Кілька років тому аргентинська психологиня Каміла Сарако помітила: багато її пацієнтів мають дещо спільне – «токсичне виховання». Це не означає, що вони страждали виключно від жорстокого поводження батьків. «Існує безліч інших способів, за допомогою яких батьки завдають болю, іноді ненавмисно», – пояснює вона. Далі більше від bbc.
Тому Сарако вирішила організувати семінар, щоб допомогти людям зрозуміти, яка поведінка батьків є нездоровою, до яких наслідків це може призвести, та як розв'язувати цю проблему. Сарако наголошує: погані батьки – не обов'язково погані люди.
«Іноді вони з найкращих міркувань, неумисно, проявляють токсичність».
З нею погоджується мексиканський психолог Хоселуїс Каналес, автор кількох книжок, зокрема книжки «Токсичні батьки: дисфункціональна спадщина немовляти». Каналес твердить, що іноді батьки настільки догоджають дитині, що втрачають авторитет в її очах, що також шкідливо. Однак важливо розуміти, зауважує науковець: всі батьки помиляються, і це не робить їх відразу токсичними.
Які ж причини нездорового виховання? Головні функції батьківства: дарувати любов своїм дітям і готувати їх до життя. Деякі завдають шкоди, бо не справляються з першою функцією. Інші – тому, що не справляються з другою. Цікаво, що батьки бебі-бумерів і покоління X, як правило, мають проблеми з емоційною підтримкою своїх дітей та формуванням у них надійної прихильності.
А пацієнти за 40, за словами Сарако, страждають від низької самооцінки та комплексу неповноцінності. В останні десятиліття поширеною батьківською помилкою є надмірне піклування та невміння утримувати особисті кордони. Це призводить до формування «дітей-тиранів», які не здатні керувати емоціями і впадають у відчай за найменшої невдачі.
Важливо пояснити, що токсичними можуть бути як чоловіки, так і жінки.Ось деякі характеристики.
Кожен випадок насильства, пережитий дитиною, залишає свій травматичний слід: руйнує особистість, псує її емоційне життя.
Без сумніву, батьки, які чинять сексуальне насильство або проявляють жорстокість до своїх дітей, завдають їм найглибшого болю.
Але емоційна і вербальна агресія шкодять не менше.
Від емоційного насильства так само важко зцілитися, як і від насильства фізичного
Знецінення дитини, глузування з її досягнень, або ще гірше – агресія, коли дитину лають зі словами «ти тупий», «ідіот», «тебе ніхто ніколи не полюбить», «краще б тебе не було».
Якщо така практика в сім'ї є постійною, у маленької людини немає шансів вирости без відчуття, що з нею щось глобально не так.
«Іноді легше вилікувати наслідки фізичного насильства, ніж серйозні психологічні травми», – пояснює Сарако. Часто прояви жорстокості трапляються в сім'ях, де батьки зловживають алкоголем. Тоді дитина розуміє, що батько б'є її, бо втратив контроль, і це не її проблема. А от якщо вона росте, слухаючи постійні приниження, то вони перетворюються на її внутрішній голос».
Ще одна риса токсичних батьків – маніпуляції, які Каналес називає «емоційним насильством». В її основі лежить почуття провини. Дорослий грає жертву перед дитиною, щоб шантажувати її й отримати бажане». Сарако додає: така поведінка більше притаманна токсичним матерям.
Поважати і любити батьків не означає підкорятися і жити за їхніми правилами, кажуть фахівці
Особливо часто це відбувається з дочками, що живуть з матерями. Матері не хочуть, щоб вони йшли з рідної домівки, будували власні сім'ї. Тому починають критикувати всіх потенційних залицяльників. Часто такі мами маніпулюють погіршенням здоров'я, щоб спровокувати почуття провини.
Це спільна риса токсичних батьків різних поколінь. Але якщо раніше батьки обмежували своїх дітей, щоб змусити їх підкоритися, то сьогодні вони роблять це, щоб захистити їх. Типові приклади: раніше батьки змушували дітей здобувати певні професії або слідувати певним сімейним традиціям.
Сьогодні контроль проявляється у надмірній опіці, у прагненні захистити дітей від страждань і розчарувань. «Мама краще знає, мама життя прожила» – цю та схожі фрази можна почути від батьків, схильних до гіперопіки. Живучи в умовах, коли всі ключові рішення ухвалює не вона, а батьки, дитина може не брати відповідальність ні за навчання, ні за соціальну адаптацію, ні за формування міжособистісних зв'язків.
У такої дитини також формується страх зробити помилку. І це – погано, тому що намагатися уникнути невдач означає втрачати можливість розвиватися. «Тому, щоб надати дитині впевненості у своїх силах і заохотити її до сміливих дій, батькам варто навчити її миритися з розчаруванням. Вона має експериментувати, помилятися і знову робити спробу. Так вона вчиться і розвивається», – твердить Сарако.
Ще одна ознака сучасних токсичних батьків – «вседозволеність і страх встановлювати обмеження», що, за словами Каналеса, робить їх недбалими батьками, оскільки вони «нехтують фізичними, емоційними, соціальними та освітніми потребами своїх дітей».
Якщо в минулому недбалими вважали тих батьків, що не були поруч, або не приділяли дитині належної уваги, то сьогодні це ті, хто «дозволяє їй їсти все, що вона хоче, прогулювати школу, не робити домашні завдання і не поважати інших», – пояснює психолог.
Сучасні токсичні батьки виховують покоління «дітей-тиранів»
«Через свою недбалість вони дають дітям владу, з якою ті не здатні впоратися здоровим способом. Діти стають дорослими в сімейній системі», – пояснює психолог. І додає, що від такого виховання страждають усі. «Дитина виростає нездатною вписатися в школі, в університеті, на ринку праці, в суспільстві, де їй не дозволяють робити те, що вона хоче», – зауважує він. Батьки відчувають себе «в'язнями» дитячих істерик.
Страждає також і суспільство, оскільки «виховує покоління тиранів, які не поважають авторитетів, не вміють долати невдачі й, бувши самозакоханими, не здатні співчувати іншим і розуміти їхні проблеми".
Важливо чітко зрозуміти, що ви не можете відповідати за емоційне життя своїх батьків. «Якщо ви виросли в токсичній родині, намагайтесь вийти із зони її впливу», – радить Сарако. І додає, що це можна зробити тільки в дорослому віці. Дитині це не під силу. Вона також дає кілька практичних порад для тих, у кого батьки жорстоко поводяться, контролюють і маніпулюють.
«По-перше, важливо позбутися ілюзії, що ви можете їх змінити. Також не намагайтеся переконати їх або зрозуміти їхні думки, тому що вони мають інший погляд на речі. Уникайте суперечок, які ні до чого не приведуть», – веде далі Сарако. Краще припиніть їм догоджати й почніть чесно заявляти про свої бажання. Дуже важливо навчитися встановлювати емоційні і, якщо потрібно, навіть фізичні межі», – твердить психологиня.
Головне – це робота над собою.
«Намагайтесь зміцнити свою самооцінку і відчуття захищеності, щоб не піддаватися на маніпуляції й не вагатися в ті моменти, коли фрази батьків можуть нас лякати або дестабілізувати», – радить Сарако. Каналес додає, що «найважливіше – це позбутися хибних уявлень про любов, які нам часто нав'язують токсичні батьки. А також дізнатися, що таке здорова любов, щоб побудувати міцні щасливі стосунки».
{{read_more|Читайте також| 2674, 2878}}
Джерело фото Depositphotos
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram