Формування в дитини впевненості в собі багато в чому залежить від того, як із нею спілкуються батьки. Кілька порад від Childdevelop батькам щодо зміцнення віри дитини в себе і свої можливості.
«Я боюся, що не складу іспит», «Я думаю, що мене не візьмуть у шкільну команду», «Я не впевнений, що зможу грати на гітарі так само добре, як тато». Вам доводилося чути таке або подібне від своєї дитини? Якщо ваша відповідь ствердна – значить, вашій дитині бракує впевненості.
Те, що ви робите або ні; слова, які ви говорите або не говорите дитині; почуття, які ви висловлюєте чи приховуєте – усе це впливає на формування її впевненості у собі. Щоб розвинути в дитині впевненість, ви повинні правильно з нею поводитися.
Розгляньмо, як ви можете діяти, щоб допомогти в цьому дитині.
Поза сумнівом, ви любите свою дитину, незважаючи ні на що. Але чи дитина знає про це? Чи усвідомлює, що ви її любите, приймаєте й поважаєте її вибір?
Виявляйте у ставленні до дитини любов, навіть якщо ви не в змозі робити це завжди. Дитина повинна знати, що її люблять і приймають незалежно від її переваг і недоліків. Безумовна любов – це основа для того, щоб дитина виростала впевненою в собі людиною.
Головне – поважайте свою дитину як особистість.
Ніхто не ідеальний, і діти – не виняток. Але щоб виховати дитину впевненою, ви не повинні зациклюватися на її недоліках.
Виховання дітей варто націлювати на розвиток сильних сторін їх характеру. При цьому дитина повинна почуватися здатною розвиватися й виконувати різні завдання. В іншому разі (наприклад, дитина погано вчиться в школі, зазнає невдач у спорті тощо) допоможіть їй усвідомити її сильні сторони. Розкажіть їй, у чому вона сильна.
Це не означає, що ви не повинні звертати уваги на помилки своєї дитини. Надихніть її вчитися на помилках, але особливу увагу звертайте на її досягнення. Це нагадає дитині, що вона здатна досягти успіху, якщо захоче.
Батькам властиво захищати своїх дітей і робити все, щоб вони не відчували гіркоти поразки, розчарування або болю. Але кидатися на допомогу дитині щоразу, коли вона стикається з найменшою проблемою – погана ідея. Ви можете надавати їй ту чи іншу допомогу, але вирішувати власні проблеми дитина повинна самостійно.
Прийняття рішень – важлива життєва навичка, яку дитина повинна опанувати, щоб стати впевненою в собі. Ухвалення рішень надихає дитину, тому що вона бачить різні можливості, може обирати те, що їй більше підходить. Але поки зрілість ще не настала, дитина не завжди знає, як робити вибір.
Щоб допомогти дитині навчитися приймати рішення, спочатку надайте їй два варіанти на вибір. Наприклад, шестирічній доньці ви можете запропонувати вирішити, що одягти в школу (зрозуміло, у розумних межах). При цьому поясніть їй, що вона не може вибирати, йти до школи чи ні.
Дозволяючи своїй дитині робити здоровий вибір (наприклад, що вдягнути, який фільм подивитися тощо), ви також навчаєте її брати відповідальність за свої рішення.
У багатьох дітей є особливі інтереси. Одні люблять музику або танці, інші від природи добре малюють. Визначте, у чому саме талант вашої дитини, і розвивайте її здібності. Якщо ваша дитина любить малювати, запишіть її в художню школу. Якщо їй подобається певний вид спорту – віддайте її у спортивну секцію.
Розвиток схильностей і талантів дитини чудово допомагає зміцнити її впевненість у собі.
Один із найефективніших способів зміцнити впевненість дитини в собі – давати їй невеликі завдання, які вона точно зможе виконати. Усвідомлення того, що вона може виконати щось самотужки, може приємно здивувати дитину. Коли ми легко виконуємо те чи інше завдання, не відчуваючи при цьому труднощів, наш мозок «заряджається» й готовий до здійснення нових завдань. Тому найкраще доручати дитині прості домашні справи. Не забувайте похвалити її, коли вона зробить доручену справу добре.
Наприклад, восьмирічній дитині можна доручити годувати собаку щоранку. Коли дитина робитиме це без нагадування, похваліть її.
Коли дитина виконує щось не так, батьки часто роблять їй зауваження. Але не менш важливо хвалити її, коли вона все робить правильно. Однак батьки часто забувають про це. Зрозуміло, не варто хвалити дитину за кожну дрібницю, але якщо вона доклала зусиль і впоралася із завданням або робить щось правильно протягом тривалого часу, похваліть її.
Наприклад, якщо дитина декілька тижнів без нагадувань годує собаку, оцініть її зусилля. Навіть просте «молодець» зміцнить її впевненість у собі.
Самонавіювання – це внутрішній діалог із самим собою. Те, що ми собі говоримо щохвилини, значно впливає на нашу самооцінку й упевненість у собі. Наші думки позначаються на наших емоціях та потенційних успіхах. Тому якщо дитина вважає, що може впоратися з будь-якою справою, її шанси на успіх значно зростають.
Переконуючи себе за допомогою позитивних думок, маленькі діти вчаться контролювати себе й досягати життєвого успіху.
Найкращий спосіб змусити дитину сумніватися у власних силах – давати їй завдання, які вона не зможе виконати. Але якщо ви хочете, щоб дитина стала успішною, виросла здоровою й упевненою в собі, ставте їй реалістичні цілі, відповідні її віку.
Наприклад, якщо ви хочете, щоб дитина навчилася грати на фортепіано, це цілком реальна мета. Але нереально очікувати, щоб вона навчилася грати упродовж місяця. У такому разі краще ставити дитині короткострокові цілі: вивчити ноти, навчитися грати прості мелодії тощо. Але якщо ви бажаєте, щоб через місяць занять дитина виграла музичний конкурс, ви налаштуєте її на невдачу й розчарування, а не на впевненість у собі.
Як би ви не старалися, ви не зможете вберегти дитину від невдач. Як і всі люди, ваша дитина час від часу зазнаватиме поразок, відчуватиме біль і розчарування. І це нормально. У таких випадках недостатньо просто сказати дитині: «Не похнюплюйся» або «Не бери близько до серця».
Навчіть дитину бути емоційно гнучкою та спокійно приймати перемоги й поразки. Скажіть їй, що іноді зазнавати невдачі – це нормально, і наступного разу вона може здобути бажане, якщо старатиметься.
Дитина здатна вчитися на своїх помилках і виправляти їх наступного разу. Важливо пояснити їй, що невдачі – це природно, і після них завжди можна знайти спосіб досягти успіху.
Ви не впевнені в собі? Сумніваєтеся у власних здібностях? Якщо так, то чи варто очікувати, що ваша дитина виросте упевненою в собі?
Діти роблять так, як ви робите, а не так, як ви говорите. Дайте раду власним проблемам із самооцінкою та впевненістю в собі, подайте дитині позитивний приклад для наслідування.
Упевнена в собі дитина може висловити свої почуття, не зазнаючи при цьому дискомфорту і не виявляючи зайвої емоційності або агресії. Упевненість у собі – це здатність виражати почуття у здоровий спосіб, а також знати, коли потрібно зберігати спокій.
Заохочуйте дитину висловлювати почуття усно або письмово. Навчіть її бути спокійною у важких ситуаціях. Поясніть дитині, що не варто придушувати свої почуття, тому що вони можуть проявитися, коли вона відчуватиме труднощі.
{{read_more|Читайте також| 2920, 1931}}
Джерело фото Depositphotos
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram