«Якщо вчитель знає менше своїх учнів, він не має жодного шансу бути популярним вчителем і тим, кого будуть слухати», — говорить Наталія Шульга, співзасновник і директор ГО “Український науковий клуб”, секретар комісії з питань освіти, науки, сім’ї, молоді та спорту. Вона розповіла про тренди у світовій освіті, які ми маємо враховувати та розуміти вже зараз, щоб мати успішне майбутнє. “Освіта Нова” записала найцікавіше з виступу пані Наталії на конференції Connect Ukraine.
Наталія Шульга займається питаннями Дніпровського району Києва, є депутатом фракції «Самопоміч» в Київраді, вчена-біолог, професор кафедри управління, інформаційно-аналітичної діяльності та євроінтеграції НПУ імені М. П. Драгоманова.
Існують чотири глобальні загрози в світі, що потребують швидкого вирішення: забруднення середовища, недостатня кількість води, втрата природного середовища і здоров’я людей та глобальна популяція. Що ж ми повинні дати своїм дітям, щоб вони були готові вирішувати ці виклики?
Освітні тренди, про які розповідатиму, розділяю на три категорії – загальні тренди для освітніх закладів, тренди для освітніх закладів України та тренди для освіти на робочому місці.
Глобальні тренди в освіті стосуються, перш за все, технологій та інтеграції. Якщо вчитель знає менше за своїх учнів, він не має жодного шансу бути популярним вчителем і тим, кого будуть слухати.
Тому вчитель має не лише володіти новітніми технологіями, а й вміти використати їх в такий спосіб, щоб бути авторитетом для учнів.
Освітні заклади будуть оцінюватися на основі послуг, які вони здатні надавати людям. Тобто оцінка – на основі активів.
Маємо глобальний тренд зростаючої креативності та мобільності. Тож ті, хто здатен жити в креативному просторі, будуть успішними. Загалом це означає, що будь-яка людина, яка здатна надавати якісні послуги, є носієм креативної ідеї чи технології, фактично не буде мати кордонів і буде необмеженою.
Ті держави, які нездатні створити привабливість для креативного класу, будуть втрачати економічно. Тому ми маємо зробити так, щоб Україна стала привабливою для креативного класу.
Для цього можна змінити навчальним процес так, щоб кожен учень став маленьким дослідником. Але не можна забувати і про підготовку вчителів.
Маємо фантастичні приклади досвіду Європи. Скандинавські країни адаптували креативний спосіб навчання, базованого на problem solving, або якщо бути точними – problem based learning (PBL) – це стандартний процес у науці. Тобто учні повинні актуалізувати проблему, знайти шлях і вирішити її. Якщо за системою PBL готувати вчителів, не потрібно навантажувати дітей домашніми завданнями, або навантажувати величезною кількістю завдань, а можна так структурувати цей процес, що кожен учень стає маленьким дослідником, маленьким вченим, і в цьому процесі, мозок краще запам’ятовує, краще набирає знань і краще працює і готує дитину/студента до адаптації до тих вимог, які будуть перед нею розгортатися.
Нова школа – це поєднання всіх практик, які існують у світі.
І завдання, яке стоїть сьогодні – це довчити, або перевчити, або вибрати 400 тисяч вчителів, які повинні пройти цей шлях адаптації до їхньої професії і поступово піднімати статус вчителя на той рівень, який він заслуговує у суспільстві.
Нагадаю, з наступного року 15-річні школярі мають почати здавати тест готовності до життя PISA (що це таке і для чого Україна долучилася до цього міжнародного освітнього дослідження читайте у цій статті). Це має стимулювати зміни у підготовці вчителів.
Коли учні стають співтворцями і авторами навчального процесу. Персоналізована траєкторія освіти, змішане середовище та рухливі стіни, дистанційна освіта, віртуальна реальність в класі (про віртуальні технології у навчанні, які вже застосовуються в Україні – читайте у статті). Наприклад, за допомогою віртуального навчання, учень має можливість потрапити в середовище, куди він не мав можливості потрапити, обставини, які там стаються, дають можливість дитині отримати незабутнє емоційне забарвлення такого навчального процесу, і він запам’ятовує його краще, аніж вичитування параграфів із підручника. Й нова роль вчителя при такому підході – бути скоріше ментором, ніж класичним вчителем.
Серед трендів в Україні можна назвати такі: кодування, переносні технології СТЕМ, що дозволять переносити лабораторні класи зі школи до школи, інтернет речей, цифрові книжки і дистанційне навчання. Серед технологічних трендів навчання є: навчання за допомогою ігор, персоналізоване навчання, відео-орієнтоване навчання, навчання по частинам, оцінка однолітків, адаптивне навчання.
Серед трендів навчання на роботі є: збільшення внутрішнього фінансування, всюдисущність навчальних бібліотек, залучення слухачів до спеціалізованих курсів, адаптивне, мультимодальне навчання, перехід до культури коучинга, еволюція теорії ігор і процесу навчання.
Компанії, що не передбачають навчання своїх співробітників, програють.
Де б ми не були і скільки б не було нам років, якісна освіта буде залишатися частиною нашого життя, що і буде визначати його успіх.