Часто після вступу до вишу у студентів навчання викликає глибоке розчарування. І ця тенденція лякає, бо ще рік тому на обліку в Державній службі зайнятості 80% зареєстрованих безробітних мали вищу освіту, проте не могли знайти роботу за спеціальністю.
Останнім часом відмічається тенденція раптового збільшення охочих отримати вищу освіту. Наприклад, у 2022-2023-му навчальному році в Україні з'явилося понад 245 тисяч студентів закладів вищої освіти , хоча в цілому їхня кількість може сягати мільйона.
Аналізуючи результати працевлаштування випускників вишів після отримання диплому про вищу освіту, аналітики зауважують, що обсяг набору студентів на певні спеціальності жодним чином не корелює з потребами ринку праці. Тобто попит не провокує появу пропозиції фахівців.
Наприклад, на першому місці серед усіх спеціальностей цього навчального року у нових вступників посідає управління та адміністрування (понад 29 тис. студентів).
На другому місці за популярністю, хоя як не дивно це звучить, перебуває освіта та педагогіка (28,7 тис. студентів), хоча через низький рівень заробітної платні освітянам педагогічна професія не користується великою популярністю серед українців.
На третьому місці — IT-спеціалісти (26,76 тис.), які обирають відповідну освіту з огляду на рівень зарплат у галузі. Хоча й на них попит не покривається.
Така кількість педагогів продиктована масштабним державним замовленням, пояснює незалежна HR-експертка Тетяна Пашкіна.
На освітян дуже велике державне замовлення. І якщо абітурієнт обирає цю спеціальність, це не означає, що у нього на неї якісь плани. Це просто хороший шанс отримати будь-який диплом про вищу освіту, який вимагає кожен роботодавець. Те ж саме можна сказати і про медичні спеціальності. Тут замовлення велике, — зауважує фахівчиня з працевлаштування.
Щодо спеціальності управлінців та адміністраторів, то популяризація та збільшення кількості студентів на цих спеціальностях, пояснюється тим, що на таких факультетах не вимагається вивчення складних предметів, що і спокушає молодь обирати такі спеціальності.
Це звичайно, не вища математика чи ядерна фізика. Тут можна особливо і не напружуватись, а диплом отримаєш, — пояснює Пашкіна.
За словами експертки, в Україні формується два рівні попиту на кадри. З одного боку, є потреба в спеціальностях (психологи, архітектори, енергетики), яка може бути тимчасовою, поки країна не відновиться після перемоги над російськими окупантами. З іншого боку, є попит на кадри, який лишиться і після завершення війни (айтівці, логісти, вчителі тощо).
Як відомо, цьогоріч МОН збільшило державне замовлення на ІТ-спеціальності та спеціальності, потрібні для відбудови країни:
- інженерні спеціальності;
- електротехніка;
- фізика;
- хімія;
- будівельники;
- інженери;
- архітектори.
Державне замовлення також збільшено на деякі філологічні спеціальності: українська й кримськотатарська мови. При цьому держзамовлення для юристів та економістів через величезну їхню кількість не збільшуватимуть.
Невідповідність потреб ринку праці й тим, кого випускають виші, була й до повномасштабної війни, але саме повномасштабне вторгнення росії цей розрив суттєво підсилило: в Україні з'явилися десятки тисяч чоловіків, які вступають у виші просто через загрозу мобілізації. Також в Україні склалася ситуація, коли вступнику набагато вигідніше орієнтуватися не на затребуваність спеціальності, а на можливість потрапити на безплатну форму навчання, обираючи шлях із найменшою конкуренцією. Тобто економічний стан громадян і загроза потрапити до війська стали новими факторами впливу на ринку освіти.
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram
Якщо ви зареєстрований користувач і хочете додати коментар то вам потрібно увійти, або ви можете додати коментар нижче анонімно.