ʼКоротко про важливе: корисні посилання, варіанти робіт та загальна інформація, що допоможуть провести урок Пам’яті жертв Голодомору в усіх класах. Підготовано ресурсом наурок.
Підготувати урок Пам’яті жертв Голодомору – складне завдання. Його непросто провести і важко сприймати. Треба чітко розуміти алгоритм подачі інформації учням різного віку. Ми пропонуємо декілька варіантів проведення такого уроку.
Чи уявляють діти, що саме відбулося тоді, як виживали люди? Що їм доводилося їсти, аби хоча б якось існувати? Допоможіть учням зрозуміти більше та покажіть їм проєкт Uncounted (Непораховані). Проєкт названо на честь мільйонів українців, які загинули під час Голодомору – штучного голоду, створеного радянською владою у 1932-1933 роках. Досі невідома остаточна кількість осіб, яких знищила радянська влада. Вони назавжди залишились непорахованими. Побувайте разом із учнями у першому онлайн-ресторані пам'яті, дізнайтеся справжні історії сімей, на долю яких випало таке тяжке випробування і поговоріть про Голодомор відверто.
Гілка калини та колоски традиційно символізують цю трагедію. Зробіть з молодшими школярами власні колоски. Запропонуйте дітям написати на них імена рідних та близьких, які померли від Голодомору. Ймовірно, учні можуть не володіти такою інформацією, власне, як і їхні батьки, у цьому випадку можна нічого не вписувати. Але навіть у такому разі у кожної дитини лишиться символ пам’яті про ці страшні події.
Підготуйте мапу України з паперу чи тканини та розмістіть у класі на видному місці (на дошці, стіні). Кожен з учнів зможе прикріпити свій колосок у тому місці карти, де сам забажає. Це символічне вшанування, яке покаже, що біда торкнулась всієї України.
Можна зробити декілька колосків: один лишити собі, другий прикріпити на мапу, третій – подарувати.
Традиційно Свічка пам’яті запалюється в четверту суботу листопада, дійство супроводжується хвилиною мовчання. Це всесвітня акція єднання, проте у школі у такому вигляді проводити її не рекомендується. Це суперечить правилам пожежної безпеки навчальних закладів.
Завжди можна знайти альтернативу, наприклад, намалювати символічну свічку чи зробити саморобку. Якщо є кошти, можна придбати свічки з підсвіткою на батарейках, вони безпечні. Їх можна зберігати в класі або віддати учням, щоб вони увімкнули їх удома.
Але головна мета заходу – розказати дітям, що існує така суботня акція, яку їхня родина також може підтримати вдома.
Сьогодні створено декілька фундаментальних ресурсів, які допоможуть дізнатися нові, приховані досі факти про цю трагедію. Зокрема:
Український інститут національної пам’яті. Під егідою Кабінету Міністрів реалізує різноманітні проєкти, присвячені трагічним сторінкам історії України, в тому числі й Голодомору 1932-33 років. Національний музей «Меморіал жертв Голодомору». Це державний Музей-Меморіал, що висвітлює історію геноциду українського народу в 1932-1933 роках. Центр вшанування пам’яті тих, кого знищили під час Голодомору. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933. Тут можна завантажити книги, в яких містяться списки загиблих, спогади тих, хто вижив. Ресурс відкритий до співпраці, сюди можна надсилати інформацію про своїх рідних, які померли від голоду в 1932-1933, але не зазначені у реєстрі.Якщо вам потрібен фактологічний матеріал для проведення уроку, неодмінно перегляньте матеріали цих сайтів. Статистика, фото- та відеоматеріали, історичні факти і спогади очевидців – усе це є тут.
Розкажіть про пам’ятники
Монументи, присвячені трагічним подіям 1932-33, розміщені по всьому світові, про це важливо сказати дітям. Адже після періоду замовчування світ визнає Голодомор геноцидом. Учні старших класів можуть зробити доповіді про деякі з них. У кожній з областей України є свій монумент, про який варто сказати.
1. Перший у світі пам'ятник жертвам Голодомору було встановлено 1983 року в Едмонтоні (Альберта) силами української діаспори. Основа монументу – тріснуте жорно як символ відсутності можливості добути хліб. Цей мотив часто використовували автори інших пам'ятників.
На монументі розміщено напис: «In memory of the millions who perished in the genocidal Famine inflicted upon Ukraine by the Soviet regime in Moscow 1932-33. Let us all stand guard against tyranny, violence and inhumanity.»
2. Пам'ятник до 50-річчя штучного голодомору 1932-1933 років у Вінніпезі (1984). Архітектор – Роман Коваль.
Містить напис українською: «Цей пам'ятник споруджено для відзначення 50-ліття голоду-геноциду в Україні в 1932-33 роках і для увічнення пам'яті понад 7 000 000 невинних жертв пляново створеного голодомору совєтським урядом у Москві. Пам'ятаючи цю велику трагедію, ми переконані, що цей нелюдяний вчинок ніколи не відійде в забуття, і це небувале страждання ніколи не повториться в історії людства».
3. Меморіал жертвам українського Голодомору-Геноциду 1932—1933 років. Автор проекту – The Kurylas Studio (Л. Курилас), відкриття монументу відбулось 2015 року. На сьогодні це один з наймасштабніших об'єктів, присвячених цим трагічним подіям.
4. У Києві, на території Національного музею «Меморіал пам'яті жертв голодоморів в Україні», існує цілий комплекс з декількома монументами. Зокрема, скульптура дівчинки з колосками у руках – «Дитина». Комплекс збудовано за проектом народного художника України Анатолія Гайдамаки. Зведено меморіал у 2008-2010 роках, запланована його розбудова за затвердженим проектом.
5. Пам'ятник жертвам Голодомору 1932–1933 років (2008), м. Вишгород. Автори проекту - Крилов Борис та Сидорук Олесь.
6. Меморіал жертвам Голодомору, Черкаська Лозова (Харківщина). Скульптор О. М. Рідний. У центрі комплексу - скульптурна композиція заввишки 6 метрів, відлита з бронзи і встановлена на насипному кургані заввишки 10 метрів.
Мистецькі згадки
Можна дібрати цитати з творів українськи і зарубіжних письменників, показати, як ця тема позначилася в творчості скульпторів і митців. Наводимо приклади найяскравіших творів:
Улас Самчук «Марія». Василь Барка «Жовтий князь». Андрій Малишко «Ревуть зі Сходу крикуни» (1964, зі збірки «Вірші з шухляди»). Анатолій Дімаров «На коні й під конем». Іван Багряний «Чому я не хочу вертатись до СРСР?» (лист-памфлет). Казимир Малевич «Людина, що біжить» (картина, варіант назви: «Селянин поміж хрестом і мечем»).Додатково можна переглянути художні та документальні стрічки (представлено за хронологією):
«Незнаний голод» (Т. Гукало, 1983) «Жнива розпачу» (С. Новицький, 1984) «Під знаком біди» (К. Крайній, 1990) «Голод-33» (О. Янчук, 1991) «Пієта» (М. Мащенко, 1993) «Маленьке життя» (О. Жовна, 2008) «Пейзаж після мору» (Ю. Терещенко, 2008) «Окрадена земля» (Ю. Луговий, 2012) «Поводир, або Квіти мають очі» (реж. О. Санін, 2014) «Гіркі жнива» (Дж. Менделюк, 2017) «Гарет Джонс» (А. Холланд, вихід заплановано на 2018)Також покажіть дітям відеоролік, створений Українським інститутом національної пам'яті спеціально до 85-тих роковин Голодомору.
З дітьми до 10-11 років непросто спілкуватися на цю тему, але потрібно. Необхідно визначитися – яким чином та про що розказати. Обирайте інформацію так, щоб учні молодшої та середньої школи повністю зрозуміли масштаби катастрофи, яка сталася, тому постарайтесь донести до них таке:
така масова смертність зумовлена тим, що у селян силою відібрали запаси їжі; після 1933 року свідомо замовчувалась інформація про масове вимирання; лише наприкінці 1980-х почали відкрито вживати термін Голодомор.Не рекомендується молодшим школярам демонструвати страшні відео та фото, не варто змушувати їх вивчати статистику. Інформація краще сприйматиметься, якщо долучити до розповіді інші види діяльності – малювання, читання. Наприклад, ви можете зробити чи намалювати той самий колосок пам’яті.
Накопичення та поширення знань – крок до унеможливлення таких подій у майбутньому. Захист прав людини, гідності, демократичних цінностей неможливі без знань про минуле. Інформація про геноцид, яка раніше замовчувалась, а сьогодні багато ким піддається сумніву й не сприймається, допоможе виховати людину, здатну відстоювати свої права та свободи, пам’ятаючи гіркий досвід власного народу.
{{read_more|Читайте також| 4534, 5188}}
Джерело фото Depositphotos
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram