Булінг у школах залишається серйозною проблемою, яка виникає не тільки між учнями. Важливо розуміти, що іноді його непомітними ініціаторами стають вчителі або інші дорослі, які, самі того не бажаючи, можуть формувати в колективі агресивне середовище.
Часом вчитель або тренер виділяє окремого учня, роблячи негативні зауваження про нього у присутності інших дітей. Це може бути коментар на кшталт «Чому ти завжди останній?» або «Ти нічого не розумієш, як завжди». Інші учні швидко підхоплюють цей сигнал і починають цькувати однокласника, якого сприймають як «менш вартісного» через тон або слова авторитетного дорослого. Діти зазвичай прислухаються до вчителя і можуть беззаперечно прийняти його упереджене ставлення як норму.
Крім того, вчитель може виділяти «улюбленців», демонструючи до них явну симпатію. Такий підхід створює нерівні умови і стимулює відторгнення та ізоляцію дітей, яких не обирають «обраними». Решта дітей бачить таку різницю у ставленні і також дистанціюється від тих, кого вчитель ігнорує або критикує.
Колективне покарання — ще один спосіб, у який дорослі можуть, самі того не бажаючи, ініціювати булінг. Це трапляється, коли вчитель або тренер карає весь клас за провину одного учня. Наприклад, якщо хтось не виконав завдання або поводився неналежно, а клас залишається без перерви чи має виконувати додаткову вправу. Це створює сильне обурення серед дітей, спрямоване на одного однокласника, і дитина стає мішенню для агресії та ізоляції.
Колективне покарання вчить дітей несправедливості і залишає в них відчуття незахищеності. Крім того, воно є формою емоційного насильства: замість того, щоб виправити поведінку, воно стимулює негативні емоції до учня, якого вважають «винуватцем».
Індивідуальний підхід до поведінкових корекцій. Якщо учень зробив помилку або порушив дисципліну, вчитель має працювати з ним індивідуально, уникаючи відкритих зауважень перед класом. Це допоможе уникнути ситуацій, коли однокласники сприймають дитину як «проблемну».
Рівне ставлення до учнів. Важливо не створювати поділу на «улюбленців» і «знехтуваних». Рівне ставлення до всіх учнів допоможе сформувати здорову атмосферу в колективі, де всі відчувають себе важливими.
Зосередженість на позитивному підкріпленні. Натомість щоб акцентувати увагу на помилках, дорослим варто відзначати успіхи і покращення дітей. Це формує у дітей відчуття підтримки і мотивацію до саморозвитку.
Відмова від колективного покарання. Якщо вчитель помітив порушення в класі, краще застосувати методи обговорення або командного вирішення проблем, а не карати всіх учнів одночасно. Наприклад, провести колективне обговорення ситуації, запропонувавши дітям висловитися і самим знайти рішення для запобігання подібним ситуаціям.
Навчання емпатії та взаємної підтримки. Школа може стати місцем, де вчать не тільки знанням, але й емоційній грамотності. Вчителі можуть проводити тренінги та бесіди, де обговорюють теми поваги, співчуття та підтримки. Це допоможе дітям краще розуміти одне одного та уникати агресії.
Роль вчителя та інших дорослих у школі є ключовою у формуванні здорової атмосфери в учнівському колективі. Уникаючи упередженості, несправедливих оцінок і колективних покарань, дорослі можуть допомогти створити середовище, де кожна дитина почувається захищеною і важливою. Повага, емпатія і підтримка — ось головні принципи, які варто культивувати у відносинах з учнями. Це допоможе не тільки уникнути булінгу, а й виховати нове покоління чуйних і людяних особистостей.
{{read_more|Читайте також| 3503, 6187}}
Джерело фото Depositphotos
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram