Ігри, пісні та робота в групах. Як у школах вчитимуть по-новому

На початку навчального дня діти сідають колом. Хвилин 10 вони невимушено спілкуються, грають в ігри, співають пісні, обговорюють, чим займатимуться далі.

Більшість їхніх уроків – інтегровані. Тобто кілька годин щодня учні не мають чіткого поділу на предмети, а всебічно розглядають якусь певну тему, занурюються в неї, заодно навчаючись читати, рахувати, малювати, мислити, робити творчі проекти.

Парти в класі стоять не рядами, а об'єднані по 4 або по 6, бо більшість завдань діти виконують в групах.

На уроках вони слухають музику та звуки природи, дивляться відео, читають книжки за власним вибором, виконують фізичні вправи, сидять на підлозі, на перерві грають у рухливі ігри надворі.

Це не Фінляндія й не США, це навіть не альтернативна й не приватна школа.

Це реальність, яку планується втілити в усіх українських державних школах для перших класів з вересня 2018 року.

Для понад 100 пілотних шкіл по всій Україні це стане реальністю вже з цього навчального року.

Незабаром має бути затверджений новий Стандарт початкової загальної освіти, що передбачає, без перебільшення, революційні зміни у навчанні для 1-4 класів.

І, хоча новий закон "Про освіту" ще не прийнятий парламентом і чекає осінньої сесії, Мінфін фінансуватиме новий Стандарт незалежно від прийняття закону.

Пілотні школи відбиралися на конкурсній основі – по 4 на кожну область та ще 4 в Києві. У кожній з цих шкіл буде по 2 пілотних класи, тобто загалом 200 класів. Кожна школа зможе обрати одну з двох модельних програм, які мають незначні розбіжності.

Крім того, як повідомив заступник міністра освіти Павло Хобзей, окрім 100 шкіл, затверджених МОН, новий Стандарт початкової освіти пілотуватимуть ще 44 школи в Києві та 20 – у Львові.

Серед основних нововведень для 1 класу – введення інтегрованого курсу "Я досліджую світ", що викладатиметься 7 годин на тиждень.

Він включає мовно-літературну, математичну, природничу, технологічну, соціальну і здоров'язбережну, а також громадянську та історичну освітні галузі.

Окремо в розкладі буде фізкультура, іноземна мова, мистецтво, а також ще 5 годин української мови та 3 години математики, але й вони будуть поєднуватися з інтегрованим курсом за допомогою міжпредметних зв’язків.

На початку першого уроку практикуватиметься так зване ранкове коло, де діти вчитимуться вітатися, спілкуватися, гратимуть в ігри та займатимуться іншою колективною діяльністю.

Між другим і третім уроком планується проводити рухливі ігри, зазвичай надворі.

Зміни також торкнуться самих методів навчання. Діти більше працюватимуть в групах, робитимуть проекти, всіляко заохочуватиметься їхня ініціативність, креативність, критичне мислення.

Крім того, у навчальних програмах з усіх предметів і курсів передбачено 20% резервного часу, який вчитель може використовувати на свій розсуд. Можна навіть піти з дітьми в музей або вигадати додаткові методи, що допоможуть краще засвоїти матеріал.

НАВЧИТИСЯ ВЧИТИ ПО-НОВОМУ

Влітку вчителі пілотних класів проходили навчання за новими методиками, які відтепер будуть застосовуватися в початковій школі.

На початку липня пройшов тренінг в Ірпені під Києвом для координаторів з усіх областей, які потім навчали вчителів на місцях.

Крім того, протягом літа відбулося два етапи проекту START UP #ВЧИТЕЛІВАЖЛИВІ, організованого ГО "Освіторія" та Новопечерською школою за підтримки Міністерства освіти.

У другому його етапі, що проходив 8-18 серпня, взяли участь 29 вчителів пілотних шкіл, які набиратимуть цього року 1 клас, та ще 6 викладачів молодших класів за грантом від ГО "Освіторія".

Автори цього безкоштовного курсу – викладачі Новопечерської школи Марина Пристінська та Інна Большакова – не читали вчителям звичних лекцій, а намагалися через практичну діяльність допомогти їм засвоїти нові методики й принципи роботи, які вже з вересня вони втілюватимуть в життя.

Крім того, на основі цього проекту створюється онлайн-курс, який невдовзі буде доступний для всіх вчителів початкових класів на платформі EdEra.

Протягом 10 днів учителі-першопрохідці детально розбирали новий стандарт, вчилися проводити інтегровані уроки, планували тематичні тижні, застосовувати стратегії розвитку критичного мислення, навчалися основ нейропсихології, опановували так званий classroom management…

Тобто вчилися правильно організовувати життя класу, розбиралися, як розвивати в учнях емпатію, допомагати вирішувати конфлікти та як організувати інклюзивне навчання.

"Коли ми плануємо тематичний день, то обираємо тему й записуємо все, що про неї знаємо, – розповіла "Українській правді. Життя" одна з розробників курсу Марина Пристінська.

Потім групуємо цю інформацію, виділяємо, з яких галузей можуть бути ці знання і що можна робити на уроках з дітьми, щоб у них склалася цілісна картина сприйняття світу".

Наприклад, якщо обрана тема "Зайчик", то завдання вчителя – дати дітям найбільш цілісне уявлення про те, що це за тварина, якого вона розміру, де живе, чим харчується, як розвивається, яку роль відіграє в екосистемі лісу.

"Вчитель може принести різну їжу (собачий корм, гілочки, морквину, яблука, цукерки), а діти мають обрати, що ж буде їсти той зайчик і доводити свою думку, – пояснює Марина.

Можна принести фотографії справжніх зайців і малюнки, як їх зображують в казках, щоб діти порівняли і зрозуміли, що насправді зайчики не такі, як на картинках, і не можуть розмовляти.

Можна послухати, які звуки видають зайці – вони є у записах.

Можна з'ясувати, що довжина його передніх лапок коротша, ніж задніх, що дозволяє йому швидко бігати, а це важливо для його життя, коли він тікає від хижаків.

Можна порахувати, якої висоти має бути травичка, щоб зайчик міг у ній заховатися".

Водночас вона застерігає від того, щоб просто складати задачі, де фігурують уявні зайчики, яких треба порахувати: "Хоча рахувати зайців все одно цікавіше, ніж просто додавати чи віднімати цифри, це все ж не дає дитині жодного уявлення про цю тварину як частину живої природи".

Пристінська пояснює, що треба намагатися максимально наочно показувати дітям усе, що вони вивчають.

"Наприклад, у нас в школі колись навіть приносили черв'яків, засипали їм у банку ґрунт, кидали туди листя салату і дивилися, як вони їдять це листя салату. Ця банка кочувала по всіх класах початкової школи, – розповідає вона.

Або коли темою дня була "Веселка", наші викладачі домовлялися з учителем фізики і в його кабінеті показували, як промінь розкладається на кольори спектру.

А ще просили садівника, щоб він підключив шланг і лили воду проти сонця під кутом 45 градусів, щоб утворювалася веселка".

У Новопечерській школі інтегроване навчання практикують вже 2 роки, однак вводили таку практику поступово, починаючи з одного тематичного дня на місяць.

В інших школах в Україні воно також практикувалося раніше, як і методи розвитку критичного мислення, але досі це не було широко поширено.

Тому, щоб опанувати такі прогресивні методи за короткий час, вчителям зі звичайних шкіл іноді доводиться змінювати свій спосіб мислення і підходи до навчання.

"На початку нашої літньої школи деякі вчителі здивувалися: "Ми що, маємо спочатку щось зробити, а потім обговорювати нюанси? Ні, ви спочатку нам докладно прочитайте лекцію, дайте інструкцію, і ми будемо чітко за інструкцією все робити", – розповідає один з авторів курсу Інна Большакова.

"Ми кажемо: "Стоп, підхід Нової української школи – це вільний вчитель, який має творити. А як ви будете творити, якщо ви хочете діяти за інструкцією?".

Вони кажуть: "Дійсно, ми про це не подумали і знову чекаємо інструкцій", – посміхається вона.

За словами Большакової, організатори намагалися під час курсу створити для вчителів комфортне та невимушене середовище, щоб вони відчули себе вільними і творчими людьми й потім хотіли таке саме середовище створювати в класі.

Марина Пристінська зазначає, що якогось сильного спротиву новим методикам не відчувалося навіть від тих вчителів, які багато років працюють за старими.

"Тут є різні вчителі – хтось дуже хотів приїхати, когось просто прислали. Але поступово вони бачать переваги нового підходу. Деякі розуміють, що треба змінюватися, але ще не знають, як", – говорить вона.

Самі ж учителі в коментарі "Українській правді. Життя" також підтверджували цю думку.

Валентина з Ужгорода викладає у державній школі вже 25 років. Цього року набирає 1 клас в рамках пілотного проекту.

На питання, чи складно перевчитися після стількох років викладання, говорить: "Це буде важко, але цікаво, і я відчуваю, що в цьому є необхідність".

Вона зазначає, що напевно, молодшим колегам легше, але сам час вимагає змінитися.

"Ми бачимо, що учні вже не так відгукуються на завдання старого типу, які їм нав'язуються. А такі інтерактивні технології, які тут пропонуються, будуть учневі дуже цікаві.

Я дуже жалкую, що 25 років я навчала дітей, не знаючи всього того, чого мене навчили зараз в рамках Нової української школи", – додає вчителька.

Оксана з Первомайська Миколаївської області також вважає, що дітям буде цікавіше вчитися за новими методиками, адже вони люблять спілкуватися і займатися якоюсь діяльністю, а не просто слухати вчителя.

"Найбільше мені сподобалася групова форма роботи. Під час інтегрованого курсу діти постійно працюватимуть в групах. Ми вже думаємо, як переставляти парти для цього", – каже вчителька.

"СКЛАДНОЩІ ПОЧНУТЬСЯ, КОЛИ ДІЙДЕ ДО СТАРШОЇ ШКОЛИ"

Радник міністра освіти, упорядник концепції "Нова українська школа" Оксана Макаренко зазначає, що вчителі початкових класів зазвичай вітають ті зміни, які пропонуються новим Стандартом початкової освіти.

"Тут сильного опору немає, бо їм дали свободу – міняти теми місцями, можливість виділити більше часу на вивчення тої чи іншої теми, самим вигадати приклади, користуватися різними матеріалами.

Ми проводимо опитування вчителів, і майже всі дуже схвально до цього ставляться.

Вчителі початкових класів викладають майже всі предмети, і їм зручно поєднання предметів, вони можуть розкрити тему з різних боків", – говорить вона.

На думку Макаренко, складнощі з впровадженням реформи освіти можуть початися тоді, коли дійде черга до перенавчання вчителів старшої школи, особливо до введення інтегрованих курсів у профільних класах.

"Наступний крок – це створення профільної школи, однією з базових умов для створення якої є інтеграція предметів. Бо якщо я обрав гуманітарний профіль і хочу вступати до гуманітарного вузу, то мені немає потреби вчити фізику й хімію на дуже високому рівні.

Тому треба створити такий інтегрований курс, який би давав загальні уявлення і звільнив час для вивчення профільних предметів.

Так само, якщо дитина обирає природничий профіль, інтегрується гуманітарний курс", – розповідає упорядник концепції.

За її словами, ініціатори реформи зіткнулися з тим, що вчителі точних наук зазвичай схвалюють інтеграцію гуманітарного курсу, але вважають, що жодним чином не можна об'єднувати, наприклад, фізику з хімією, а викладачі гуманітарних дисциплін – навпаки.

Макаренко також пояснює, що компетентісний підхід, який впроваджується "Новою українською школою", потребує більше часу. Саме це й пояснює введення 12-річного навчання.

"Бо одна справа, коли вчителька біля дошки сказала: "Діти, сьогодні вивчаємо підприємництво. Підприємництво буває мале, середнє й велике. Запишіть в зошити, завтра буде контрольна". Це формує звичку "запам'ятав, здав, забув".

А інша справа, коли дається груповий проект на декілька людей, де ви мусите придумати свою бізнес-ідею, під яку треба зробити бізнес-план, можливо, навіть спробувати заробити якусь першу копійчину.

Тоді в тебе виникають зовсім інші стосунки з учителем, ти вже приходиш за консультацією, а не за оцінкою. Очевидно, що це потребує більше часу", – говорить вона.

Упорядник концепції "Нової української школи" пояснює, що в цій реформі змінюється не тільки методологія навчання вчителя, а й ціннісна парадигма, ставлення до дитини, додаються ті компоненти, яких раніше не було.

"Наприклад, вчитель на кожному уроці буде застосовувати елементи для розвитку того чи іншого типу інтелекту. Бо зараз наша школа найчастіше враховує лише один вид інтелекту.

А в "Новій українській школі" будуть розвивати критичне мислення, креативне мислення, емоційний інтелект", – розповідає Макаренко.

У Міністерства освіти є домовленість з урядом Фінляндії, який з наступного року має допомогти з перенавчанням вчителів.

"Це великий проект на декілька років. Почнемо з учителів початкової школи, реформа буде рухатися поступово", – розповідає пані Оксана.

Вона пояснює також, що перенавчати вчителів складніше, ніж вчити нових підходів і методик з самого початку. Тому паралельно має йти зміна концепції педагогічної освіти.

"Реформа освіти має бути комплексною, і тут багато відповідей лежить у законопроекті "Про освіту", який має бути прийнято восени.

Ці зміни не можна втілити, тільки змінюючи методичні рекомендації. Адже в законопроекті закладено й зміну мотивації вчителя, й підвищення його кваліфікації.

Без цього складно сказати, як перенавчити усіх вчителів", – констатує Макаренко.

На першому ж етапі тільки за рік потрібно перенавчити близько 20 тисяч викладачів по всій Україні – саме стільки, за підрахунками міністерства, набиратимуть перші класи 2018 року.