шаблон документа, додаткові матеріали. Можливо, певні теми школярі можуть вивчити самостійно за допомогою текстових чи відеоматеріалів, аудіолекцій. Де будуть потрібні коментарі та допомога педагога та чи може вона надаватися в асинхронному режимі? Які теми потребують інтерактивного формату для вивчення чи лекцій у режимі реального часу?
А далі треба подумати над тим, як забезпечити регулярність самостійної роботи (наприклад, за допомогою автоматичного нагадування, чеклістів, елементів гейміфікації) та якої саме підтримки від учителя потребують діти на кожному етапі (зворотний зв’язок, мотивація, діалог у режимі реального часу тощо).
Етап 4. Комунікація між учнями
Педагогам треба задуматися над тим, чим їхні учні могли б допомагати одне одному. Які навички вони можуть розвивати, працюючи в команді чи групі. Чи здатні вони самі розподілитися між командами чи потрібна в цьому допомога вчителя.
Дітям часто потрібна допомога в організації такої групової роботи, ба більше у форматі онлайн. Можливо, вони не зможуть виходити на зв’язок одночасно, а можливо – таке спілкування їм і не потрібне для виконання завдання. Вчитель може бути модератором командної роботи, призначати ролі, ініціювати співпрацю та комунікацію, але бувають і такі випадки, коли діти здатні впоратися самостійно й потребують лише консультативного втручання педагога для налагодження процесу.
За матеріалами НУШ
Джерело фото Depositphotos
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram
Теги: дистанційка
