Засновник навчальної платформи skillsetter луганець Влад Якупов підсумував свій досвід навчання і виклав поради щодо ефективного навчання у 16 принципах.
Раніше я не любив навчатись. Мені було складно та нудно. Через це я покинув десятки онлайн-курсів. І я не один такий: за статистикою, 90% людей їх не закінчують.
Якось я вирішив вивчити Python і почав проходити онлайн-курси. Спочатку все йшло чудово: я дивився відео, мені було цікаво і зрозуміло. Але потім настав час зробити проєкт. У цей момент я збагнув — не розумію, що від мене вимагається. Я не міг зрозуміти, що написано в умові завдання. Наче я й не дивився всі ці лекції. Курс так і не пройшов до кінця.
Потім створив EdTech-компанію skillsetter. Я на практиці дізнався, як навчати інших. У цій статті я зібрав усе, що знаю про ефективне навчання. Вийшло 16 порад, які допоможуть вчитися правильно та доводити все до кінця. Вони допомогли мені закінчити курс, який я раніше покинув.
Щоб вам було простіше орієнтуватися у статті, я розділив ці поради на чотири групи:
У мозку буває два стани: сфокусований (focused) та розсіяний (diffused).
Читаючи цей текст, ви перебуваєте у сфокусованому стані. Через пару годин, коли ви відпочиватимете, ваш мозок буде в розсіяному стані. Саме в цей момент у мозку почнуть формуватись нові нейронні зв'язки.
Потім нові знання у сфокусованому режимі та формування нейронних зв'язків у розсіяному. І так усе життя.
З тим, як працюють два стани мозку, ми знайомі ще зі школи. Але не з уроків біології, а з уроків літератури. Згадайте, як важко було ідеально розповісти вірш у той же день, коли ви вчили його. Вчите-вчите, а воно ніяк не вчиться. Але наступного ранку ви пам'ятаєте його ідеально. Чому так?
Коли ми вчимо вірш, ми перебуваємо у сфокусованому режимі. А ось реальне запам'ятовування відбувається пізніше – уві сні. Тому модель «навчання → сон → навчання» набагато ефективніша, ніж просто «навчання → навчання → навчання». Спати корисно.
Ця порада також пов'язана зі сфокусованим та розсіяним режимами мозку. Дослідження показують, що людина не може бути максимально сфокусована довгий час. Ми починаємо відволікатися і робити п'ятихвилинні завдання годинами. Максимальний час фокусування: 50 хвилин.
Щоб вчитися було простіше, треба давати мозку відпочити. Відповідним варіантом для більшості людей буде 50 хвилин роботи та 10 хвилин відпочинку. Щоб не збиватися з цього режиму, підійде звичайний таймер або програми, такі як Forest і Focus Booster.
Наприкінці XIX століття німецький психолог Герман Еббінгауз побудував криву забування, що показує, який реальний обсяг інформації може запам'ятати людина. Еббінгауз був дуже наполегливим, заради цього експерименту йому довелося два роки заучувати набори безглуздих складів: DAX, BOK, YAT та ін.
Результати дослідження невтішні:
За годину ви згадаєте лише 44% інформації з цієї статті — лише 7 порад. За тиждень – менш як 25%. Через місяць ви пригадаєте 20% або ще менше — тобто максимум 3 поради з 16. Ненавиджу криву забування.
Основна частина інформації забувається вже у першу годину після отримання. Щоб уникнути цього, треба повторювати інформацію. При відтворенні завченого матеріалу швидкість забування знижується. Що більше повторень, то краще все запам'ятовується. Як мінімум, потрібно зробити чотири підходи.
Перший підхід: одразу після отримання нових знань. Для цього у підручниках є питання наприкінці розділу, а в курсах – проміжні завдання. Ніколи їх не робите? Втрачаєте 60% інформації.
Другий підхід: через день після прочитання. Обговоріть нові знання з друзями чи колегами.
Третій підхід: за 2-3 тижні. Згадайте матеріал та повторіть його на практиці. Зробіть проєкт у межах курсу, якщо він є. Впровадьте нові підходи до роботи. Важливо перенести знання на практику.
Четвертий підхід: за 3 місяці після минулого повторення. Поверніться до початкового матеріалу та повторіть його. На цьому етапі нові знання мають стати частиною щоденної роботи.
Вітаю, крива забування переможена! Так їй треба.
Повторювати матеріал також потрібно правильно. Дослідження показують, що просто перечитати матеріал недостатньо. Студенти, які тільки-но перечитували новий матеріал, виконували фінальний тест на 18-50%. Студенти, які ставили запитання та обговорювали завдання, показали результат від 30% до 75%.
Це не працює. Підкреслення основних ідей — невдалий підхід до вивчення. Робота мозку при цьому недостатньо активна до створення міцних знань. Багаторазове перечитування має такий самий ефект. Це не змушує мозок працювати.
Щоб краще запам'ятовувати, потрібно не перечитувати та підкреслювати, а відтворювати інформацію з пам'яті. Відповідати на запитання, виконувати вправи.
Стиль навчання — це те, як ти отримуєш інформацію. Стиль навчання може бути візуальний (читання, картинки) та аудіальний (лекції, аудіокниги, подкасти).
Ми вибираємо стиль навчання, який нам видається простішим. Олені складно сконцентруватися на аудіо і вона завжди читає книжки чи статті. А Вані, навпаки, не вистачає посидючості на підручники й він дивиться онлайн-лекції. Але так робити не варто.
Дослідники когнітивної психології з Університету Вірджинії вивчили всі експерименти зі стилями навчання. І дійшли висновку, що немає зв'язку між улюбленим стилем навчання студента та його ефективністю. Не важливо, чи є студент аудіалом, чи візуалом, він все одно краще запам'ятовує інформацію візуально.
Інше дослідження показує, що 81% студентів, які читали книжки, добре впоралися з іспитом. А з тих, хто ту саму інформацію прослухав у подкасті, впоралося лише 59%.
Синтезуємо. Якщо вам простіше дивитися онлайн-лекцію, це не означає, що такий формат є ефективним.
Стиль навчання повинен залежати немає від суб'єктивного «подобається», як від предмета. Іноземні мови, ораторське мистецтво краще вивчати особисто з викладачем або з аудіо та відео. Менеджмент, маркетинг, дизайн, програмування не потребують спостереження викладачем. Їх краще вивчати у текстовому форматі.
Фізична активність позначається на здатності краще запам'ятовувати й вчитися. Активні вправи підвищують виробництво нейротропного чинника мозку. Це такий білок, який допомагає вибудовувати нові нейронні зв'язки.
Навіть після 20-хвилинної прогулянки активність мозку та пам'ять значно покращуються. Перед тим, як сідати на кілька годин в онлайн-курс, раджу прогулятися у дворі. Для найпродуктивніших — катання на велосипеді та біг.
Якщо спорт це не про вас, то пийте воду. Доведено, що якщо під час занять випити хоча б 25 мл води, це підвищить концентрацію та посидючість. Stay hydrated.
Олени придбала курс з Big Data, тому що прочитала у блозі, що це +30% до зарплати. Та й взагалі, соромно у наш час не знати що таке CRISP-DM. Вона почала вчитися з ентузіазмом, але за тиждень їй набридло. Це виявилося не так легко, та й застосування Big Data до своєї професії проджект-менеджера вона не побачила. Вона не повернулася до курсу. Чому так сталося?
Тому що у Олени не було цілі.
Концепція backwards planning дуже проста: треба бачити ціль із самого початку. Для цього треба відразу визначити, які саме знання та навички ви отримаєте наприкінці. Потім вивчити заголовки та короткі описи всіх розділів курсу. Створити у голові зрозумілу структуру. І лише після цього можна думати про покупку.
Я хотів поставити цю пораду першою. Але тоді до цього моменту ніхто не дочитав би. Мене теж дратують поради в дусі «постав ціль і йди до неї».
Але це важливо. Потрібно чітко розуміти, навіщо ви навчаєтесь.
Згідно з дослідженням Стенфордського університету, працівники в парах більш мотивовані: вони на 53% частіше поверталися до завдань після експерименту, працювали наполегливо і довше не здавалися.
У цьому плюс (єдиний) університетської освіти – у вас завжди є компанія для роботи та обговорення. Так набагато простіше рухатися вперед, дотримуватися дедлайнів і бути продуктивним.
Якщо ви навчаєтесь онлайн, знайдіть можливість обговорювати завдання з іншими учнями. Ще можна проходити курси із друзями. Завжди буде з ким обговорити.
Іван почув у лекції з продуктивності фразу «eat that frog». Він зрозумів, що спочатку потрібно виконати небажане завдання, а потім уже братися до решти. Тоді він вирішив спочатку зробити найскладніші завдання у проєкті: Customer Journey Map та презентацію для CEO.
Іван так утомився, поки робив Customer Journey Map, що на презентацію у нього не залишилося сил. Він зробив її абияк. CEO був незадоволений.
Олена теж дивилася на цю лекцію. Але вона вирішила вчинити по-іншому: почати з легені, а потім взятися за складне. Вона спочатку заповнила тижневий звіт, а потім зайнялася Customer Journey Map. Після перерви вона підготувала презентацію CEO. Олена теж утомилася, але працювати їй було простіше.
Мозок не дивився лекції про продуктивність, тому він працює як може. Йому складно відразу зібратися і виконати складне завдання. Найефективніше спочатку робити легкі вправи, поступово ускладнюючи завдання.
Люди, які не мають дедлайну, виконують завдання на 16% довше, ніж ті, хто самі собі його поставили, і на цілих 40% довше, ніж люди із зовнішнім дедлайном. Зовнішній дедлайн це той, який поставлений тобі іншими людьми.
Такий підхід відмінно працює у школах та університетах. Дата іспиту відома заздалегідь, ви не можете її посунути. Все, що вам залишається — сісти та почати працювати.
Коли ви вчитеся самостійно, доводиться ставити дедлайн самостійно. І це набагато складніше. Дослідження доводять, що люди не вміють ставити оптимальні дедлайни. Ми надто легко їх відсуваємо: робота, дні народження родичів, бардак на столі, невідкладний похід у караоке — це може відсунути навчання на другий план.
Щоб уникнути цього, потрібно знайти зовнішнє підкріплення. Треба потрапити у безвихідь.
Перший варіант — фінансове вкладення. Якщо ви плануєте скласти IELTS, GMAT або інший платний іспит для отримання сертифіката, то призначте дату та сплатіть іспит. Це спрацює як мотиватор: якщо не підготуєтеся вчасно, то втратите гроші.
Другий варіант — публічна заява. Напишіть про свої наміри закінчити курс або скласти іспит. Оголосіть точну дату. Прокрастинувати буде ніяково, і ви точно дійдете до кінця.
Багато хто читає підручники як новий роман: від початку і до кінця, слідуючи за сюжетом. Так робити неправильно.
Коли ви читаєте художню літературу, ви робите це для насолоди. Читаючи підручник, ви хочете отримати знання. Різні цілі — різні підходи.
Гарвард розробив гайд для ефективного читання, щоб полегшити студентам життя. Там багато корисного, ось найважливіше:
Не починайте читати з першої сторінки. Спочатку ознайомтеся зі структурою книги. Прочитайте передмову, вивчіть розділи. Прочитайте короткий зміст кожного розділу. Подивіться, на що автор посилається у своєму списку літератури. Так ви краще зрозумієте контекст підручника.
Читайте активно. Робіть позначки й постійно запитуйте себе: «Що означає цей графік?», «Про що йшлося у цьому параграфі?», «Чому автор зробив такий висновок?». Це підвищить вашу залученість та закриє ненависну криву забування.ʼ
Ще раз: підручник не обов'язково читати повністю. Ви можете почати з середини, якщо потрібна концепція там. Вже потім можна перейти до інших розділів. Завжди пам'ятайте про свою ціль навчитися чогось конкретного, а не просто прочитати книгу.
Прийняття рішень — це трудомістко. Мозок втомлюється від цього. Є вже класичне дослідження, яке показало, що американські судді ефективно ухвалюють рішення у першій половині дня. Потім мозок втомлюється і схиляється до простіших варіантів, які вимагають обдумування.
Людина приймає близько 35 000 рішень на день. Вибираєте ви що одягнути чи якийсь кар'єрний шлях обрати — мозок все одно витратить на це енергію і втомиться. До того ж рішення забирають час. Виходить, що чим більше рутинних рішень ви приймаєте, тим менше сил і часу залишається на справді важливе.
З цієї причини багато відомих підприємців завжди в однаковому одязі: Стів Джобс, Марк Цукерберг. Їм не начхати, як вони виглядають. Вони просто звільняють свій час та мозок від ухвалення цього рішення.
Якщо ви заздалегідь заплануєте, що щоп'ятниці о 20:00 ви будете 2 години займатися навчанням, сидячи у вітальні, то ви будете продуктивніші. Ви не витратите свої ресурси на те, щоб розв'язувати ці питання «в моменті».
У понеділок Іван читав статтю про позиціонування. А в п'ятницю розробляв воронку свого продукту. Здавалося б, дві різні теми. Проте він поєднав їх ментально. Іван подумав, як транслюватиметься позиціонування на кожному етапі воронки. Склав таблицю та розібрався краще в обох темах.
Будьте як Іван. Приєднуйте невідоме до відомого.
Інформація може здаватися незрозумілою та неструктурованою, доки не спробуєте пояснити її комусь. Постарайтеся навчити, а не просто переказати. Так нова тема стане набагато зрозумілішою.
Олена почала проходити курс із продакт-менеджменту. З Big Data таки не склалося. Вона хоче перемогти криву забування, щоб запам'ятати всю інформацію. Тому Олена вирішує розповісти своєму молодшому братові про must have, performance та wow-фічі продукту.
Брат її уважно вислухав, але так і не зрозумів, чим фічі відрізняються від wow. Олена усвідомила, що сама не розуміє, у чому відмінність. Без зворотного зв'язку від брата вона так і не зрозуміла б, що недостатньо добре вивчила нову тему.
Problem Solving — це навичка, яка відрізняє хорошого фахівця від великого. Чим краще ви розв'язуєте проблеми, тим більше шансів на успіх.
Якщо в тексті курсу зустрівся незнайомий термін, то погуглить його. Якщо AppMagic не працює — спробуйте вивчити довідковий матеріал або написати в підтримку. Ключове завдання – навчитися розв'язувати проблеми самостійно.
Вчитися має бути непросто. Якщо отримання знань дається вам дуже легко, то замисліться: чи справді дізнаєтесь щось нове? Можливо, ви просто розважаєтеся.
У вас є 16 порад як вчитися будь-яким навичкам ефективно. Складне стане простим, а незрозуміле — зрозумілим.
{{read_more|Читайте також| 1224, 5599}}
Джерело фото Depositphotos
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram