Більшість тварин зберігають здатність до розмноження протягом усього життя. Безплідні особини не несуть користі для популяції і зазвичай вимирають. Однак люди і деякі інші ссавці є винятком з цього правила: у них менопауза настає задовго до кінця життя. Команда французьких дослідників на чолі із Карлою Ейме вирішила розібратись, чому у нас з’явився феномен бабусь.
Науковці створили комп'ютерну модель кількох племен з різними стратегіями розмноження і догляду за дітьми. В результаті експериментів і перевірки даних вчені прийшли до висновку, що безплідні літні самки можуть бути дійсно корисними для популяції тільки після розвитку пам'яті та розуму. Завдяки високому рівню комунікації після цього вони здатні навчити потомство краще добувати ресурси і взагалі виживати, грунтуючись на власному досвіді.
Більш древні і ще не дуже розвинені люди, а також інші тварини ще не мали подібних здібностей до спілкування, тож не могли якісно передавати досвід молодшому поколінню. Тому їм бабусі були непотрібні.
Настання менопаузи пояснюється необхідністю допомагати молодому поколінню ростити дітей, що підвищує шанси на подальшу передачу своїх генів. Ця теорія має назву «гіпотеза бабусі», ще в 1990-і її висунула антрополог Крістен Хоукс. На її думку, жінки у предків людини перестали помирати в 30-40 років – як, наприклад, шимпанзе – саме завдяки бабусям: ті допомагали дочкам швидше народити наступну дитину, оскільки самі підгодували онуків.