Стратегічне мислення, хоч і з’явилося дві з половиною тисячі років тому, є вираженням духу сучасності й поки що надбанням небагатьох. Навчити його за підручниками неможливо, а от сторітелінг у форматі притч буде помічним. Для наочності розглянемо одну з притч про майстра Хай Тао з книжки підприємця, викладача Києво-Могилянської та Львівської бізнес-шкіл Валерія Пекаря «Бесіди майстра Хай Tao про стратегію».
Одного разу у ворота майстра Хай Тао постукав якийсь чоловік.
— Я викликаю тебе на двобій, великий воїне, — сказав він, зайшовши на подвір’я й поставши перед очима Хай Тао і його домочадців. — Я викликаю тебе на двобій і якщо ти приймеш виклик, він відбудеться просто тут і зараз, за правилами, викладеними в цьому манускрипті.
І він, вклонившись, подав Хай Тао згорнутий трубочкою й перев’язаний квітчастою стрічкою дорогий папір.
— Я приймаю твій виклик, невідомий воїне, — відповів Хай Тао, бо то був його звичай та обітниця.
— І хто порушить правила, той вважається таким, що отримав ганебну поразку, — додав незнайомець.
Хай Тао висловив свою згоду легким поклоном і став розгортати документ.
У погляді гостя блиснуло щось таке, що спонукало Хай Тао зупинитися й уважно подивитися на нього.
— Але ми ж ще не почали?.. — напівствердно-напівзапитально вимовив Хай Тао.
Незнайомець посміхнувся й трохи схилив голову.
— Поєдинок відбудеться згідно з правилами, — підкреслив він.
Хай Тао швидко згорнув документ.
— Цілком можливо, у правилах написано, що поєдинок починається негайно, і той, хто завдав першого удару, вважається переможцем, — сказав Хай Тао. — Поки я читатиму, ти тим часом гепнеш мене палицею, і наш поєдинок буде завершено.
Обличчя незнайомця нічого не виказувало, як у професійних гравців в мацзян.
— А якщо я триматиму тебе за зап’ястки, поки читатиму, а в правилах написано, що не можна торкатися супротивника до сигналу? Тоді я стану порушником правил, — вів далі майстер. — А якщо я накажу слугам потримати тебе, а правила це забороняють? Поки я не знаю правил, я програв. І поки я їх вивчаю, я теж програв.
І Хай Тао, не розгортаючи, жбурнув сувій у багаття, в якому слуги палили листя.
— Ну що ж, будемо битися за твоїми правилами, невідомий воїне! — виголосив він з посмішкою. — Нехай всі, хто бачить нас, стежать за дотриманням правил і визнають порушника тим, хто програв.
— Ти переміг, мудрий Хай Тао, — відповів незнайомець з глибоким поклоном. — Воістину, сила великого воїна не тільки в його м’язах.
— Ніколи не грайте з чужинцями за їхніми правилами, особливо, якщо не знаєте їх до пуття, — так закінчував зазвичай цю історію майстер Хай Тао, розповідаючи її своїм учням. — Будь-який ваш крок лише наблизить вас до поразки. І якщо ви потрапили в таку халепу, змініть правила. Це не більше нечесно, ніж змушувати вас грати за правилами, які від початку не залишають вам жодного шансу.
{{read_more|Читайте також| 5613, 5592}}
Приєднуйтесь до нашої сторінки й групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram