Ольга Токій, практичний психолог, психотерапевт, коуч, трансформаційний тренер для WOMO про те, як жити далі, якщо припустилися помилки. Не помиляється той, хто нічого не робить. Проте часто саме через страх помилок, люди можуть не тільки відчувати ступор, а й блокувати власні дії та саботувати процес ухвалення рішень. Схильність звинувачувати себе за помилки призводить до стресу, тривожності та навіть до зниження самооцінки. Але чи є спосіб припинити звинувачувати себе і почати ставитися до помилок конструктивніше? Звичайно ж, є!
Перший і важливий крок на шляху до не звинувачення самих себе — це усвідомлення того, що помилки є невід’ємною частиною людського життя. Не буває тих, хто не помиляється. Зрештою, помилки — це природний процес будь-якої діяльності.
Дозволити собі помилятися, перестати від себе вимагати бути ідеальним — запорука здорової психіки.
Щоб припинити звинувачувати себе, потрібно навчитися приймати свої помилки, а не заперечувати їх та намагатися уникнути. Страх помилитися обмежує вас не тільки у діях, а й у варіантах прийняття рішень. Спробуйте розглядати помилки як уроки та розширення власного розуміння можливостей. Кожна помилка дає цінний досвід, який допомагає вам розвиватися та повертатись до самих себе.
Важливо розуміти різницю між почуттям провини та відповідальністю за свої дії. Відповідальність означає визнання своїх дій та готовність вчитися на своїх помилках. Провина ж часто супроводжується самозапереченням та нездатністю прощати себе.
Наші думки відіграють величезну роль у тому, як ми сприймаємо себе. Зауважте які слова та фрази ви використовуєте, коли говорите собі про власні помилки. Намагайтеся замінити самокритику на більш підтримувальні та об’єктивні висловлювання.
Самоспівчуття — це здатність ставитися до себе з розумінням, теплотою та співчуттям, як до друга. Коли ви зробите помилку, спробуйте уявити, що ви кажете собі так само як ви б говорили найкращому другу в подібній ситуації.
Після того, як ви визнали помилку і перестали звинувачувати себе, візьміть себе в руки й подумайте про те, який урок можна отримати з цієї ситуації. Що можна зробити краще у майбутньому? Цей крок допоможе вам зростати та самовдосконалюватися.
Розповідь про свої помилки довіреній людині — другові чи психологу — допоможе легше їх пережити. Іноді проста розмова про проблему може зняти левову частку тягаря з душі.
Найважливіше після помилки — це не завмирати у минулому, а рухатися вперед. Поставте перед собою нові цілі, розвивайтеся та застосовуйте досвід, який здобули у тих чи інших ситуаціях.
Насамкінець, важливо пам’ятати, що перестати звинувачувати себе за помилки — це процес, якому можна і потрібно вчитися.
Це буде вимагати часу та зусиль, але навчитися цього цілком можливо. Дотримуючись цих порад і практикуючи самоспівчуття, ви зможете розвивати емоційну зрілість і будувати здоровіші стосунки з собою та тими, хто вас оточує.
{{read_more|Читайте також| 6151, 6145}}
Джерело фото Depositphotos
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram