Всеукраїнська програма ментального здоров'я «Ти як?» нагадує про те, бездумне споживання інформації шкодить вашому ментальному здоров’ю і дає кілька порад, як обмежити нездорове переглядання контенту.
Цінність актуальної інформації, особливо у критичних ситуаціях, важко переоцінити. Іноді вона може врятувати життя. Українці знайомі з постійним моніторингом новин не з чуток, особливо у перші тижні повномасштабного вторгнення.
Однак, якщо ви постійно перевіряєте сповіщення у соцмережах і Telegram-каналах та не можете «відірватись» від телефону, це може завдати шкоди ментальному здоров’ю.
Що таке компульсивне споживання контенту, думскролінг та як споживати інформацію з користю дізнаймося нижче.
Doomscrolling походить від слів «doom» — що означає катастрофу, знищення, страх, і «scrolling» — прокручування сторінки в мережі. Спершу це слово стало загальновживаним терміном для опису постійного перегляду поганих новин. Але з часом значення цього слова розширилось і тепер описує практику постійного пошуку нової інформації в мережі, зокрема новин або ж оновлення стрічки у соцмережах.
Про думскролінг активно почали говорити у 2020 році. Тоді, перебуваючи в ізоляції, люди проводили набагато більше часу на новинних сайтах у пошуку інформації про COVID-19. Хоча сам термін, ймовірно, з’явився в соціальній мережі твіттер у 2018 році.
Читання поганих новин — наслідок роботи нашого мозку. У людей є схильність до негативу. Тобто, критика, наприклад, має сильніший вплив на поведінку та пізнання, ніж похвала. Те саме стосується переваги поганих новин над хорошими.
Мозок обробляє негативні слова швидше та інтенсивніше, ніж позитивні, а це означає, що ми запам’ятовуємо їх краще.
Така поведінка мала сенс до появи ЗМІ та соцмереж. Наш мозок намагається допомогти нам подолати невизначеність через збір інформації. Ми хочемо бути готовими до загроз, які нас чекають. І чим більше поганих новин ми споживаємо, тим почуваємося підготовленішими.
Ще одна причина криється у наших установках. Люди прагнуть шукати новини, які підтверджують їхні почуття. Ми слухаємо переважно веселу музику, коли щасливі, і депресивну, коли пригнічені. Ця ж концепція стосується інформації. Якщо людина засмучена певною політичною подією, вона схильна шукати новини, які підтверджують її почуття. Через це ми частіше натискаємо на посилання на подібні статті, створюючи цикл зворотного зв’язку, який підсилює негативне сприйняття.
Хоча «залипанню» в мережі можуть піддаватись абсолютно усі, люди, які лікують надмірну тривожність чи обсесивно-компульсивний розлад (ОКР), перебувають у групі ризику. Тривожні люди, як правило, хочуть отримати якомога більше інформації, щоб повернути певну міру контролю. Таким чином вони частіше потрапляють у пастку, бо вірять, що знання всього допоможе їм менше хвилюватися. Однак частіше така поведінка лише посилює тривогу. У людей з обсесивно-компульсивним розладом мозок фіксується на темі, доки вона не стане всім, про що людина може думати. Це створює надмірне споживання контенту, тому що нав’язлива частина ОКР спрямована на полегшення тривоги в такий спосіб.
Фактично це відбувається через комбінацію технічних та психологічних причин.
Якщо розглядати технологічні передумови, то сучасні соцмережі та сайти навмисно створені, щоб якомога довше залишати користувача на сторінці. Більшість сайтів побудовані за принципом «нескінченного сувою», за яким ви не перемикаєтесь між сторінками, а прогортаєте їх вгору або вниз. Це психологічний трюк.
Ще один трюк, запозичений із казино. Дизайнери додатків використовують функцію «Pull-to-Refresh» (потягни, щоб оновити). Ви тягнете вниз, сторінка перезавантажується, і ви з хвилюванням чекаєте, бо не знаєте, що вас очікує. Цей принцип подібний до ігрового автомата. Поки ми чекаємо очікуваного виграшу, наш мозок виробляє гормон дофамін, який відповідає за нагороду. Ми очікуємо, що знайдемо щось цікаве або важливе.
Перегляд і читання тривожних новин негативно впливає на рівень гормону серотоніну. Від завеликої кількості інформації, особливо тривожних новин, ми відчуваємо себе виснаженими, напруженими, дратівливими, може порушуватися сон.
Також це підвищує рівень кортизолу, який виділяється внаслідок стресу. Коли ми відчуваємо стрес, кортизол може тимчасово допомогти нам почуватися продуктивними та активними, але постійне перебування у такому стані виснажує організм.
Ця практика впливає на різних людей по-різному, але дослідження виявили зв’язок між надмірним споживанням поганих новин та вищим рівнем пригнічення, тривоги, стресу.
Також низка інших робіт, зокрема спільне дослідження кількох університетів та лікарень Іспанії, які вивчали вплив соціальних мереж, виявили, що тривале споживання контенту в соцмережах може викликати почуття неповноцінності та знижену самооцінку.
Як зупинитися, якщо думскролінг викликає звикання на рівні залежності від ігрових автоматів? Насамперед варто усвідомити, що це — шкідлива звичка, яка серйозно впливає на якість життя. Так, важливо бути в курсі подій і знати, що відбувається у світі, але вам не обов’язково стежити за розвитком ситуації 24/7.
А далі можна дотримуватись таких рекомендацій:
Встановіть таймер або застосунок, щоб стежити за тим, скільки часу ви проводите у телефоні та встановіть час, коли ви відкладаєте його; Не вмикайте гаджети одразу, коли прокидаєтесь, зробіть принаймні годинну перерву; Вибирайте беземоційні джерела новин; Якщо вам потрібні соцмережі для роботи, але ви часто відволікаєтесь, встановіть розширення на кшталт News Feed Eradicator, яке блокуватиме новини; Встановіть ліміт на новинні сайти й соцмережі та вимкніть сповіщення; Не читайте коментарі. Хоча час від часу в коментарях бувають кумедні жарти, ви швидше за все побачите щось, що вас роздратує або засмутить, що змусить шукати підтвердження або спростування думки; Практикуйте уважність та усвідомленість. Щоразу, коли ви оновлюєте сторінку, спробуйте зупинитися й запитати себе, що саме ви робите та чи є у вас інша справа; Якщо ви усвідомили, що зараз займаєтесь думскролінгом, відкладіть телефон чи комп’ютер та зробіть коротку перерву; Спробуйте шукати позитивні новини. Соцмережі пропонують їх не так часто, але з часом їхні алгоритми видаватимуть вам їх все більше; Практикуйте вдячність. Це допоможе вам сфокусуватись на тому, що відбувається у вашому житті, а не у віртуальному контенті.Відновлення контролю над кількістю та якістю спожитого контенту дозволяє знизити рівень стресу, підвищити продуктивність і загалом почувати себе краще. Пам'ятайте, що усвідомлене споживання інформації — це захист вашого ментального здоров'я. Менша кількість інформаційного шуму дозволить вам помічати більше хороших речей в житті.
Більше рекомендацій щодо здорового медіаспоживання під час війни – у однойменному посібнику, створеному в межах Всеукраїнської програми ментального здоров'я.
{{read_more|Читайте також| 5816, 4572}}
Джерело фото Depositphotos
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram