МЕНШЕ СЛІВ
Чим менше слів – тим сильніший ефект. Будьте лаконічними. Коли людина говорить багато і швидко, це видає її хвилювання та нерішучість. Коли ви говорите коротко і по суті, це свідчить про підготовленість та впевненість у собі. Використовуйте прості синтаксичні конструкції та виражайте свої думки просто і зрозуміло. Так потрібна інформація не загубиться серед зайвих фраз.
НЕ НАМАГАЙТЕСЯ ПЕРЕКРИЧАТИ УЧНІВ
Покажіть, що говоритимете лише тоді, коли в класі буде повна тиша. Так ви продемонструєте, що не збираєтеся ні з ким змагатися за увагу. Що вам вирішувати, хто коли говоритиме. Інколи для цього потрібно зупинитися та перерватися на півслові. Повторити ще раз, ще більше скорочуючи фразу та збільшуючи час паузи. І так до моменту, доки учні не втихомиряться.
НЕ ДОЗВОЛЯЙТЕ ВТЯГУВАТИ СЕБЕ У СУПЕРЕЧКУ
Не дозволяйте втягувати себе у діалог, який не стосується теми. Це особливо актуально, коли учитель робить зауваження, а учень «виправдовується» або починає сперечатися. Не відповідайте на «аргументи», повторіть власну вимогу чи зауваження. Звучить дещо безкомпромісно, але це ваше рішення і ви в ньому впевнені. Ваше завдання – відновити дисципліну.
МОВА ТІЛА
Вимагати тишини можна не лише словами, а й жестами чи поглядом. Щоб підкреслити важливість певних слів, поверніться до співрозмовника усім тілом. Дивіться у вічі, злегка нахиліться (цей жест свідчить про те, що у вас все під контролем). Коли даєте завдання, стійте на одному місці. Не потрібно жестикулювати, краще скласти руки за спину. І не відволікайтеся на сторонні справи.
НЕ ПІДВИЩУЙТЕ ГОЛОС
Коли вчитель втрачає контроль над класом, перший імпульс – підвищити голос, перекричати учнів. Насправді підвищення голосу свідчить про хвилювання та страх, і учні це дуже тонко відчувають. Інколи провокують ще більше. Щоб втримати увагу, краще говорити повільніше і тихіше. Знижуйте голос. Нехай учні в прямому сенсі цього слова прислуховуються до вас.