Основним документом для вступу в німецькі заклади вищої освіти є Abitur (атестат про середню освіту німецького зразка). Українського атестата для вступу недостатньо, потрібно провчитися кілька років в українському ЗВО або отримати вже диплом бакалавра і з ним вступати. При цьому деякі предмети можуть зарахувати, якщо ви пройдете процес нострифікації. Ми зустрілися з директоркою Deutsche Schule Kyjiw (DSK) Оленою Ковальчук і поговорили про те, як можна отримати Abitur в Києві, як організовано навчання і як діти готуються до подальшого навчання після школи.
Ліворуч директорка DSK Олена Ковальчук, праворуч головна редакторка «Освіта Нова»
Школа вже існує 15 років, є частиною мережі закордонних шкіл зі 140 закладів. DSK має всі ланки шкільного навчання:
початкова школа, 1-4 класи (Grundstufe),
середня, 5-10 класи (Sekundarstufe I) і
старша школа 10-12 класи (Sekundarstufe II).
До війни при школі працював садок. В школі навчалось майже 200 учнів, а в садку – 70 вихованців. В планах відновити садок, а поки підготовча група працюватиме на базі школи за адресою вул. Новомостицька, 2.
Первинно школа була заснована для дітей німецькомовних іноземців, які працювали в Києві, зокрема співробітників посольств і консульств, а також бізнесменів, які працювали в Києві.
Якщо спочатку співвідношення іноземців і українських дітей було 50 на 50, то останні роки перед війною 70% складали діти з українських родин, оскільки батьки стали більше цікавитися європейською освітою і німецькою системою освіти зокрема. З початком війни більшість з них переїхали до Німеччини й спокійно влилися в локальні школи, оминувши інтеграційні класи.
У школи є дві ліцензії – українська та німецька. Відповідно учні отримують німецький Mittlere Schulabschluss після 10 класу та Abitur по закінченню 12 класу. Після 9 класу учні отримують за українською програмою свідоцтво про базову середню освіту і після 11 – свідоцтво про повну загальну середню освіту.
Німецька мова є мовою навчання, тобто всі предмети викладаються німецькою, дублювання предметів українською немає, і між собою вчителі і діти спілкуються переважно німецькою.
Зрозуміло, що в початковій школі ще використовується українська. Вчителі володіють обома мовами з тим, щоб в будь-який час мали можливість перейти на рідну мову з дітьми під час конфліктних ситуацій, наприклад. Українська мова і читання викладається в кожному класі як для місцевих, так і для іноземних учнів.
З Abitur учні DSK можуть вступати не тільки до німецьких вишів, а до будь-якої європейської країни чи США та Канади на рівні з іншими абітурієнтами.
DSK, як правило, обирають ті українські сім‘ї, які мають чіткий план щодо подальшого навчання дитини, бо мають або родичів у Німеччині, або бізнес.
Якщо родина планує вступ дитини за кордон, а не в український виш, то НМТ складати необов'язково. Втім, сім’ї завжди готують запасний план. Так учні DSK зазвичай складають НМТ (складали ЗНО) після 11 класу і вступали до українських ЗВО на заочний формат навчання на той випадок, якщо не вдасться зі вступом за кордон, хоча таких випадків ще не було.
В ідеалі, на думку пані Олени, діти мають здобувати таку освіту, щоб мати змогу самостійно обирати, де вони хочуть навчатися далі, що робитимуть після навчання – залишатися в цій країні чи їхати здобувати досвід в іншу країну, і так само самостійно вирішувати, в якій країні жити й працювати.
Ідея цієї школи полягає в тому, щоб випускник себе комфортно почував в будь-якому куточку світу, бо має глобальне мислення і володіє кількома мовами на високому рівні.
«Після навчання в Німеччині наші випускники майже на рівних правах з німцями влаштовуються на роботу. В Україні ж вони мають певні переваги і можуть претендувати на роботу кращого ґатунку з більшою зарплатнею завдяки закордонній освіті, розумінню європейського менталітету та трьом іноземним мовам (англійська, німецька та французька)» – зазначає пані Олена.
Уроки починаються з восьмої тридцять, а сама школа працює до 18.00. В початковій школі у дітей 5-6 уроків, в середній та старшій 7-8. Далі гуртки.
В п’ятницю умовно короткий день, до 16.00. До війни в цей день усі охочі їздили в басейн, батьки забирали дітей вже там. Хто не їхав, тих могли раніше забрати зі школи. Після початку війни басейн скасували.
Англійська мова додається з третього класу, коли вже німецька стабілізувалася і закріпилася як мова навчання. Для тих дітей, які вчили англійську в садочку, є гурток англійської з носієм мови, щоб не втрачати знання. Це вже локальне рішення і реакція на запит батьків. Французьку починають вчити з шостого класу. Українську вивчають в усіх класах як місцеві учні, так і діти іноземців.
В школі відзначаються як українські, так і німецькі свята, але зазвичай це мікс з традицій. Є свята внутрішні, є такі, до яких батьки залучаються по можливості, і є такі, як Різдво, коли приходять усі батьки.
Звичайно відзначається Свято першого дзвоника. Після офіційних промов від директора школи і директора української програми для дітей проводяться святкові активності.
11 листопада школа завжди відзначає притаманний католицьким країнам День святого Мартина. З власноруч створеними ліхтариками учасники свята – діти, батьки, вчителі – вирушають у ходу.
До війни процесія проходила в Маріїнському парку. Потім усі їхали в Лютеранську кірху Святої Катерини (німецьку євангелічну церкву у Києві), де німецький священник німецькою мовою читав дітям проповідь про важливість допомоги знедоленим верствам населення.
Тут же і відбувалась невеличка театральна постановка, підготована учнями та вчителями школи, де батьки могли насолодитися виставою. Після початку повномасштабного вторгнення хода відбувається навколо школи. Якщо священник в Києві, то приїздить до школи. Після його звернення всі долучаються до традиції ділитися випічкою і напоями одне з одним.
До Різдва діти готуються заздалегідь: виготовляють багато поробок в німецькій традиції (прикраси для школи і ялинки), співають різдвяні пісні тощо. На різдвяний концерт, який готують діти, запрошуються всі батьки. Батьківська рада організовує смаколики для святкування. Це чудова нагода для батьків поспілкуватися між собою та вчителями в неформальній атмосфері.
Коли організовуються великі свята, до яких долучаються батьки, то щось українське також готується: на Різдво діти співають колядки. «В нас немає виключно німецького чи українського свята, завжди це мікс з традицій, тому що дітям важливо плекати свою національно-культурну самоідентифікацію і водночас знайомитися з іншими культурами» – підкреслює пані Олена.
На Великдень проводиться зокрема традиційна для дітей в Німеччині розвага – Ostereiersuche (пошук великодніх яєць), яка готується разом з батьківською радою. Водночас кожного року запрошуються майстрині провести майстерки з писанкарства і розповісти про українські великодні традиції.
День вишиванки (18 травня) хоч і суто українське свято, але вчителі етнічні німці теж вдягаються в українське національне вбрання і разом з усіма беруть участь в активностях, пов’язаних з українськими традиціями і звичаями.
«На уроках мистецтва вчитель вивчає з дітьми не тільки іноземних митців, але й українських. Батьки схвально сприймають такий культурний обмін, попри те, те що привели дитину до німецької школи» – зауважує пані Олена.
Після початку повномасштабного вторгнення DSK запрошувала військових і проводила збори на ті чи інші потреби ЗСУ, але патріотизація відбувається сама по собі, до дітей інформація про війну і так доходить. Тому дуже важливо, на думку пані Олени, максимально зберегти навчальний процес і заходи, які були звичними до війни, щоб школа продовжувала бути осередком стабільності і оберігала дитинство.
Школа працює і під час тривог, в ній є велике облаштоване укриття з окремими зонами для кожного класу. Батьки самі вирішують, чи під час тривоги залишатися вдома, і якщо залишаються, то діти мають можливість доєднуватися до занять в класі онлайн (гібридне навчання).
У 8 класі класний керівник організовує проєктну діяльність з виїздом за кордон. В 9 класі передбачена практика на підприємствах чи в компаніях, щоб діти приміряли на себе обрану професію і отримали перший досвід. В старшій школі також передбачений тур по потенціальним для вступу закладам вищої освіти в Німеччині. Батьківська рада активно бере участь в організації профорієнтаційних заходів і взагалі в житті школи.
Вартість навчання в школі стартує від 7200 євро за навчальний рік (10 місяців). Записатися на екскурсію та співбесіду ви можете на сторінці школи на сайті сервісу добору шкіл School Navigator.
{{read_more|Читайте також| 6367, 6328}}
Джерело фото DSK
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram